Новому турецькому уряду дісталася нелегка економічна спадщина. У перші дні після того, як було оголошено результати виборів, лунали деякі обнадійливі повідомлення про зростання ВВП і зниження інфляції у квітні. Однак тепер, судячи з усього, ситуація повертається в колишнє русло.
У середу курс долара щодо ліри підскочив майже на 5,5%, наблизившись тим самим до психологічно значущої позначки у 23 ліри за долар. Це стало новим історичним максимумом. Одномоментна втрата майже 5,5% від вартості національної валюти – фактор тривожний, що вимагає обдуманих дій, особливо коли новий уряд, сформований слідом за президентськими виборами, що відбулися в країні, ще тільки розпочинає роботу.
Влада Туреччини рішуче налаштована на зниження інфляції в країні до однозначного числа і вирішення проблем в економіці, які спричинило зростання цін. Про це заявив у телезверненні до нації президент Реджеп Таїп Ердоган після першого засідання нового уряду.
“Ми триматимемо курс на розв’язання всіх труднощів, викликаних інфляцією і високими цінами. Ми зобов’язуємося знизити інфляцію до однозначного числа”, – наголосив глава турецької держави.
Мехмет Шимшек, новий міністр фінансів і казначейства Туреччини, так само рішуче заявив , що Анкара дотримуватиметься фіскальної дисципліни. Головними цілями нового уряду він оголосив зниження інфляції та підвищення соціального добробуту.
Подібні заяви, щиро кажучи, ми чули й раніше, але населенню від цих гучних слів легше не ставало. Економіка Туреччини останніми роками переживає найсильніші потрясіння: інфляція становить близько 50%, а курс турецької ліри продовжує падати. Тим часом експерти оцінюють призначення Шимшека як знак того, що в країну буде запрошено іноземних інвесторів, і цей крок справді може виправити стан справ.
На тлі кризи, що тривала на роки, заслуговують на увагу слова, вимовлені новим міністром під час церемонії передачі повноважень його попередником Нуреддіном Небаті: «Для нашої країни життєво важливо знизити інфляцію до однозначних цифр у середньостроковій перспективі. Ми розпочинаємо вивчення середньострокової програми у найкоротші терміни. У Туреччині не залишилося іншого вибору, як повернутися до раціональної системи».
Коли ще тільки йшли розмови про призначення Шимшека на посаду міністра, ЗМІ країни вже писали про те, що він представив президенту Ердогану план, що містить заходи, необхідні для реалізації політики макроекономічної стабільності, і пов’язаний з ними список структурних реформ. Зазначалося, що для забезпечення стабільності системи, боротьби з інфляцією та скорочення дефіциту платіжного балансу Шимшек вважає за необхідне підвищити відсоткові ставки та скоротити обсяги кредитування. Це має призвести до зниження інфляції та зменшити обсяги дефіциту платіжного балансу. Судячи з оприлюднених частин цього плану, паралельно передбачається уповільнення зростання економіки загалом та зниження імпорту.
Шимшек пропонує також поступово знижувати жорсткий контроль за валютним курсом, пом’якшувати фінансовий нагляд у низці секторів, а також виробити нові податкові пільги та послаблення, спрямовані на скорочення кількості та видів стягуваних податків. У сфері кредитування пропонується збільшувати обсяг позик у національній валюті. Особливу увагу Шимшек звертає на необхідність створення зручних умов та преференцій для залучення іноземного капіталу.
Інвестиції мають бути спрямовані насамперед у такі сфери, які найбільше залежать від імпорту. У цілому нині економічна політика зосереджується на інтенсифікації відмовитися від імпорту переважають у всіх секторах, де можна зробити. Також у цій дорожній карті є положення, пов’язані із збільшенням автономності урядового економічного блоку.
Ердоган же, як відомо, завжди виступав за зниження облікової ставки центробанку, вважаючи такий захід необхідним для розвитку економіки та зниження інфляції, хоча більшість країн світу воліє, навпаки, підвищувати ставку. Ця принципова позиція турецького президента викликає критику з боку значної частини економічної спільноти. Інфляція в країні, за оцінками, за останні півтора року може становити від 60% до 100% і навіть більше. Паралельно знижується вартість турецької ліри. У 2022 році вона просіла більш ніж на 30% і продовжує знецінюватись у 2023 році.
Чи зможе Шимшек переконати Ердогана? Про це ми дізнаємося лише через якийсь час. Щоб повернути лірі стабільність, главі держави не залишається іншого виходу, як прислухатися до думки нового глави Мінфіну. При цьому часу на роздуми залишається дедалі менше. Різке зниження рівня золотовалютних резервів центробанку Туреччини ще більшою мірою підвищує ризик курсового шоку в країні. Тепер, коли золотовалютні резерви центробанку виснажені, у разі припинення валютних інтервенцій долар може почати торгуватися стосовно нацвалюти в інтервалі 25-30. А це та червона риска, про яку Анкару давно попереджали економісти.
Мамед Ефендієв
