БРІКС загрожує долару?

Уявні загрози ролі долара у світовій фінансовій системі не є чимось новим; вони є частим явищем, починаючи з 1980-х років. Але поки потенційні претенденти не знайдуть надійну альтернативу долару для своїх заощаджень, домінування долара не буде піддаватися сумніву.

Російська війна в Україні, нещодавня зустріч Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна в Москві, а також видимий успіх Китаю в організації дипломатичного зближення між Іраном і Саудівською Аравією стали поживою для розмов, що поновилися, про загрози для глобальної першості США, й особливо для панування американського долара.

Я натрапив на такий коментар у відповідь на мою нещодавню статтю в журналі Global Policy, у якій оцінено майбутнє групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР). Зараз ця група розглядає можливість розширення за рахунок долучення таких країн, як Іран і Саудівська Аравія, що змушує поставити запитання про критерії членства у групі та ролі її Нового банку розвитку. Проте чи створить така більша та впливовіша група БРІКС-плюс ризики для долара?

Очікувані загрози статусу долара у світовій фінансовій системі не є чимось новим. Мені регулярно доводиться їх чути, відколи я почав свою кар’єру ще в 1980-ті роки. Очевидно, що якщо настане час, коли Америка перестане бути країною з найбільшою у світі економікою, тоді статус долара опиниться під питанням. Так сталося з фунтом стерлінгів у першій половині ХХ століття (хоча фунт не втрачав свої позиції ще довгий час після того, як Великобританію економічно обігнали інші країни).

Занепад долара не буде обов’язково чимось поганим для США, ураховуючи всі ті додаткові обов’язки, які виникають в емітента головної резервної валюти світу. У світовій економіці, де Америка вже не є такою ж домінувальною, як була колись, не можна назвати оптимальною ситуацію, коли всі інші країни настільки залежні від американської валютної системи та внутрішніх пріоритетів ФРС. Інші країни, звичайно, воліли б, аби їхні валюти, монетарна політика та тенденції в торгівлі не залежали настільки від того, що відбувається в США.

Однак той факт, що група нових держав, до якої не входять США, тішить себе великими надіями, не обов’язково має значення для фінансової системи з центром у США. Справа в тому, що країни БРІКС (і потенційно БРІКС-плюс) відчувають безліч власних серйозних проблем, і не зовсім ясно, чого саме вони сподіваються досягти разом, окрім символічних заяв. Слід особливо відзначити, що найважливішими країнами у цій групі є Китай та Індія, а це непримиренні противники, які рідко співпрацюють між собою з будь-яких питань. Поки ця ситуація не зміниться, можна лише фантазувати про те, що БРІКС (навіть у розширеному вигляді) здатний кинути серйозний виклик долару.

Мене часто приводить у розпач відсутність співпраці між Китаєм та Індією — двома країнами з найбільшою чисельністю населення у світі. Якби вони змогли подолати історичну ворожість і розробити амбітну загальну програму розширення торгівлі та співробітництва з таких питань, як загрози здоров’ю та зміна клімату, тоді ідея кинутого БРІКС виклику фінансовому та монетарному статус-кво стала б не просто переконливою — вона стала б неминучістю.

Керуючись цим духом, я давно закликаю Китай зробити перший крок, запросивши Індію до спільної розробки елементів своєї коронної ініціативи «Один пояс, один шлях» (скорочено BRI). Реалізація цієї амбітної програми транснаціональних інфраструктурних інвестицій у співпраці з Індією дала б змогу зробити набагато потужніший і довгостроковий внесок у розвиток Азії і не тільки. Інакше програма BRI залишатиметься винятково китайською ініціативою, що існує насамперед для того, щоб нав’язувати китайські вподобання іншим країнам.

Потенційне поповнення цієї групи Саудівською Аравією та Іраном супроводжують схожі застереження. Так, поява в ній іще двох великих виробників нафти (крім Росії) підвищує ймовірність, що на якусь частину нафти ціну буде встановлювано не в доларах, а у валютах інших країн. Але якщо витіснення долара не стане відкрито заявленою, підтримуваною всіма по-справжньому, глибокою метою, тоді подібні зміни в рахунках надихатимуть лише нішевих фінансових експертів. Я вже втратив лік, скільки разів я чув аргументи, чому невдовзі ціни на нафту почнуть встановлювати у новій валюті. Спочатку це мала стати дойчмарка, потім єна, потім євро. Однак це, як і раніше, долар.

Нарешті, і це найважливіше, щоб будь-яка з країн БРІКС (або БРІКС-плюс) створила стратегічну загрозу долару, їй доведеться допустити (і навіть заохочувати), щоб іноземні та внутрішні вкладники й інвестори самі собі вирішували, коли їм купувати чи продавати активи, номіновані у валюті цієї країни. Це означає, що не повинно бути жодного контролю над рухом капіталів, подібного до того, що існує в Китаї. Поки країни БРІКС і потенційного БРІКС-плюс не знайдуть переконливої альтернативи долару для своїх власних заощаджень, у пануванні долара не буде жодних реальних сумнівів.

Джим О’Нілл

Project Syndicate

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх