В хід йде все: від підставних компаній і банківських рахунків до грубої контрабанди.
Росія втратила доступ до західних технологій після того, як почала повномасштабну війну проти України. Санкції США і інших країн Заходу відрізали її від доступу до широкого спектру компонентів, які можуть мати як військове, так і подвійне застосування. Втім, це зовсім не означає, що Москва змирилася з таким становищем.
Американські судові документи можуть трохи пролити світло на те, як Росія намагається обійти санкції і отримати доступ до технологій США. Наприклад, обвинувачення, опубліковане 13 грудня на сайті Прокуратури США в Східному окрузі Нью-Йорка, стосується п’ятьох росіян і двох американських громадян.
В документі зазначається, що всі семеро були так чи інакше пов’язані з двома компаніями у Москві: «Сернія Інжинирінг» і «Сертал». Ці компанії напряму підпорядковані російським спецслужбам і займаються закупкою передової електроніки і іншого обладнання для ФСБ, «Ростека», «Росатома», Міноборони РФ, Зовнішньої військової розвідки РФ, і російського управління науково-технічної розвідки, відомого як «Управління Т».
«Сернія» і «Сертал» керують великою мережею підставних компаній і банківських рахунків по всьому світі включно зі США. Ця мережа використовувалася для того, щоб приховати причетність російського уряду і справжніх кінцевих користувачів технологій американського виробництва.
«Обвинувачені незаконно купували і експортували дуже чутливі і суворо регульовані електронні компоненти, деякі з яких можуть бути використані в розробці ядерної і гіперзвукової зброї, в квантовому обчисленні і інших військових цілях», – йдеться в повідомленні на сайті американської прокуратури.
Після того, як Росія почала повномасштабну війну проти України, Міністерство фінансів і Міністерство торгівлі США запровадили санкції проти обох російських компаній. Однак, закупки повністю не припинилася.
Згідно з обвинуваченням, росіянин Алєксєй Іполітов отримував замовлення від російських структур, після чого передавав їх працівникам «Сертала» Євгенію Грініну і Світлані Скворцовій. Вони, у свою чергу, забезпечували фінансування і організовували маршрути для поставок. Далі інший учасник схеми – житель Брукліна Борис Лівшиц – купував необхідні компоненти в американських виробників. Для цього він відкрив цілу низку підставних компаній і пов’язаних з ними банківських рахунків у Нью-Йорку. Лівшиц напряму контактував з виробниками в США, часто представляючись вигаданим іменем і вказуючи фальшиві дані про те, як американська продукція буде використовуватися.
Далі в гру вступали двоє інших обвинувачених – Алєксєй Брейман і Вадім Єрмоленко, обоє громадяни США. Вони підробляли товаросупровідні документи і рахунки-фактури, перепаковували товари і розсилали їх в проміжні пункти по всьому світі. Зокрема, їхні відправлення отримував самоназваний «полковник ФСБ» Вадім Коношенок, який жив в Естонії. З проміжних пунктів заборонені санкціями товари потрапляли в Росію.
В обвинуваченні сказано, що Коношенок часом особисто контрабандою перевозив підсанкційні товари через кордон. 27 жовтня 2022 року його зупинили на естонському прикордонному пункті з 35 видами напівпровідників і іншою електронікою, які замовив Лівшиц. Крім того, у нього було кілька тисяч куль калібром 6,5 міліметрів американського виробництва для снайперських гвинтівок. Через місяць Коношенок знову спробував перейти кордон і потрапити в Росію з 20 валізами, заповненими кулями, виготовленими в США. Зокрема, він віз тактичні набої .338 для снайперських гвинтівок. Все це російські контрабандисти намагалися видати за «автомобільні запчастини». Правоохоронці Естонії обшукали склад, який використовував Коношенок, і знайшли там 170 кілограмів боєприпасів.
Коношенок був арештований, США намагаються добитися його екстрадиції. З усіх учасників російської схеми Грінін, Іпполітов, Лівшиц і Скворцова залишаються на свободі. Якщо всіх обвинувачених в США визнають винними, їм загрожує до 30 років ув’язнення.
Інше обвинувачення, опубліковане на сайті Прокуратури США в Східному окрузі Нью-Йорка, стосується жителя Москви Іллі Балакаєва. Він отримував замовлення від ФСБ на заборонені санкціями деталі і електроніку, а потім їхав в США і купував їх там. Зокрема, він купив для ФСБ спектроаналізатори і генератори сигналів американського виробництва, якими користується російська спецслужба для виявлення жучків і відправки таємних повідомлень. В разі визнання винним, Балакаєву загрожує до 75 років ув’язнення за порушення санкцій.
Також видання Wall Street Journal писало, що Росія імпортує заборонені санкціями комп’ютерні чіпи в довоєнних масштабах. І в цьому їй допомагають країни, які не приєдналися до санкцій, зокрема Туреччина і Китай.
