Масова висилка російських розвідників, що вдавали з себе дипломатів, стала справжнім ударом для розвідувальних можливостей Кремля.
Росія намагається оговтатися після масової висилки країнами Європи працівників своєї розвідки, що діяли там під дипломатичним прикриттям. Тож Кремль поставив собі за мету відновити цю шпигунську мережу. Про це йдеться у матеріалі видання Politico.
З’являється дедалі більше доказів того, що служба зовнішньої розвідки РФ та її військове розвідувальне управління (ГРУ) намагаються відновити мережі шпигунів, особливо з огляду на військову допомогу, що надходить Україні.
Видання зазначає, що саме також моніторинг стану виробництва та постачання зразків західної зброї в Україну та об’єкти критичної інфраструктури у країнах Європи є основними цілями для російських шпигунів.
Керівник британської служби розвідки МІ5 Кен МакКаллум назвав «найзначнішим стратегічним ударом» по Москві в новітній історії розвідки той факт, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну з Європи було вигнано понад 400 так званих «незаявлених офіцерів розвідки». Йдеться зокрема про висилки з Франції, Бельгії та Німеччини, які різко зменшили здатність Кремля шпигувати.
Служба безпеки і розвідки Фінляндії (SUPO) заявила, що розвідувальні операції Москви в Північному регіоні істотно послабили не лише висилка російських розвідників, а й відмова у візі тим, хто потенційно міг їх замінити.
Крім того, директор Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс заявив, що російські спецслужби прагнуть відновити або створити нові можливості для шпигунства в Європі. Зокрема. Для цього вони вивчають інші методи збору розвідданих, як-от кібероперації, нетрадиційне прикриття тощо.
Європи – Politico
05 квiтня, 2023, 00:18Роздрукувати
Масова висилка російських розвідників, що вдавали з себе дипломатів, стала справжнім ударом для розвідувальних можливостей Кремля.
Росія намагається відродити мережу шпигунів у країнах Європи – Politico
© pixabay/stevepb
Росія намагається оговтатися після масової висилки країнами Європи працівників своєї розвідки, що діяли там під дипломатичним прикриттям. Тож Кремль поставив собі за мету відновити цю шпигунську мережу. Про це йдеться у матеріалі видання Politico.
З’являється дедалі більше доказів того, що служба зовнішньої розвідки РФ та її військове розвідувальне управління (ГРУ) намагаються відновити мережі шпигунів, особливо з огляду на військову допомогу, що надходить Україні.
Читайте також: Розвідниця MI5 “Ірина” та слід Москви: деталі скандалу зі шпигуном у посольстві Британії та листами Борису Джонсону
Видання зазначає, що саме також моніторинг стану виробництва та постачання зразків західної зброї в Україну та об’єкти критичної інфраструктури у країнах Європи є основними цілями для російських шпигунів.
Керівник британської служби розвідки МІ5 Кен МакКаллум назвав «найзначнішим стратегічним ударом» по Москві в новітній історії розвідки той факт, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну з Європи було вигнано понад 400 так званих «незаявлених офіцерів розвідки». Йдеться зокрема про висилки з Франції, Бельгії та Німеччини, які різко зменшили здатність Кремля шпигувати.
Служба безпеки і розвідки Фінляндії (SUPO) заявила, що розвідувальні операції Москви в Північному регіоні істотно послабили не лише висилка російських розвідників, а й відмова у візі тим, хто потенційно міг їх замінити.
Крім того, директор Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс заявив, що російські спецслужби прагнуть відновити або створити нові можливості для шпигунства в Європі. Зокрема. Для цього вони вивчають інші методи збору розвідданих, як-от кібероперації, нетрадиційне прикриття тощо.
Читайте також: EUObserver: Дипломати Росії в Європі деморалізовані і невчасно отримують зарплати
Нагадаємо, наприкінці березня Служба військової контррозвідки Польщі за останні тижні затримала двох осіб, які працювали на спецслужби Росії та Білорусі. Один з них, наприклад, збирав інформацію про критичну інфраструктуру в Поморському та Куявсько-Поморському воєводствах, а також про діяльність служб і органів, відповідальних за безпеку та передавав її російським спецслужбам. Інший збирав подібні дані для білоруських спецслужб.
А заарештований у грудні минулого року в Німеччині за підозрою у шпигунстві на користь Росії співробітник Федеральної розвідувальної служби (BND) Німеччини Карстен Лінке отримав за свою інформацію 400 тисяч євро.
