Імідж Росії постраждав у всьому світі унаслідок її війни проти України. Особливо вражаючими цифри щодо втрати прихильників російської політики помітні у пострадянських державах, які Росія була схильна вважати своєю сфери впливу. Такими є результати опитування, опубліковані у звіті Gallup.
Аналітики Gallup нагадали у підсумках звіту, що Росія з часу розпаду СРСР намагалася відновити свою перевагу і лідерські позиції у регіоні, застосовувала для цього “пряники і батоги”.
Але, зважаючи на результати опитування громадської думки, війна проти України завдала руйнівного впливу іміджу Росії. Крім того, Росія програє і у “великій грі” за вплив у регіоні.
Рівень схвалення російського керівництва впав
Щодо “схвалення лідерства Росії”, то воно помітно зменшилося не тільки в країнах, які загалом скептично ставилися до лідерства Росії в останні десятиліття, але навіть у чотирьох країнах, які “історично симпатизували російському керівництву” – Вірменії, Молдові, Казахстані та Азербайджані.
Тут відсоток тих, хто не схвалює, за підсумками 2021-2022 років перевищує відсоток тих, хто схвалює.
Наприклад, схвалення російського керівництва у Вірменії впало на 13 пунктів (з 45% до 32%), тоді як показник несхвалення російських дій зріс на 20 пунктів – із 38% до 58%.
“Вірмени дуже ображені на Росію за те, що вона не допомогла їм у військовому конфлікті проти Азербайджану, незважаючи на військову угоду, – каже колишній посол США у Білорусі та Грузії Кеннет Яловіц в коментарі журналісту Голосу Америки Максиму Москалькову. – Тому Вірменія змушена була шукати руку допомоги в іншому місці. Ходили розмови, що Вірменія може навіть вийти із Організації договору про колективну безпеку. І зараз ми бачимо, що саме Сполучені Штати та Європейський Союз відіграють провідну роль у переговорах між Азербайджаном та Вірменією”.
Натомість азербайджанці у 2019 році схвалювали російське керівництво вдвічі більше, ніж не схвалювали (60% і 27% відповідно). А у 2022 році зафіксовано протилежне: 23% схвалювали і 46% не схвалювали.
У 2022 році схвалення російського керівництва впало майже до 0 % у Латвії, Литві, Україні, Естонії та Грузії – свідчить Gallup.
Сприйняття Росії у пострадянських країн Голосу Америки прокоментував провідний автор дослідження Gallup Зак Ріттер: “Схвалення різко знизилося у більшості цих країн, хоч і не в усіх. Виняток становлять Киргизстан та Узбекистан, але й у цих країнах воно знизилося. І, навпаки, несхвалення значно зросло. Ми використовуємо обидва ці показники, тому що великий відсоток людей може сказати, що думки про російське керівництво вони не мають. Так ось, кількість людей, які не мають такої думки, сильно скоротилася. Це спостерігається у всьому світі”.
Крах “русского міра”
Понад те, все більше дії Росії відкидають люди, які вважають себе етнічними росіянами за межами Росії.
“Люди, які вважають себе етнічними росіянами в Казахстані, Естонії та Латвії […] все більше відкидають дії Росії, – пише на основі опитувань Gаllup. – Поняття «русский мир» відноситься до сукупності мовних, культурних та історичних зв’язків — російської спадщини — спільної для людей на пострадянському просторі. Російські націоналісти вважають, що мають важливий мандат захищати цю діаспору від передбачуваних загроз”.
Натомість у 2022 році (вперше з 2005 року, відколи Gallup почав збирати такі дані) більше “росіян за самовизначенням” не схвалювали лідерство Росії, аніж схвалювали його в Естонії (53% і 14%, відповідно) і Латвії (49% і 14% відповідно).
У Казахстані люди, які вважають себе росіянами, все ще частіше схвалюють (47%), ніж не схвалюють (37%) керівництво Росії.
Але істотна збільшилася різниця між ними: 10% різниці у 2022 році – це суттєво менше, ніж різниця в 42 % у 2021 році.
Ще один інформативний показник – все менше людей, які живуть у країнах з найбільшою російською діаспорою на душу населення (Казахстані, Латвії та Естонії) вважають себе росіянами.
Такий спад став більш очевидним у всіх трьох країнах у 2022 році.
Якщо у період з 2007 по 2009 рік приблизно 3 з 10 жителів Казахстану, Латвії та Естонії визнали себе росіянами, то у 2022 році їх кількість знизилася до 15% у Казахстані, 19% у Латвії та 21% в Естонії.
«По-перше, багато країн дуже стурбовані своєю територіальною цілісністю, – коментує ситуацію колишній посол США у Білорусі та Грузії Кеннет Яловіц. – У багатьох із них проживають російські громадяни чи етнічні росіяни, як, наприклад, у Казахстані та країнах Балтії. Вони бояться, що колись Путін може сказати, що росіянам у цих країнах загрожують нацистські уряди і що вони мають допомогти їм. Тому вторгнення в Україну, а також невизнання Росією суверенітету та незалежності інших сусідніх країн, безсумнівно, негативно вплинули на імідж Кремля. Другий чинник – видача ордера на арешт Володимира Путіна Міжнародним трибуналом. Я думаю, це змусило багатьох усвідомити, що вторгнення в Україну — це не просто жах, а й військовий злочин”.
Сутінки колишньої імперії і програш у “грі за вплив”
У Gallup вважають, що погіршення позицій Росії може залишити простір для інших супердержав, таких як США та Китай, для отримання впливу у регіоні. Рейтинги схвалення в країнах Балтії та особливо в Україні показують, що люди стали більш прихильними до лідерства США порівняно з Росією та Китаєм.
“Багато спостерігачів вважають, що в пострадянських країнах, особливо в Центральній Азії, триває “велика гра” у боротьбі за владу та вплив”, – йдеться у підсумках опитування, як і про те, що Росія таку “гру” зараз програє.
“Загальний висновок рейтингів лідерства Gallup за 2022 рік є очевидним: у більшості регіонів, де Росія є найбільшою владою та впливом, її дії серйозно підірвали її власний статус і престиж. Ця сейсмічна зміна громадської думки може свідчити про занепад останньої європейської імперії”, – пише Gullap.
Зниження авторитету Росії у своїй, як переконана Москва, сфері впливу може, на думку Зака Ріттера, залишити простір для інших держав з погляду посилення їхньої ролі у регіоні: «Дії Росії відкрили простір у регіоні для її конкурентів, наприклад для Китаю, США, Європейського Союзу, Туреччини та інших країн, щоб заповнити вакуум, який залишила Росія, зосередившись на Україні. Ми бачимо це на прикладі Токаєва в Казахстані та Алієва в Азербайджані, які почали використовувати багатовекторний підхід у зовнішній політиці та поступово відходити від Росії, створюючи собі більше простору для маневру на міжнародній арені”.
Як повідомляв Голос Америки, після того, як президент Росії Путін вирішив провести вторгнення до України минулого року, ставлення до керівництва Росії в світі різко змінилося.
Більшість населення в десятках країн не схвалюють дії Кремля.
Дані, зібрані Gallup на основі опитувань тисяч людей у 137 країнах і регіонах, показали помітне зниження схвалення Кремля. У всьому світі 57% респондентів повідомили, що вони не схвалюють керівництво Росії в 2022 році, порівняно з лише 38% роком раніше.
«Не думаю, що ми раніше спостерігали подібні зміни в даних Gallup для жодної країни», – сказав Голосу Америки Закк Ріттер, старший науковий співробітник Gallup і провідний автор звіту.
