НАТО шукає генерального секретаря. Хто змінить Столтенберга?

Роздуми про кандидатуру на посаду нового генерального секретаря НАТО можна почути дедалі частіше. Як відбувається процес відбору? Яким критеріям має відповідати голова альянсу?

Найвища посада в Північноатлантичному альянсі стане вакантною у жовтні. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг через прес-секретаря заявив у лютому, що він не має наміру знову продовжувати свій контракт. Він зробив це навесні 2022 року, щоб уникнути необхідності зміни керівництва НАТО у розпал нападу Росії на Україну.

Після заяви Столтенберга у штаб-квартирі у Брюсселі знову почалися дискусії на тему: хто стане чотирнадцятим главою альянсу? Наприклад, перша жінка на цій посаді була б дуже бажаною. Свою кандидатуру негласно висунули майже половина із 30 послів країн НАТО в альянсі.

Що входить до обов’язків Генерального секретаря НАТО

Йєнс Столтенберг керує альянсом з 2014 року. Його наступник або наступниця повинні забезпечувати згуртованість, баланс інтересів, сприяти консенсусу серед 30 членів НАТО – незалежно від того, чи походять загрози політичній єдності від непостійного Дональда Трампа чи агресивного Володимира Путіна. Від генсека чекають дипломатичної майстерності та відданості альянсу.

Глава НАТО не має повноважень щодо прийняття політичних рішень. Він лише формально головує у Північноатлантичній раді – вищому органі альянсу, який приймає рішення. Він робить заяви перед пресою та представляє НАТО перед урядами інших країн. Влада воєначальника не має.

Які критерії відіграють роль при доборі

Кандидат на посаду голови НАТО в минулому має бути главою держави чи уряду. Від нього потрібне вільне володіння англійською мовою. Бажано також знання французької. У нього мають бути добрі стосунки із Вашингтоном. Сполучені Штати, як важливий учасник альянсу, зрештою мають вирішальне слово, навіть якщо генеральний секретар традиційно є європейцем. США в основному залишають за собою посаду Головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі (SACEUR) – найвищу офіцерську посаду в альянсі.

Новий генеральний секретар має бути затверджений консенсусом урядів усіх 30 країн. У цьому сенсі важливу роль відіграють регіональні інтереси, походження та політичний порядок денний, а також військова та дипломатична значущість країни походження кандидата. Наприклад, в даний час немислимо уявити, щоб цю посаду отримав представник Туреччини через проблеми, які автократичний президент цієї країни Реджеп Тайіп Ердоган створює для приєднання до альянсу Швеції. І навпаки, навряд чи можна уявити, що Туреччина підтримає кандидата з Фінляндії.

Яка процедура подання заявки

Формального подання заявки не передбачено, як не існує офіційного відбіркового комітету. Дипломати ведуть переговори від імені своїх урядів на закритих зустрічах, доки не буде досягнуто консенсусу. Формального голосування не проводиться. Потім глави держав та урядів альянсу вважають за краще оголосити ім’я нового генерального секретаря на зустрічі на найвищому рівні. Очікується, що наступний саміт альянсу відбудеться у Вільнюсі 11 липня.

Не всі з 13 попередніх глав НАТО відповідали вищезазначеним вимогам. Наприклад, єдиний німецький генеральний секретар Манфред Вернер (Manfred Wörner), який очолював альянс з 1988 по 1994 роки, ніколи не був главою уряду, а “лише” міністром оборони ФРН. А перший генсек НАТО, британський барон Гастінгс Ісмей, був лише міністром у справах Співдружності, натомість генералом.

Хто основні претенденти на сьогодні

Дипломат НАТО, який не побажав назвати своє ім’я, робить ставку на жінку із країн Балтії, яким сьогодні загрожує Росія. Йдеться про кандидатуру нинішнього прем’єр-міністра Естонії Каї Каллас або главу уряду Литви Інгріда Шимоніта. Жінка з однієї з країн зі східного флангу альянсу, напевно, отримала б підтримку Польщі, військове значення якої в НАТО зростає. Також згадується Зузана Чапутова, президент Словаччини. Ця країна має прямий кордон з Україною. Її висування можна витлумачити як акт солідарності.

Але південно-східний фланг країн НАТО також висунув свого кандидата: Клаус Йоханніс – президент Румунії, яка має стратегічне значення для НАТО через своє розташування на Чорному морі. Італія, за повідомленнями, рекомендувала як новий глава НАТО колишнього прем’єр-міністра Маріо Драгі – для того, щоб посилити претензії жителів півдня на цю посаду. За чутками, види на цю посаду є й у Великобританії, яка після “Брекзиту” знову хоче бути помітнішою на міжнародній арені. Кандидатом від Сполученого Королівства може стати колишній глава уряду Тереза ​​Мей. Це важко уявити багатьом політикам ЄС, які роками вели запеклі дискусії з Терезою Мей щодо “Брекзиту”.

Певні шанси мають міністр фінансів Канади Христі Фріланд – онуки українських іммігрантів, хоча поки що вона вважається аутсайдером. Кілька років тому російські пропагандистські ЗМІ поширили інформацію про передбачувані зв’язки діда Фріланд з нацистами під час Другої світової війни. Михайло Хом’як справді був редактором україномовної газети у Кракові, лояльною до окупаційного режиму. Але Христя Фрідланд ніколи не приховувала цього факту – більше того, вона сама брала участь в історичному дослідженні про свого діда та його газету. Тож великого скандалу в Канаді “викриття” Фрідланда російськими ЗМІ не викликало, і про її відставку серйозно навіть не замовляли. Хоча Канада вислала російських дипломатів, звинувативши в тому, що вони хотіли завдати шкоди репутації Фріланд. Що ж до кандидатури глави канадського Мінфіну на пост генсека НАТО, її головна проблема полягає в тому, що вона не є європейкою. Малоймовірно, що європейські країни-члени НАТО відмовляться від посади, на яку вони традиційно мають право. Проте кажуть, що канадку підтримують США, повідомляє американське видання The Washington Post.

Столтенберг може залишитися

У коридорах штаб-квартири НАТО також ходять чутки про те, що чинний генеральний секретар, незважаючи на свою заяву, може продовжити роботу, оскільки в нинішній складній військово-політичній ситуації не хочеться займатися кадровими питаннями. Не виключено, що Єнс Столтенберг продовжить свій термін до квітня 2024 року. Тоді НАТО виповниться 75 років, що буде відзначено зустріччю на найвищому рівні у Вашингтоні. Можливо, на користь цього говорить той факт, що посада голови центрального банку Норвегії, на яку претендував Єнс Столтенберг, все одно вже зайнята.

Ворожіння на кавовій гущі триватиме ще деякий час. Імена, які часто згадуються публічно на початку обговорення, зрештою не приходять до фінішу першими – і це ще одне дивне неписане правило при підборі кадрів у НАТО. Тож сюрпризи можливі.

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх