Про це повідомив голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.
У понеділок голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель висловив упевненість у тому, що блок протягом кількох днів завершить розробку плану закупівлі боєприпасів для України, після того, як Київ висловив розчарування з приводу розбіжностей між країнами-членами ЄС.
«Так, є ще деякі розбіжності. Але я впевнений: усі зрозуміють, що ми перебуваємо в ситуації, яка не терпить зволікань, – сказав Боррель журналістам, прибувши на зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі. – Я впевнений, що найближчими днями ми досягнемо (угоди)».
Нагадаємо, що минулого тижня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у «Твіттері» висловив розчарування у зв’язку з тим, що укладена минулого місяця угода між країнами ЄС щодо спільної закупівлі артилерійських снарядів для Києва досі не реалізована через суперечки з приводу того, компанії яких країн мають право на одержання контрактів та наскільки витрати на реалізацію плану здійснюватимуться в межах ЄС.
«Для України ціна бездіяльності вимірюється людським життям», – попередив він у четвер.
Очікувалося, що Кулеба виступить безпосередньо перед міністрами закордонних справ країн ЄС на засіданні у понеділок, звернувшись до них щодо відеозв’язку з інформацією про стан війни.
Артилерійські снаряди, особливо 155-мм снаряди, стали вирішальними у конфлікті, оскільки українські та російські війська ведуть інтенсивну війну на виснаження. Офіційні особи кажуть, що Київ використовує більше снарядів, ніж його союзники можуть зробити зараз.
План спільних закупівель є частиною угоди ЄС щодо постачання Україні 1 мільйона артилерійських снарядів та ракет протягом 12 місяців та нарощування європейського виробництва боєприпасів, схваленого міністрами закордонних справ минулого місяця.
Перша частина угоди є невідкладною. Вона передбачає виділення 1 мільярда євро (1,1 мільярда доларів) на відшкодування витрат урядів країн ЄС на відправку Україні боєприпасів із наявних запасів.
Боррель наголосив, що цей процес уже розпочався. Він сказав, що країни ЄС вже попросили компенсацію за боєприпаси на суму 600 мільйонів євро (660 мільйонів доларів).
Проте другу частину – фінансування спільних закупівель на суму 1 млрд євро – ще не завершено.
Представники ЄС заявили, що сподіваються підписати перші контракти із виробниками зброї наприкінці наступного місяця.
Країни ЄС погодилися закуповувати боєприпаси у фірм з ЄС та Норвегії (що не входить до складу блоку, але має тісні економічні зв’язки з ним).
Однак, за словами дипломатів, Франція – прихильник зміцнення оборонного сектору ЄС, яка має власну значну збройову промисловість, – наполягає на тому, що виробництво має здійснюватись у ЄС.
Ця позиція викликала розчарування в інших членів ЄС, включаючи східні та балтійські країни, Німеччину та Нідерланди. Вони висловили скептичне ставлення до того, що європейська промисловість здатна швидко зробити достатньо снарядів.
Тим часом, у доповіді, опублікованій у понеділок, Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем світу, повідомив, що у 2022 році військові витрати в Європі зросли на 13% і досягли найвищого рівня за останні 30 років.
Незалежна шведська наглядова структура повідомила, що минулого року трьома країнами з найбільшими витратами на виробництво зброї були США, Китай та Росія, на долю яких припало 56% світових витрат. У Європі різке зростання спостерігалося в країнах, розташованих поряд з Росією: Фінляндія (36 %), Литва (27 %), Швеція (12 %) та Польща (11 %).
