За місяць до саміту Північноатлантичного альянсу лідери Німеччини, Франції та Польщі обговорять питання гарантій безпеки для України. Серед можливих сценаріїв дедалі більше конкретики.
Гарантії безпеки Україні – з наближенням липневого саміту НАТО у Вільнюсі дискусія про них триває дедалі активніше. За місяць до зустрічі лідерів країн Aльянсу, в понеділок, 12 червня, в Парижі зберуться канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), а також президенти Франції та Польщі Еммануель Макрон і Анджей Дуда, щоб обговорити війну Росії проти України, що триває, і підготовку саміту Альянсу. Цю інформацію американського видання Politico підтвердили в уряді у Берліні.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово давав зрозуміти, що Київ хотів би почути у Вільнюсі щось конкретніше, ніж чергове підтвердження даної ще в Бухаресті в 2008 році – і без конкретної дати – обіцянки членства в НАТО. І не лише почути, а зафіксувати на папері. Зеленський вважає вступ його країни до Альянсу кращою гарантією безпеки, але не розраховує на це до завершення війни.
Берлін не вірить у швидкий вступ України до НАТО
У НАТО з цього питання єдності поки що немає. Позиції Берліна, Парижа та Варшави теж відрізняються. Польща, як і багато колишніх країн Варшавського договору, послідовно виступає за вступ України до Альянсу. Франція більш стримана, але, судячи з нещодавніх заяв Макрона, не проти цього у довгостроковій перспективі.
Берлін із цієї трійки налаштований найбільш скептично, але не виступає відкрито проти. Шольц заявив, що Німеччина підтримує ідею гарантій безпеки Україні, але не назвав деталей та зазначив, що не вірить у швидкий вступ України до НАТО. Канцлер нагадав про відсутність конфліктів на кордонах як однієї з умов.
Вважається, що без підтримки США – найпотужнішої та найвпливовішої країни-члена НАТО – шансів на вступ у Києва немає. Як пише німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), посилаючись на “впливових осіб у регіоні”, президент Джо Байден у лютому чітко сказав президенту Польщі Дуді, що Україна не може вступити до Альянсу. Чи це стосується доступного для огляду майбутнього, чи США виключають це в принципі, газета не уточнює.
Макрон: Дати Україні більше, ніж включає ізраїльська модель
Порядок денний зустрічі трьох лідерів у Парижі невідомий, але ключові питання очевидні: про які гарантії може йтися, якщо не про вступ до НАТО? Чи будуть вони альтернативою членству чи проміжним етапом? Чи почнуть гарантії діяти одразу або після закінчення війни як частина мирної угоди?
Колишній заступник генсека НАТО та колишній посол США в Росії Александер Вершбоу сподівається, що на саміті у Вільнюсі “будуть узгоджені певні механізми чи заходи, які дозволять нам вийти за рамки “бухарестської формули”. “Водночас це можуть бути довгострокові зобов’язання НАТО щодо зміцнення оборонних можливостей України , щоб Росія більше ніколи не мала шансу здійснити спробу нового вторгнення”, – пояснив Вершбоу в розмові з DW.
Президент Франції Макрон нещодавно запропонував надати Україні гарантії, які були б чимось середнім між підтримкою з боку США, Ізраїлю та повноцінним членством в Альянсі. Колишній американський дипломат Вершбоу назвав ізраїльську модель “не дуже хорошою аналогією”.
Її ідея полягає в тому, що США мають зобов’язання передавати Ізраїлю зброю, технології та інші види підтримки”, – каже Вершбоу. На відміну від цього, у Вашингтонському договорі про створення НАТО напад на одну з країн Альянсу вважається нападом на всіх і вимагає відповіді від кожного. Оглядачі також зазначають, що в Ізраїлю набагато потужніша армія, ніж в України.
Один із варіантів, які обговорюються в пресі та серед експертів, – постачання Україні зброї, навчання солдатів та спільні навчання. Все це вже відбувається, але країни Заходу могли письмово закріпити зобов’язання продовжувати таку підтримку Києва. Президент Зеленський сказав, що хотів би таких гарантій.
Польський генерал: Закрити небо України та відкрити порти
Суттєве питання в деталях – яка саме зброя може постачатися зараз Україні. Є варіант далекобійних систем, які, як пише FAZ, дали б Києву “можливість завдавати ударів по Москві”. Крім того, газета озвучує варіант “постійної присутності” в Україні військових західних країн, які б на місці займалися б навчанням українських військових і брали участь у маневрах.
Судячи з усього, у цьому напрямку висловився в нещодавньому інтерв’ю британському виданню The Guardian колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Якщо країни НАТО, включаючи США, не зможуть домовитися про відчутні гарантії безпеки для Києва на саміті у Вільнюсі, то “деякі країни, можливо, підуть на індивідуальні дії, цитує газета Расмуссена”. Зокрема, він згадав Польщу та країни Балтії і не виключив можливості відправлення ними своїх військових до України.
З Польщі лунають дедалі конкретніші пропозиції. Колишній командувач Сухопутних військ країни генерал Вальдемар Скшипчак в інтерв’ю агентству Укрінформ запропонував, щоб одним із перших кроків у бік гарантій безпеки для України став захист “повітряного простору над Україною” від російських ракет та літаків.
Члени НАТО поки що відмовлялися задіяти свої сили для цього, але розширили постачання Києву сучасних систем ППО. Також Скшипчак згадав про безпеку судноплавства в Чорному морі, розмінування та – згодом – відкриття українських портів, заблокованих Росією.
