“Відродження” приваблює виборців повторенням кремлівської пропаганди та закликами відкласти введення євро.
Болгарська проросійська партія “Відродження”, яка виступає проти введення в країні євро, прагне струсити політику країни на парламентських виборах, коли серед виборців зростає розчарування через корупційні скандали і політичні чвари в Софії, пише Financial Times.
Під керівництвом Костадіна Костадінова, харизматичного 43-річного академіка, який спеціалізується на етнографії, партія “Відродження” знайшла відгук у болгарського електорату, посівши вкрай праву позицію, регулярно повторюючи пропагандистські наративи Кремля і ставлячи під сумнів підтримку, яку болгарський уряд надає Україні для захисту від російської агресії.
Проєвропейські партії – ПЗ-ДБ (коаліція партій “Продовжуємо зміни” та “Демократична Болгарія”) та ГЕРБ (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії”) – як і раніше, мають шанси на більшість, але десятирічне “Відродження”, створене невдовзі після російської анексії Криму, може набрати достатньо голосів, щоб взяти участь у переговорах щодо формування наступного уряду. За даними опитувань, його частка становить близько 13%, що вище 10% у жовтневому експрес-опитуванні та 5% на виборах 2021 року. ГЕРБ та ПЗ-ДБ набирають приблизно по 26%, але остання не хоче створювати коаліцію зі своїм головним суперником.
Оскільки болгари голосують у неділю на п’ятих виборах у країні за два роки, “Відродження” проводить активну кампанію, закликаючи відкласти на два десятиліття майбутній перехід Софії на євро. Партія зібрала півмільйона підписів на підтримку референдуму з цього питання, що може зробити голосування обов’язковим для уряду.
“Путін втратив частину популярності, тому кампанія не проросійська, а антизахідна, але це інша сторона тієї ж медалі”, – сказала Вессела Чернева, дослідник Європейської ради з міжнародних відносин та колишній радник уряду із зовнішньої політики.
“Це те, що Кремль робить в інших місцях, – додала вона. – Він сіє плутанину, зневіру, повторює мантру про загибель Заходу – незалежно від реальності на місцях”.
Вторгнення Росії в Україну минулого року поглибило політичну нестабільність у Софії, яка була підігріта усуненням просоченого корупцією режиму консервативного прем’єра Бойка Борисова на виборах у липні 2021 року.
Костадінов, чиє популярне прізвисько “Копєйкін” є відсилкою до російської “мелочи”, набирає популярності, незважаючи на те, що у виборців склалося чітке уявлення про нього як про маріонетку російських інтересів.
Заяви російської пропаганди, зокрема що допомога Україні – це слизька доріжка, яка втягне країну у відкритий конфлікт із Москвою, всюдисущі у кампанії “Відродження”.
“Всупереч пропаганді про те, що світ зводиться до ЄС та США, ми вважаємо, що він набагато більший, – йдеться у програмі “Відродження”. – Глибокі зв’язки зі старими економічними партнерами, такими як Росія… важливі для економічного розвитку нашої країни”.
Болгарія, яка традиційно є союзником Росії, з якою вона має спільні мовні, історичні та культурні зв’язки, є членом НАТО та важливим постачальником боєприпасів, стрілецької зброї та палива в Україну. Але безпартійний тимчасовий уряд і прокремлівський президент Румен Радєв чинили опір більш глибокій участі – наприклад, відправленню в Україну старих радянських винищувачів та зенітної зброї.
Нещодавно активісти “Відродження”, які виступають проти євро, організували акцію у Софії. Вони були єдиними активними учасниками заходу. Кілька людей підписали їхню петицію, а потім продовжили свій шлях лінією метро, яку відкрили два роки тому і яку фінансує ЄС.
“Європейський Союз був добрий до Болгарії, – сказав Тодор Нінов, 50-річний шкільний вчитель, який підписав петицію “Відродження”. – Але я хочу, щоб не було інфляції чи іншого поганого впливу з боку великих європейських країн… Росія не втручається у наші справи подібним чином”.
Болгарія відклала заплановане на січень введення євро на шість місяців через посилену інфляцію, але прагне зробити цю затримку якомога коротшою, заявила міністр фінансів Розиця Велкова-Желева.
Сильні результати на виборах зміцнять аргументи “Відродження” на користь відстрочення запуску. Партія посилює підтримку своїх поглядів завдяки вмілому використанню соціальних мереж – її охоплення там більше, ніж у всіх суперників, разом узятих, каже Горан Георгієв із Центру вивчення демократії у Софії.
“Після вторгнення російські посередники явно активізувалися”, – сказав Георгієв, перерахувавши кілька впливових видань, книговидавців та гравців у соціальних мережах. Він зазначив, що лише 30% болгар вважають Росію загрозою, хоча це різке зростання, порівняно з 5% до війни.
“Тепер, коли перший ефект від вторгнення послабився, Росія має шанс відновити свої позиції”, – додав Георгієв.
За його словами, у 2022 році на Facebook-сторінці посольства Росії в Софії було майже 2 мільйони взаємодій. “Це, мабуть, одна з найуспішніших операцій посольства у соціальних мережах у світі, – сказав він. – Це більше нагадує пропагандистський канал, ніж сторінку посольства”.
Подібний висновок знаходить відгук на веб-сторінках “Відродження”, які часто повторюють проросійські коментарі. “Наш народ любить Росію, [але] тиха диктатура вирує… щоб закрити російські джерела інформації та розпалити почуття провини в кожному, хто думає інакше”, – йдеться в одній із публікацій партії.
Партія ГЕРБ колишнього прем’єра Бойка Борисова займала провідні позиції на всіх чотирьох попередніх виборах. Він сказав FT, що готовий відкинути суперечки, щоб створити широку коаліцію.
“[Захід] хоче, щоб ми зробили таку [широку] базу влади і вони вважають ГЕРБ щитом проти російського впливу”, – сказав Борисов.
Центристська група ПП-ДБ не визначилася, тримати Борисова на відстані чи об’єднатися з ним, натякаючи на те, що у разі перемоги вона воліє сформувати уряд меншості. Але Христо Іванов, лідер ПП-ДБ, сказав, що війна дала Болгарії можливість ізолювати “Відродження”, сформувавши широкий прозахідний уряд та використовуючи фонди ЄС для запуску економіки.
“За два роки все може бути по-іншому, – сказав він. – Нам просто потрібно знайти шлях до цього”.
