Росія перебуває в демографічній спіралі смерті. У довгостроковій перспективі це погана новина для Росії. Але в короткостроковій перспективі це погана новина для сусідів Росії, тому що владімір путін, можливо, шукає військових рішень демографічних проблем.
Смертність випереджає народжуваність майже щороку після падіння комунізму. Населення Росії досягло піку в 1993 році й становило 148,6 млн. осіб. На початок 2022 року його оцінювали в 145,6 млн. Це зниження лише на 2 відсотки, але, для порівняння, населення США зросло на 33 відсотки з 1990 по 2020 рік. Світовий банк підрахував, що тривалість життя в Росії при народженні становить лише 71 рік у порівнянні з 77 роками в Сполучених Штатах. Різниця ще більш драматична серед чоловіків: у Сполучених Штатах – 75 років, а в Росії – 66. Це менше, ніж у Північній Кореї, Сирії чи Бангладеш. Росія має 11-ту найбільшу економіку у світі, але займає 96 -е місце за очікуваною тривалістю життя.
Ніколас Еберштадт, співробітник Американського інституту підприємництва, пояснив цю смертельну невідповідність у доповіді минулого року. Основна проблема полягає в тому, що народжуваність у Росії становить лише 1,5 дитини на жінку — значно нижче рівня відтворення (двоє дітей на жінку).
Цей показник не є особливо низьким порівняно з іншими промислово розвиненими країнами. Але Росія виділяється надзвичайно високою смертністю, особливо серед чоловіків, від серцево-судинних захворювань (інфаркти, інсульти тощо) і травм (вбивства, самогубства, нещасні випадки). Враховуючи рівень доходів і освіти в країні, смертність росіян від обох причин у кілька разів перевищує очікувану. Це можна пояснити жахливою російською системою охорони здоров’я, забрудненням навколишнього середовища, високим рівнем пияцтва та наркоманії, що, своєю чергою, є ознакою відчаю.
І без того високий рівень смертності в Росії нещодавно різко зріс. За даними Economist, під час пандемії COVID-19 у 2020-2023 роках у Росії було понад 1,2-1,6 мільйона надлишкових смертей. Якщо це точно, то це означає, що в Росії було більше смертей від ковіду, ніж у Сполучених Штатах, населення яких ніж удвічі більше.
Крім того, минулого року Росія загинула в боях в Україні від 60 000 до 70 000 осіб — більше, ніж у всіх інших війнах з 1945 року разом узятих, і цьому не видно кінця. «Середня кількість убитих російських солдатів за місяць щонайменше у 25 разів перевищує кількість загиблих за місяць у Чечні та в 35 разів перевищує кількість загиблих в Афганістані», — повідомляє Центр стратегічних і міжнародних досліджень. А з початку війни від 500 000 до 1 мільйона росіян — переважно молодих та освічених — покинули країну. У Москві помітний дефіцит чоловіків.
Очікується, що втрата населення Росії продовжуватиметься — до 135 мільйонів людей до 2050 року та до 126 мільйонів до 2100 року. На цей момент вона є дев’ятою за чисельністю населення країною світу, прогнозується, що до кінця століття вона впаде до 22-го місця. Демографія – це певною мірою доля. Дні Росії як великої держави полічені.
путін гостро усвідомлює проблему і постійно про це говорить. У вересні 2021 року він поскаржився, що зараз Росія мала б 500 мільйонів населення, якби не втрата Російської імперії після революції 1917 року та розпад Радянського Союзу 1991 року, який він назвав «найбільшою геополітичною катастрофою століття».
Він марно пробував усі звичайні способи змінити тенденцію, від пропозиції фінансових стимулів для громадян, щоб мати більше дітей, до спроб заманити іммігрантів із Центральної Азії. Його вторгнення в Україну можна розглядати як відчайдушну спробу збільшити населення Росії під дулом зброї.
Росія окупувала українські території, на яких колись проживало 8 мільйонів людей , багато з яких загинули, втекли або були депортовані до Росії. Те, що росіяни викрали щонайменше 11 000 українських дітей, виглядає особливо зловісно у світлі дефіциту дітей у Росії.
Стівен Сестанович , колишній посол США з особливих повноважень у радянських республіках, який зараз є моїм колегою в Раді з міжнародних відносин, сказав мені, що Путіним керує «гарячкова мрія про занепад». За його словами, депопуляція Росії “підживлює апокаліптичне відчуття Путіним власної великої відповідальності. Якщо вас турбує скорочення населення, то, можливо, завоювання 40-мільйонного сусіднього народу вирішить вашу проблему?”
Звичайно, намагаючись вирішити проблему дефіциту робочої сили в Росії, Путін лише загострює її. Але, на жаль, немає жодних доказів того, що в Росії закінчується гарматне м’ясо, яке можна відправити в Україну. За оцінками, є приблизно 7,2 мільйона російських чоловіків віком від 18 до 26 років. Минулого року Путін зміг без особливих труднощів мобілізувати додатково 300 000 солдатів і, можливо, на черзі ще один призов. Можливо, йому буде складніше виконати свою обіцянку збільшити армію з 1,1 мільйона солдатів до 1,5 мільйона до 2026 року, але йому не потрібні додаткові 400 000 військових, щоб продовжувати завдавати великих страждань народу України.
У короткостроковій перспективі втрата такої кількості емігрантів може насправді допомогти Путіну, зміцнивши його контроль. «Проблемні люди пішли, а залишилися ті, які потрібні режиму, щоб підтримувати себе та війну», — сказала Аліна Полякова , президент Центру аналізу європейської політики.
Тож мало надії на те, що демографічні проблеми Росії найближчим часом зменшать загрозу, яку вона становить. У всякому разі, усвідомлення Путіним « демографічної петлі » робить його ще більш відчайдушним і небезпечним.
Макс Бут
