Росія намагається придбати зброю “будь-де” для війни в Україні, серед іншого, йдеться про країни Південно-Східної Азії, як М’янма. Про це в інтерв’ю Голосу Америки заявив керівник української військової розвідки Кирило Буданов.
Хоча зараз “майже єдиною країною, яка насправді передає більш-менш серйозні озброєння, є Іран”, “є певні намагання купити через треті країни – більш-менш масштабно ввезти озброєння. Зараз пробують з М’янмою. Що з цього вийде, побачимо з часом”, – сказав Буданов.
Хунта М’янми відкинула звинувачення. Речник хунти М’янми генерал-майор Зау Мін Тун сказав бірманській службі Голосу Америки телефоном у середу: “Росія – це країна, яка продає зброю світу. Таке звинувачення неможливе і нелогічне”. Він відмовився від подальших коментарів на цю тему.
Яданар Маунг, речник правозахисної групи Justice for Myanmar (JFM) сказав у заяві для Голосу Америки: “Хунта М’янми та російський режим є ключовими союзниками, співучасниками жорстоких злочинів один одного. Хунта підтримує вторгнення Росії в Україну та відкрито запропонувала М’янму як базу для доступу російського бізнесу на азійські ринки в обхід санкцій”.
JFM стверджує, що відстежує тісні відносини між Росією та хунтою М’янми з моменту державного перевороту в лютому 2021 року. Група визначила 19 російських компаній, на які слід накласти санкції за постачання зброї та обладнання армії М’янми у звіті торік.
Під час візиту лідера хунти М’янми старшого генерала Мін Аунга Хлайнга до Росії в липні минулого року, однієї з кількох поїздок, які він здійснив туди після перевороту в його країні 2021 року, Росія та М’янма заявили, що поглиблюють співпрацю в галузі оборони. У заяві для преси Міноборони Росії від 12 липня 2022 року йдеться, що “зустріч [між військовим лідером М’янми Мін Аунг Хлаїном і вищими посадовими особами оборони Росії] … підтвердила взаємну налаштованість послідовно нарощувати багатогранну співпрацю між військовими відомствами дві країни”.
Голос Америки нещодавно повідомив про відновлення зв’язків хунти з Росією в ядерній енергетиці, що викликає занепокоєння в регіоні та в усьому світі.
У своїй оцінці щодо Росії Пентагон заявив, що після більш ніж року бойових дій в Україні та зіткнення із сильними санкціями Заходу у 2023 році у Росії закінчаться боєприпаси.
Даючи свідчення в середу у Вашингтоні перед комітетом Сенату з розвідки, директор національної розвідки Авріл Гейнс стверджувала, що Росії не вистачає військ і боєприпасів, щоб досягти значних успіхів цього року. “Якщо Росія не розпочне обов’язкову мобілізацію та не визначить значні постачальники боєприпасів третіми сторонами, їй буде дедалі складніше підтримувати поточний рівень наступальних операцій у найближчі місяці”.
Гейнс також сказала на Форумі національної оборони Рейгана в грудні минулого року: “Росія не має достатньо можливостей самостійно замінити цю зброю”.
За повідомленнями Радіо Свобода, Євген Пригожин, власник групи найманців “Вагнера”, також вказав на проблеми з постачанням боєприпасів: “Мене хвилюють боєприпаси і амуніційний голод не тільки «Вагнера», але й усіх підрозділів російської армії”.
Станом на вересень минулого року російські військові все ще були здатні виробляти “багато боєприпасів”, сказав старший військовий радник НАТО, не зважаючи на те, що їм перешкоджали санкції Заходу. Однак “деякі компоненти, необхідні для їх систем озброєння, надходять із західної промисловості”, – сказав Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО.
Є повідомлення, що Росія продовжує закуповувати зброю та боєприпаси в таких країнах як Іран та Північна Корея; однак іранський уряд спростував це, заявивши, що Іран “не надавав і не буде” надавати зброю для використання під час вторгнення в Україну.
Тіньовий цивільний уряд М’янми, Уряд національної єдності, також відомий як NUG, висловив занепокоєння щодо “можливої співпраці між Росією та [м’янмарською] армією у війні в Україні”, – заявив Чо Зау, речник офісу президента NUG Голосу Америки.
“Ми вважаємо, що Росія може використовувати армію М’янми та її наближених як посередників для закупівлі зброї в інших країнах, оскільки армія М’янми не має [здатності] забезпечити зброю для російської армії”, — сказав він.
“Не зважаючи на Західні санкції проти бірманського військового режиму, – сказав Чо Зау, – вони слабкі та неефективні через лазівки, які Росія та військові М’янми, можливо, намагаються використати шляхом співпраці”.
Відповідаючи на запитання про те, чи може Китай чи Індія працювати через М’янму, щоб відправити зброю та боєприпаси до Росії, він сказав: “Немає вагомих причин для нашого уряду, NUG, погоджуватися з ситуацією, коли М’янма використовується для конкуренції з могутніми країнами”.
Щодо можливої причетності М’янми до вторгнення Росії в Україну, Чо Зау сказав Голосу Америки: “Ми стурбовані цією новиною. Ми [стурбовані], що цей крок може вплинути на нашу країну, а також на регіональну стабільність і глобальний мир і безпеку”.
Західні країни, включаючи США, висловили занепокоєння щодо потенційного озброєння Росії через її геостратегічне партнерство з Китаєм. Проте “Китай заявив, що не постачатиме Росії зброю для її війни проти України”, – заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час прес-конференції з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Берліні на початку цього місяця. Він припустив, що Берлін отримав двосторонні запевнення Пекіна з цього питання.
JFM нещодавно опублікував звіт про експорт Індією зброї для армії М’янми. Там зазначено, що експорт індійської державної збройної компанії Yantra “122-міліметрових стволів до М’янми слідує за кількома іншими відомими випадками експорту зброї та компонентів зброї від індійських компаній після спроби військового перевороту М’янми, включаючи експорт запалів і зброї з дистанційним керуванням”.
“Росія залишається головним постачальником зброї для хунти, – сказав Маунг з JFM Голосу Америки. – Якщо Росія намагається використовувати хунту, щоб допомогти їй поповнити запаси зброї для війни в Україні, це ще раз показує, наскільки хунта є загрозою для світу, що вимагає глобальної відповіді”.
