Буря в іранських соцмережах: чому багатьох іранців обурило звернення Зеленського

Звернення Володимира Зеленського до іранського народу, в якому він згадав про шкоду, яку завдали Україні іранські “Шахеди”, викликало бурхливу реакцію користувачів соцмереж як в Ірані, так і серед чисельної іранської діаспори за кордоном. Про це повідомляє Перська служба BBC.

У зверненні Зеленський каже, що іранською зброєю Росія вбиває цивільних в Україні, а іранці опинилися через це на темному боці історії, на боці “держави-зла”.

Опозиційні іранські користувачі соцмереж не погодилися з ототожненням дій правлячого режиму релігійного лідера, рахбара Алі Хаменеї з думкою іранського народу. Дехто навіть припустив, що Володимир Зеленський хоче, аби протести проти режиму в Ірані спалахнули з новою силою.

Водночас одна з опозиційних груп дорікнула українській владі, що зв’язки України з режимом ісламської республіки досі не розірвані. Прикладом цьому є участь українського представника у заході з нагоди річниці ісламської революції у лютому 2023 року, вже після початку атак “Шахедами”, пише ВВС.

Що сказав Зеленський

Шахед-136
Іранський Шахед-136, який росіяни називають Герань, на виставці збитих дронів та ракет у Києві, травень 2023 року, GETTY IMAGES

У своєму зверненні 24 травня Володимир Зеленський повідомив, що за час війни Росія використала проти України 1160 іранських дронів-камікадзе “Шахед”, майже 900 з них українські військові збили.

“Постійно шукаємо інструменти, щоб зробити кількість збиття іранських дронів повною”, – відзначив він.

Зеленський також звернувся до іранського народу – як до улемів (релігійних діячів, знавців ісламу), так і до суспільства загалом, з питанням, чому вони стають співучасниками російської агресії проти України.

“Просте запитання: а для чого вам бути співучасниками російського терору? Чому ви на боці держави-зла? Світ же бачить, що відбувається, і ви всі в Ірані бачите. Підтримку зла неможливо заперечувати”.

Зеленський у зверненні наводить низку прикладів, коли “Шахеди” використовували для вбивства цивільних і навіть випадок, коли після однієї атаки дрон використали проти рятувальників, які прибули на допомогу постраждалим.

“Коли ваш “Шахед” б’є по гуртожитку з нашими студентами, люди гинуть, починається пожежа, на місце прибувають рятувальники, і за кілька хвилин б’є другий “Шахед”, забираючи життя уже тих, хто рятував життя інших… Для чого такі цинічні вбивства Ірану? Руками Росії, але вашою, вашою зброєю”, – відзначав президент.

Зеленський пояснив іранцям, що Росія перетворила на мішені все – від житлових будинків та шкіл до лікарень, зупинок автобусів та церков, веде колонізаторську війну заради поневолення українців, викрадає тисячі дітей.

“Люди Ірану могли б жити зовсім інакше, якби вас не ставили на один бік із таким злом, як російська агресія. Ваші “Шахеди”, які щоночі тероризують Україну, означають лише те, що людей Ірану штовхають ще глибше й глибше на темний бік історії”, – наголосив Зеленський.

Житловий будинок у Києві, в який на початку травня 2023 року потрапив іранський дрон-камікадзе, GETTY IMAGES

Якою була реакція іранців

Багато опозиційних іранців не очікували, що Зеленський покладе відповідальність за постачання дронів на весь народ Ірану.

“Звернення Зеленського надмірно обурило іранське суспільство, викликало загальне здивування і нашкодило популярності українського президента в Ірані. Багато хто був обурений, що він звернувся до “матерів та батьків в Ірані” з питанням чому вони “на боці держави-зла”, оскільки вони вважають себе заручниками режиму ісламської республіки”, – розповідає журналіст Перської служби BBC Даріуш Раджабіан, який аналізував дописи в соцмережах.

Наприклад, група журналістів та активістів 1500Tasvir у своєму зверненні наголосила, що іранці ризикували своїми життями, щоб стати на “правильний бік” історії – коли брали участь у протестах проти керівного режиму Ірану.

На думку цієї групи, іранські опозиціонери підтримували українців, але саме українська влада відвернулася від народів Ірану та України, коли повідомила про участь у церемонії річниці ісламської революції в Ірані – попри вимогу демонстрантів бойкотувати церемонію.

Очевидно, йдеться про участь військового аташе посольства України в Ірані у зустрічі з командувачем Повітряних сил Ірану з нагоди річниці Ісламської революції у лютому 2023 року.

Ця участь “викликала здивування, особливо враховуючи підтримку Тегераном Росії у війні в Україні та участь білоруського аташе”, написав 11 лютого в твіттері перськомовний канал Iran International, який працює з території США. Він опублікував фото з заходу.

В Україні ЗМІ не приділили цій події уваги, критику цього кроку можна побачити лише у публікації на популярному військовому порталі Militarnyi.

Даріуш Раджабіан відзначає, що багато іранців в соцмережах закликають не ототожнювати режим ісламської республіки з народом Ірану.

“Вони вважають що у народу Ірану та в уряду ісламської республіки мають бути різні рахунки. Цих відгуків та реакцій дуже багато”, – каже журналіст Перської служби BBC.

Відома кінематографістка Донйа Мадані в інстаграмі написала, що якщо українці здатні зупинити безкінечні страти в Ірані, то іранці теж зможуть зупинити поставки іранських дронів в Росію.

“Вже шість місяців ми страждаємо і гинемо на вуличних протестах в Ірані, а він (Зеленський. – Ред.) помістив нас на боці зла”, – обурилася вона.

Один з користувачів на ім’я Шахрам написав, що мешканці Ірану невдоволені, що їхні гроші витрачають на дрони-камікадзе, але Зеленський у зверненні помилився адресою – Україні треба звернутися до Заходу, який єдиний має можливість змінити поведінку керівного режиму.

Деякі користувачі звертають увагу, що ЄС продовжує відносини з ісламським режимом, і просять Зеленського вимагати від “фінансових та військових спонсорів” – партнерів України – припинити підтримувати “антилюдський” та “злочинний” режим в Ірані.

Окрім того, деякі іранці, які живуть в Україні, пишуть, що тепер українські чиновники до них негативно ставляться і не хочуть продовжувати їм право на проживання в країні.

“Зеленський вважався досить популярною фігурою серед опозиційно налаштованого населення Ірану. Його вважали і досі вважають героєм нашого часу, але тепер в цих реакціях відчувається розчарування, дуже багато розгніваних користувачів мереж”, – наголошує Даріуш Раджабіан.

Втім, є коментарі і тих іранців, які проти війни з Україною і відправки озброєнь Росії.

Дехто з користувачів припустив, що Зеленський своїм зверненням волів спонукати іранців до протестів.

“Посилаючись на той факт, що Зеленський у своєму зверненні назвав лише три іранські міста і одним із них був Саккез – колиска недавніх протестів, вони стверджують, що президент України намагався спровокувати нову хвилю антиурядових демонстрацій в Ірані”, – каже Даріуш Раджабіан.

Водночас серед іранських користувачів соцмереж викликає гнів роль Росії, містяться згадки про російсько-перські війни (російські історики вважають, що Росія та Персія з XVII сторіччя до 1941 року воювали 7 разів), про те що народ Ірану став заручником Росії.

Наприклад, користувач Амір Хоссейн пише, що існує величезний розрив між політичним курсом узурпаторського режиму Ірану й образом мислення іранського народу, на вулицях ненавидять Росію за захоплення іранської землі. На його думку, те що Росія хоче зараз зробити з Україною, вона зробила з Іраном 200 років тому.

Даріуш Раджабіан відзначає, що хоча офіційно Іран не підтримує війну Росії проти України, під час візиту Путіна у липні 2022 року релігійний лідер країни Алі Хаменеї схвально відгукнувся про дії Росії, чим викликав швал критики.

“В іранській пресі з’явилися статті зі звинуваченням на адресу іранського уряду, що він нібито є підвладним Кремлю і допомагає Москві, щоб не втрачати підтримки Росії в Раді безпеки ООН з питань ядерної програми Ірану. Можна з упевненістю сказати, що опозиційно налаштована частина суспільства в Ірані має тверду антивоєнну і часто антиросійську позицію”, – розповідає журналіст.

Проти режиму виступають інтелігенція, студенти та робітники, а під час протестів траплялися випадки спалення російських прапорів. Натомість на акціях іранської діаспори в інших країнах можна побачити демонстрантів з українськими прапорами.

Опозиційна та аполітична частина населення витупає проти поставки “Шахедів” Росії.

“Це ті люди, які вважають Росію не своїм союзником, а союзником режиму Ісламської Республіки. А себе вважають жертвою влади та їхніх угод. Навіть аполітична частина населення не бачить честі у постачанні смертельної зброї Росії”, – каже Даріуш Раджабіан.

Росію ж в Ірані підтримують ті, хто пов’язаний з керівним режимом. Є і такі іранські громадяни, які вважають, що в умовах санкцій країна може торгувати чим завгодно.

Шахед в Києві
Український прапор на акції іранської опозиції в Берліні восени 2022 року, GETTY IMAGES

Як розгортався конфлікт Ірану та України

Після набуття незалежності Україна намагалася якомога глибше розвинути економічну співпрацю з Іраном. Попри низку успішних спільних проєктів, зокрема, в розвитку цивільної авіації, участь українських рятувальників в порятунку мешканців після землетрусу в Ірані, ці відносини супроводжувались скандалами та конфліктами, які врешті поставили дві країни на межу розриву.

Великий конфлікт виник у січні 2020 року після того, як іранський Корпус вартових ісламської революції збив український пасажирський літак МАУ. Після тривалих багатосторонніх перемовин Україна та Іран так і не дійшли згоди щодо компенсації збитків та покарання винних.

У цьому конфлікті значна частина іранців виступає проти режиму.

“Щодо авіакатастрофи українського рейсу PS752 у січні 2020 року незадоволена частина населення Ірану (цих людей чимало) досі рішуче засуджує уряд і особливо Корпус вартових ісламської революції”, – відзначає Даріуш Раджабіан.

Влітку 2022 року вперше з’явилася інформація про те, що Іран може поставити Росії дрони, проте МЗС Ірану запевняло, що країна збереже нейтралітет. Тоді Путін відвідав Іран і зустрівся з аятолою Алі Хаменеї.

Експерти припускали, що саме там досягли домовленості щодо постачань зброї Росії.

У вересні українські військові почали збивати перші іранські дрони-камікадзе, які били по містах. Київ тоді позбавив акредитації іранського посла в Україні.

Путін та Алі Хаменеї
Путін на зустрічі з рахбаром (релігійним керівником) Ірану аятолою Алі Хаменеї, липень 2022 року, GETTY IMAGES

А 18 жовтня, після кривавих атак іранських “Шахедів” та нищення української енергетики, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запропонував президенту Зеленському розірвати дипломатичні відносини з Іраном.

У листопаді міністр закордонних справ Ірану Хуссейн Амір Абдоллахіян визнав, що його країна поставила дрони-камікадзе в Росію. Але, за його словами, відбулося це за кілька місяців до початку російського вторгнення в Україну.

Початок атак іранськими “Шахедами” проти України збігся з масовими протестами в Ірані після смерті 22-річної Махси Аміні у вересні 2022 року.

Її арештували за розв’язаний хіджаб, а під час перебування в поліцейській дільниці вона впала у кому і померла у лікарні.

Масові протести в Ірані в деяких містах переросли у зіткнення з поліцією, бійцями Корпусу стражів ісламської революції, поліцією моралі. Іранська влада відповіла репресіями проти демонстрантів – сотні людей загинули, а тисячі арештували.

Проте з 2023 року хвиля протестів почала спадати, але вони досі епізодично відбуваються, це є проблемою №1 для режиму.

“Інтервал між протестами скоротився до того, що тепер вони проходять майже щомісяця і тривають довше та у більших масштабах. У тому, що режим, який втратив симпатію значної частини народу, зрештою зруйнується, немає сумніву. Питання лише у часі”, – переконаний Даріуш Раджабіан.

Керівний режим також перебуває у стані занепокоєння через стан здоров’я 84-річного Алі Хаменеї.

“Найбільш фатальною проблемою влади є невизначеність перспективи режиму після майбутньої смерті 84-річного хворого Верховного лідера Ісламської Республіки”, – каже Даріуш Раджабіан.

Однак надія українців на те, що іранський народ у короткотерміновій перспективі розбереться зі своєю владою, яка вирішила постачати Росії “Шахеди”, почала згасати.

Україна продовжує підтримувати дипломатичні відносини з Іраном. У січні 2023 року Дмитро Кулеба заявив в інтерв’ю BBC Україна, що розірвати їх можуть у будь-який момент залежно від поведінки Ірану.

“Це наш сигнал Ірану – яким би вигідним не здавалося вам співробітництво з Росією проти України, запевняємо вас, що негативні наслідки цього співробітництва в рази перевищать будь-яку вигоду. Далі вже рішення Ірану, як їм діяти”, – наголосив він.

Згідно з інформацією на сайті МЗС, в Тегерані працюють 5 українських дипломатів. Окрім того, в оголошенні про відкритий набір послів у березні 2023 року згадувалася і посада посла України в Ірані. Повноваження попереднього посла Сергія Бурдиляка завершилися у червні 2022 року.

Леонід Козаченко
Урочисте прийняття в посольстві Ірану у Києві з нагоди 40-річчя ісламської революції у лютому 2019 року. Торт нарізає іранський посол і депутат Леонід Козаченко, голова групи дружби з Іраном в Раді GETTY IMAGES

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх