Цей історичний заклик рефреном супроводжував візит Президента України Володимира Зеленського в Республіку Польща: 5 квітня 2023 року ХХІ століття. І сьогодні це гасло як ніяке інше, кличе на захист своєї Вітчизни
Звернуті до поляків слова українців запали в душу і розум наших західних сусідів, тематика візиту жваво обговорюється всіма польськими засобами масової інформації, які вже називають цей візит «історичним». Так, візит був, хоча й коротким, однак багато вмістив необхідних подій і рішень, які за інших обставин досягаються роками.
На що звернули увагу в Польщі?
Перш за все на донесену до людей думку В. Зеленського про велику місію Папи Римського Івана – Павла ІІ, з яким пов’язана боротьба польського народу за вивільнення від радянського диктату. Іван – Павло ІІ і сьогодні є символом боротьби і надії, стійкості і захисту людського і вічного, захисту Польщі.
Візит був коротким, однак за один день проведено багато зустрічей і переговорів, підписано низку документів, які розширили співпрацю наших держав у різноманітних сферах. За результатами переговорів Президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що боротьба України з російським загарбником є гарантією польської незалежності. Запевнив, щоПольща не тільки підтримуватиме Україну, а й постачатиме найновішу зброю і устаткування. Польський президент звернув увагу на героїв України, які захищають нашу землю, наші міста, наших людей, і серед них назвав Президента В. Зеленського. Підкреслив, що керівник української держави не втік від війни, а мужньо взяв відповідальність на себе, як глава держави, командувач Збройних Сил України. Президент України за мужність і відвагу в захисті людських цінностей і свободи відзначений вищої нагороди польської держави, нагороджений орденом Білого Орла – найвищої відзнаки Польщі.
«Новий рівень відносин Польщі і України, активна підтримка одне одного є вищим проявом міждержавного партнерства, яке виводить обидві країни на світовий рівень. За такої формули з нами буде рахуватись весь світ, як підкреслив А. Дуда. – І саме цього боїться Росія».
Польському переконанню вторив В. Зеленський: росія не виграє, якщо українець і поляк стоятимуть в своїй боротьбі пліч-о-пліч, тоді вони непереможні.
Обидва керівники перегорнули сторінки історії, нагадали про політику росії, яка постійно розділяла народи, протиставляла одне одному. Однак цьому покладено кінець, і поляки, і українці цього більше не дозволять. В.Зеленський згадав трагедію під російським Смоленськом, коли із всією владною командою – 95 осіб – загинув польський президент Лєх Качинський. Він також попереджав про загарбницькі апетити росії.
Польські аналітики підкреслюють, що завдяки Україні зросла значущість Польщі, оскільки вона йде в авангарді допомоги Україні, що бореться. Через Польщу постачається все необхідне: устаткування, паливо, військова техніка, різноманітні товари тощо. Вже продумано розбудувати додаткові шляхи між державами і відповідно облаштувати попередні.
Президент України подякував полякам за надання допомоги українським біженцям. Разом із прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким зустрілися з мерами польських міст, які були відзначені почесною відзнакою України “місто-рятівник”: Перемишля, Жешува, Любліна та Хелма.
Серед подальших планів у стосунках обох держав – відбудова України, і польська спроможність стане в цьому однією з перших. Вже 20 польських фірм зголосилися на допомогу Україні в цій площині.
І Польща не тільки допомагатиме у відродженні української економіки. Керівники польської держави завірили, що зроблять все можливе для швидкого посування України до членства в НАТО і приєднання до Європейського Союзу, і саме Польща виступить своєрідним лобістом України в цих безпекових і економічних структурах.
Багато питань було пов’язано із визначенням візиту, як офіційний, про це говорили і українські, і польські ЗМІ. Зазначимо, що існують різні види візитів – тобто відвідувань офіційних осіб зарубіжних країн. Серед них: офіційні, робочі, напівофіційні, візити проїздом, приватні візити тощо.
Офіційний візит є найвищим рівнем візиту глави держави і дотримується вимог і правил спеціально розробленого церемоніалу (організація урочистих подій). Церемоніал включає глибоку ретельну підготовку до такої моделі візиту. По-перше, має бути забезпечений найвищий рівень безпеки. Саме це питання було доволі відповідальним для польської сторони, оскільки триває війна і російські спецслужби не забувають про свої терористичні наміри щодо українських керівників.
Зазначимо, що польська система безпеки проявила себе в цій ситуації на самому високому рівні і може пишатися цим досвідом, а українці за це глибоко вдячні.
Наступна частина церемоніалу – підготовка розгалуженої програми, де враховано кожну хвилину, починаючи з формування делегації і виходу з літака. Нагадаємо шановному читачеві, що деякі глави держав літають не один літаком, а кількома. В одному перебуває глава держави з найближчими оточуючими особами, а в іншому може бути весь обслуговуючий персонал. Везуть навіть продукти харчування, якщо країна є екзотичною і цього вимагає безпека. Були й такі приклади, як провезення броньованого автомобіля або улюблених тварин, наприклад, котів, песиків, коней…, не виключаємо й верблюдів (але останні скоріше жарт, ніж реальність).
Першими проводяться зустрічі на вищому рівні, що заздалегідь обговорюються і узгоджуються з приймаючою стороною. Зустрічі містять бесіди-переговори з першими особами держави-господаря, наприклад: президент, прем’єр, міністр закордонних справ. Крім переговорів віч-на-віч або у широкому форматі програма включає урочисте прийняття на вищому рівні: обід або вечеря, яку організує глава приймаючої сторони.
Якби не війна, можливо візит був би розрахований на кілька днів, тоді додаються до програми культурні заходи, як, наприклад, відвідування театру, музею, картинної галереї…. І дуже важливий момент, проведення зустрічі з представниками діаспори, якщо вони є країні. І до всіх заходів необхідно підготувати відповідні інформаційні (вербальні) матеріали для бесід і виступів, а також узгодити дрес -код для різних заходів (різноманітні варіанти одягу).
Для дружини президента розробляється окрема програма («дамський протокол»), який містить приблизно такі ж сам складові, однак із додаванням відвідувань закладів, що безпосередньо входять до кола опіки перших леді держави, наприклад, освітні заклади, медичні установи, культурні центри тощо.
Значним позитивом візиту є й те, що з польською стороною узгоджено не тільки питання постачання зброї й амуніції, а й спільне виготовлення деяких її видів. Сторони обговорили й такі болючі питання, як реалізація української сільськогосподарської продукції. До розв’язання цієї проблеми польська сторона залучила Європейський Союз, Комісія якого вже запропонувала відповідну компенсацію польським фермерам, що можуть потерпати від наслідків затоварювання країни українською продукцією.
«За нашу і вашу свободу» – написано на польських прапорах вчора й сьогодні, прапорах, що супроводжували боротьбу поляків за волю і незалежність протягом її Величності Історії. Ця боротьба була дуже непростою і трагічною. Як говорить Історія, не було у світі барикади, над якою б не розвивався польський біло-червоний стяг, і де б не воював легендарний Тадеуш Костюшко – національний Герой Польщі і Америки.
Авторство гасла і ідеї – За Нашу і Вашу свободу! – польські дослідники віддають Йоахіму Лелевелю – польському патріоту XIX ст., борцю за незалежність Польщі, історику. Це гасло було розміщено польською та російською мовами на хоругвах під час Листопадового повстання 1830—1831 років — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти російської імперії, на білих прапорах із червоним хрестом. У повному варіанті звучить, як: «В ім’я Бога за Нашу і Вашу свободу». Оригінал однієї з хоругв зберігається в колекції Музею Війська Польського у Варшаві.
Нагадаємо, повстання польських і литовських патріотів було використано російським царатом як привід для знищення двох польських вишів – Віленського (Вільнюського) університету і Кременецького польського ліцею. Всі прадавні архівні збірки, бібліотечні зібрання, безцінні книги і колекції цих учбових закладів поклали початок створенню Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834).
Ким був автор такої відозви Йоахім Лелевель? Народився у Варшаві у 1786 р., відвідував школу піарів, а потім закінчив Віленський університет у 1808 р. Став викладачем у відомому Кременецькому (Кшемінецькому) ліцеї, але незабаром переїхав до столиці Королівства Польського. Розпочав університетську кар’єру, був професором у Вільнюсі та Варшаві. Опублікував багато праць із стародавньої та середньовічної історії. За політичні погляди у 1824 р. царська влада усунула Лелевеля з історичного факультету у Вільнюсі, «щоб відсікти шкідливий вплив».
Перу історика належить популярний нарис польської історії «Історія Польщі». Він брав активну участь у політичному русі, був членом Патріотичного товариства, за що був заарештований і відданий під суд, але звільнений за браком доказів. Після вибуху повстання Лелевель увійшов до складу Адміністративної ради, а згодом до Тимчасового національного уряду та був президентом Патріотичного товариства.
Після поразки польських виступів його заочно засудили до повішення та конфіскації майна, і з того часу він перебував на засланні. Помер 29 травня 1861 року в Парижі і похований на цвинтарі Монмартр.
Гасло про боротьбу «за нашу і вашу свободу» з’явилося також в польських військах в Угорщині під час «Весни народів» 1848 року і відтоді постійно супроводжувало польських вояків, часто змушених воювати за чужину. Під час Другої світової війни в дещо зміненому вигляді («За нашу і вашу свободу») гасло з’явилося на прапорах і у фронтових газетах.
Поляки підкреслюють, що сьогодні на очах у всього світу бореться ДОБРО зі злом. Імперією зла є загарбник росія, «і ми, поляки, про це добре знаємо…. В Польщі добре знають і пам’ятають про всі російські злочини».
Отже, Польща і Україна потрібні одне одному і в мирний час, і в лихоліття. Це добре розуміють наші вороги і загарбник росія, оскільки на переконання багаторічного радника американських президентів провідного політика недавніх часів Збігнева Бжезинського, «росія без України не зможе відродитися як велика держава, росія без України не відбудеться».
І без незалежної України не може бути незалежної Польщі.
Людмила Д. Чекаленко, дипломат
