Москва хотіла б продати Китаю весь газ, який тепер не може продати в Європі, але Пекін не поспішає ставати надто залежним від російських енергоносіїв.
Китай назвав візит Сі Цзіньпіна в Москву цього тижня «поїздкою дружби». Але переговори щодо довгострокової угоди про газ може вказати на межі, що китайський лідер може і зробить для Владіміра Путіна.
Про це пише Bloomberg, нагадуючи, що Росія була найбільшим експортером газу в світі до вторгнення в Україну торік, після якого вона втратила доступ до ключових ринків в Європі. Тож тепер Москва хоче наростити поставки в Китай. Але для нього потрібні нові газопроводи. Російська експортна інфраструктура, яка вже існує, здебільшого веде на Захід. Після початку війни Росія збільшила об’єми для Китайю, які перекачували через наявний газопровід за довоєнною угодою. Але поставок через нове сполучення досі немає.
Пекін і Москва ведуть переговори про третій маршрут, через який можна було б перекачати більше російського газу, ніж через два попередні разом узяті. Але поки що цей діалог не вилився в конкретний контракт.
«Ці дискусії лишаються індикатором, як далеко Китай готовий зайти у залежності від Росії як ключового постачальника енергії», – пише видання.
«Потенціал для ще більшого поглиблення енергетичної співпраці між країнами однозначно є. Але якщо Китай стане занадто залежним від імпорту російських енергоносіїв, чи створить це ризики в майбутньому? Це фактор, який Китаю варто розглянути», – сказав директор Agora Energy Transition China Кевін Ту.
В п’ятницю в Кремлі повідомили, що розмова лідерів буде включати детальне обговорення енергетики. Але при цьому було зазначено, що китайська делегація буде складатися здебільшого з представників уряду. А виконавчі директори російських енергетичних компаній приєднаються лише на заключній вечері. Немає жодних ознак того, що угода про третій газопровід між РФ і Китаєм під назвою «Сила Сибіру 2» буде на порядку денному візиту Сі Цзіньпіна.
Експорт енергоносіїв – ключове джерело грошей для Путіна, які необхідні йому для продовження війни проти України. Китай досі не передавав Росії летальну допомогу, однак, він залишається найбільш важливим дипломатичним і економічним партнером, а також головним джерелом доходів.
«Я бачу підтвердження відносин, демонстрацію політичної підтримки. Але не дуже зрозуміло, як це перетворюється в щось більш відчутне», – сказав професор політології Національного університету Сінгапуру Джа Іан Чонг.
