Найбільший у світі імпортер нафти отримує понад 70% своїх поставок з-за кордону.
Китай намагається зменшити залежність від імпорту нафти, зокрема, розширюючи глибоководне буріння. Про це повідомляє Bloomberg.
На об’єкті в Чжухаї одночасно можуть перебувати понад 15 тисяч робітників. Під керівництвом підрозділу однієї з найбільших державних нафтових компаній Китаю China National Offshore Oil Corp. (CNOOC) тут виготовляють видобувні платформи, які будуть розгорнуті на морських нафтових родовищах.
Поштовх до глибоководного буріння пов’язаний зі старінням наземних свердловин і ненаситним апетитом Китаю до енергії, що змушує його ставати все більш залежним від іноземної нафти. Найбільший у світі імпортер нафти отримує понад 70% своїх поставок з-за кордону, порівняно з менш ніж 10% на рубежі тисячоліть.
Маючи розгалужену промислову базу і «глибоководні амбіції», CNOOC витрачає значні кошти на розвиток технології буріння, в якій наразі домінують західні нафтові гіганти. Але втручання у води, на які претендують сусіди Китаю, також призвело до конфлікту з урядом США.
У 2021 році Вашингтон вніс CNOOC до чорного списку, заявивши, що компанія діяла спільно з китайськими військовими, щоб залякувати сусідні країни через свої спірні претензії на значну частину Південно-Китайського моря. Компанія відкинула ці звинувачення.
Китайська нафтовидобувна компанія перетворила Бохайську затоку між північчю Китаю і Корейським півостровом на найбільше нафтове родовище країни, а також розширює родовище Liuhua та інші родовища у східній частині Південно-Китайського моря. Минулого року на морські свердловини припадало 60% нового видобутку нафти в Китаї.
«Очікується, що, маючи значні невикористані обсяги на шельфі Китаю, внутрішні морські барелі стануть незамінним двигуном зростання на наступне десятиліття. Технологічний прогрес і розширення доступу дозволили зосередити більше буріння на більш глибоководних ділянках», – сказав аналітик S&P Global Commodity Insights Байхуей Юй.
Китай – не перша країна, якій доводиться виходити в море, щоб поповнити запаси нафти на суші, що зменшуються. Американські компанії відкрили Мексиканську затоку в 1960-х роках, а європейські фірми перетворили Північне море на великий видобувний центр у 1970-х і 1980-х роках.
CNOOC є одним із головних виробників нафти на шельфі Китаю, а її внутрішній видобуток зріс до 23% від загального обсягу видобутку в країні у 2021 році порівняно з 15% у 2013 році, згідно з документацією компанії та даними BP Plc. Компанія інвестує значні кошти, щоб збільшити видобуток на 4%-6% цього року, а потім ще на 12% до 2025 року.
Окрім геополітичних перешкод, технічні виклики глибоководного буріння також величезні.
Такі великі нафтові компанії, як Chevron Corp. і Shell Plc, все ще залишаються найпрогресивнішими гравцями в цьому секторі, маючи технологічні можливості для буріння в більш суворих глибоководних морських умовах. Але CNOOC наздоганяє їх.
Цього року CNOOC очікує на видобуток від 650 до 660 мільйонів барелів нафтового еквівалента, а також бере участь у проектах по всьому світу й експериментує з передовими технологіями.
Раніше повідомлялося, що світова нафтова карта змінюється, оскільки довгостроковий вплив західних санкцій спрямовує більше барелів із Росії до найбільших економік Азії, а Китай також отримує нафту з Ірану та Венесуели.
