Рада ЄС із сільського господарства обговорювала, що робити з експортом з України та з країнами, які його заборонили через проблеми на своєму ринку. Члени ЄС близькі до угоди про продовження транзиту, кажуть у Брюсселі.
Спотворення сільськогосподарського ринку Євросоюзу, спровоковане війною Росії в Україні, було головною темою ради міністрів сільського господарства країн ЄС у Люксембурзі у вівторок, 25 квітня. Міністри не ухвалили конкретної угоди щодо експорту з України, але “максимально наблизилися” до позитивного рішення. Про це повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на прес-конференції за підсумками ради. За його словами, все вказує на те, що пропозиція Єврокомісії буде ухвалена.
Три заходи Єврокомісії
Перший: тимчасова заборона до 5 червня експорту п’яти продуктів з України: кукурудзи, пшениці, насіння ріпаку, а також насіння та олії соняшника. Войцеховський не виключив, що тимчасова заборона буде продовжена до кінця року, чого добивається, наприклад, Словаччина. При цьому транзит української продукції продовжуватиметься, і Єврокомісія готова йому сприяти.
Другий захід: 100 млн євро компенсації п’яти країнам, на ринки яких найбільше вплинув експорт українських агропродуктів – Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини. Це буде вже другий транш допомоги із сільськогосподарського фонду ЄС. Перший склав 56 млн. євро і був наданий трьом країнам – Польщі, Болгарії та Румунії.
Третій захід: розслідування ситуації на внутрішньому ринку щодо інших продуктів з України, зокрема тих, на експорт яких деякі країни також просили накласти тимчасову заборону. Усього їх вісім, зокрема м’ясо птиці, яйця, мед і цукор, проте вони становлять від 10 до 20 відсотків від усього українського експорту, тому щодо них екстрені заходи не потрібні. Войцеховський зазначив, що на Раді ЄС було представлено багато різних позицій щодо різних аспектів ситуації.
Ряд країн – проти обмежень на імпорт
Деякі учасники зустрічі виступили проти обмежувальних заходів. Так, Фінляндія розуміє стурбованість сусідніх з Україною країн, але вважає, що обмеження на імпорт – неправильне рішення, заявив міністр сільського господарства цієї країни Антті Курвінен. “Найгірше те, що ці заборони на ввезення продуктів з України підкріплюють наратив Росії, – зазначив він. – Нераціонально з одного боку надавати масштабну підтримку Україні, а з іншого – блокувати експорт звідти й економічні можливості для Києва”. Курвінен наголосив, що мають бути інші способи, наприклад, покращити роботу “ліній солідарності”, доставляти продукцію до портів ЄС, а також долучити інструменти, які є у розпорядженні Євросоюзу, щоб допомогти сусіднім з Україною країнам.
Подібної думки дотримується і латвійський міністр Дідзіс Шмітс. “Існують інші способи вирішити проблему на внутрішньому ринку, окрім як закривати кордони, – сказав він. – У нас є сільськогосподарський фонд, який можна залучити, можна виробити політику транзиту української продукції до третіх країн, але не можна закривати кордони в такій ситуації, адже війна триває, а українці мають труднощі з експортом своєї продукції”.
Першопричина проблем фермерів – війна Росії в Україні
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у дискусії з відеозв’язку. “Проблеми фермерів у європейських країнах – це не вина українських фермерів. І першопричина такої ситуації на європейському ринку – не в ціні українського зерна, а у війні, яку розв’язала Росія проти України”, – цитує його прес-служба міністерства агрополітики України. Сольський наголосив, що українські товари корисні для європейського ринку. “Зокрема, український імпорт до Польщі приніс чимало вигод не лише Україні, а й самій Польщі”, – йдеться у повідомленні міністерства. За його даними, експорт м’яса та молочних продуктів з Польщі за 2022 рік зріс на 37%, а зернових та продуктів їх переробки – на 40%. Так що бізнес сусідньої країни зростав, використовуючи і українську сировину, зокрема”, – зазначив міністр. Крім того, за його словами, на українському зерні запрацювали трейдери, перевізники, порти.
Сольський також звернув увагу колег з ЄС на той факт, що українське зерно не стало ключовою причиною ціноутворення на ринку: останні два місяці котирування падають через прогнози зростання врожаю в Бразилії.
Україна страждає від наслідків російської агресії, і саме це має бути відправною точкою при виборі заходів Євросоюзу, заявив міністр сільського господарства Швеції, що головує в Раді ЄС, Петер Куллгрен на прес-конференції. Він також зазначив, що необхідно спільно реагувати на труднощі, спричинені війною, та виявляти солідарність з Україною. Тієї ж думки дотримуються й інші країни. Так, ірландський міністр Чарлі Макконалог сказав, що важливо знайти загальноєвропейський підхід до вирішення проблеми. “Ми не підтримуємо рішення, які не включають єдиного європейського підходу”, – заявила і хорватський міністр Марія Вучкович.
Країни пропонують довгострокові рішення
Міністр однієї з п’яти сусідніх з Україною країн, які домагаються обмежень, – Словаччини – повідомив, що його країна просить знайти довгострокове вирішення цієї проблеми. “Єврокомісія має розробити абсолютно новий інструмент – разом із Всесвітньою продовольчою програмою, щоб можна було купувати українську продукцію прямо в Україні та виключити можливість для різних контрабандистів, – сказав Самуел Влчан. – І ці зернові, які вже належать програмі, повинні перевозитися до тих країн, які традиційно були ринками для України, як Єгипет, наприклад, та інші країни Північної Африки та Азії”.
Словацький міністр вважає, що спільне фінансування транспортних витрат ООН та ЄС могло б допомогти у довгостроковій перспективі, “оскільки навіть якщо війна закінчиться через два-три місяці, Україна вже втратила свої ринки і необхідно думати, як допомогти їй у майбутньому продавати свою сільгосппродукцію, адже сільгоспринок Євросоюзу більш ніж насичений”.
Що ЄС може зробити, то це допомогти Україні вільно постачати продукти та матеріали до третіх країн, а якщо вже вони залишаються в Євросоюзі, то підтримувати ті країни, які це торкнулося, вважає міністр сільського господарства Латвії Шмітс. “Якщо ми відкриємо фонд допомоги країнам ЄС, то потрібно однаково ставитися до всіх, – вважає він. – Ця проблема торкнулася не тільки країн, що межують з Україною, а й Латвії – йдеться не про зернові, як у Польщі, але про м’ясо птиці та яйця. “.
Тим часом Єврокомісія продовжує переговори із п’ятьма країнами, більшість яких запровадили односторонні заборони на ввезення українських сільгосппродуктів. Як повідомив Войцеховський, Брюссель надав усім країнам-членам ЄС інформацію щодо впливу сільськогосподарського імпорту на ринкову ситуацію, що має продемонструвати необхідність підтримати пропозицію Єврокомісії.
