Європейський Союз заявляє, що реформи в Україні повинні відповідати міжнародним стандартам праці та принципам соціального діалогу.
Європейський Союз регулярно висловлював занепокоєння з приводу радикальних трудових реформ, які Україна намагається здійснити з 2020 року, повідомляє openDemocracy. Суперечливі реформи спрямовані на дерегуляцію того, що український уряд вважає надмірною роллю профспілок на робочому місці та надмірною тяганиною щодо найму, звільнення та управління. Але брифінги, датовані до і після російського вторгнення, показують, що ЄС закликав уряд провести реформи відповідно до міжнародних стандартів праці та в консультаціях з профспілками.
Документи Європейської Комісії, отримані завдяки домовленостям про свободу інформації, викривають очевидну розбіжність між реформами в Україні та «соціальною ринковою економікою» ЄС. Висновки з’являються, коли Україна прагне адаптувати своє законодавство до нормативних актів ЄС у рамках своєї кандидатури та існуючої угоди про асоціацію – політичної, торговельно-економічної реформи, спрямованої на наближення країни до стандартів ЄС.
Але доморощені реформи в Україні, які є окремими від процесу гармонізації ЄС, були розкритиковані європейськими та українськими профспілками за порушення конвенцій про робочі місця, встановлених Міжнародною організацією праці, а також європейських трудових норм. «Українська влада робила постійні нападки на права профспілок і прагнула вивести їх і працівників з процесу реформ», – сказав Ян Віллем Гудріан, генеральний секретар Європейської федерації профспілок державної служби (EPSU).
Скориставшись війною
Згідно зі звітом, підготовленим до ключового саміту Україна-ЄС у Києві 3 лютого, законодавство України щодо соціально-економічних реформ перебуває на «ранній стадії». Експерти кажуть, що уряд використовує війну, щоб прийняти складне законодавство, датоване 2020 та 2021 роками.
Наразі в країні діє воєнний стан, тобто протести заборонені. Але за лаштунками офіційні особи ЄС озвучили критичну ноту щодо пропозицій України. Напередодні зустрічі на високому рівні для обговорення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2021 році посадовців поінформували, щоб «закликати Україну забезпечити», щоб реформи трудового законодавства країни «проводилися щодо соціального діалогу» та відповідали конвенціям МОП.
Ця зустріч відбулася після місяців зростання напруженості між профспілками та українським урядом у 2020 році через запропонований новий «Закон про працю», який радикально відірвався від соціального діалогу. Після масштабних профспілкових протестів законопроект був відхилений. Але відтоді законопроект знову поставили на стіл, оскільки уряд у Києві та правляча партія «Слуга народу» просунулися вперед з трудовими та соціально-політичними реформами на тлі вторгнення Росії, яка чинила безпрецедентний тиск на українську економіку та державні фінанси.
Серед інших заходів, прийнятих українським урядом у минулому році, – запровадження контрактів з нульовим робочим днем та призупинення дії колективних договорів між роботодавцями та профспілками під час війни. Парламент також ухвалив повноваження, що дозволяють державі конфісковувати майно профспілок — незважаючи на те, що МОП здійснює нагляд за двома скаргами щодо спірного майна профспілки.
Зняття захисту
Один новий трудовий закон, вперше прийнятий у 2021 році та прийнятий парламентом у липні 2022 року та підписаний у наступні місяці, зазнав особливої критики. Він забезпечує «паралельний режим» для малих і середніх підприємств (МСП) України, в яких зайнято до 70 відсотків робочої сили країни, до національного трудового кодексу, дозволяючи їм використовувати мінімальні трудові договори, які розглядають працівників і роботодавців як «рівні сторони» під час переговорів.
Закон також дозволяє «за власним бажанням» припинення зайнятості та «односторонню зміну роботодавцем істотних умов» — обидва вони порушують конвенції МОП та директиви ЄС, згідно зі спільним проектом ЄС-МОП. Зміна в останню хвилину, викликана на тлі тиску з боку національних і міжнародних союзів, означає, що законодавство, яке було розроблено без участі союзу, застосовується тільки у воєнний час.
Любомир Чорний, консультант, який був експертом, який долучився до закону, сказав, що надзвичайний тиск російського вторгнення на український бізнес дозволив ухвалити закон: «Мені здається, зараз є вікно можливостей. Зараз це дуже важко для бізнесу». Щоб дати бізнесу «якусь перерву, була така ідея прийняти цей законопроект». Чорний стверджував, що закон фактично надав працівникам українських МСП більше — а не менше — захисту протягом робочого часу, перерв на відпочинок, понаднормової роботи та швидкої виплати заробітної плати, залучаючи більше людей до офіційного працевлаштування, а також обходив «невиправдану» бюрократію для роботодавців.
Деякі українські політики зневажливо ставляться до того, що вони вважають надмірним регулюванням робочих місць країни , навіть якщо регулювання є частиною міжнародних зобов’язань країни, як це передбачено конвенціями МОП. Галина Третьякова, народний депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань соціальної політики, розкритикувала МОП, заявивши, що її орієнтація на колективні права є бар’єром для українців, що завдає удару по індивідуальних трудових договорах, перешкоджаючи захисту своїх трудових прав більш гнучкими засобами. Агентство Організації Об’єднаних Націй, заявила Третьякова 15 лютого, «проштовхує в Україну вмираючі теорії Маркса і Леніна».
Міжнародні стандарти
Згідно з грудневою «оцінкою потреб» Ради Європи, реформи поки що «здебільшого призвели до погіршення умов зайнятості». Українські профспілкові лідери заявили ЄС, що розуміють необхідність обмеження прав на робоче місце у воєнний час, але стурбовані довгостроковими наслідками дерегуляції.
Європейська служба зовнішніх дій відреагувала в червні минулого року, заявивши EPSU, що вона «буде твердо дотримуватися своїх зобов’язань щодо європейських стандартів та стандартів МОП» щодо реформ в Україні. Наразі ЄС фінансує проект з МОП щодо безпечної та здорової роботи в Україні.
Того ж місяця єврокомісар з питань робочих місць та соціальних прав Ніколя Шміт зустрівся в Брюсселі з українськими профспілковими лідерами. Він «наголосив на важливості соціального захисту, діалогу та прав робітників як наріжного каменя європейської соціальної ринкової економіки», згідно з протоколами, отриманими відкритою демократією.
Шміт сказав, що разом з президентом комісії Урсулою фон дер Ляєн він висловить занепокоєння профспілкових лідерів з приводу реформ воєнного часу та відсутності ролі профспілок у зусиллях з відбудови України. Він також закликав українські спілки писати Урсулі фон дер Ляєн безпосередньо.
Соціальний діалог
Минулого місяця у звіті Комісії щодо узгодження між правом України та ЄС зазначалося, що «увагу» слід приділити «впливу запровадження нового трудового законодавства на соціальний діалог», який, за її словами, має бути посилений. Речник Комісії з економічних та фінансових питань, робочих місць та соціальних прав Веерле Нуйтс сказав, що ЄС «приділяє пильну увагу трудовим реформам в Україні» та «використовує будь-яку доступну можливість для обговорення цих важливих питань». За її словами, комісія “підкреслила” необхідність відповідності стандартам ЄС та МОП відповідно до Угоди про асоціацію України та кандидатури на членство в ЄС.
МЗС України погодилося. Речник сказав, що “узгодження та реалізація міжнародно визнаних стандартів праці … є одним із головних завдань в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. За словами Нуйца, протягом останніх місяців «Україна конструктивно взаємодіє з ЄС щодо його узгодження з чинними європейськими директивами в рамках ширшої трудової реформи».
Але європейський дипломат, який працював в Україні, сказав на умовах анонімності, що, хоча вони не думали, що це «намір комісії дати українським реформаторам зелене світло» на трудові реформи, і вона не планує їх зупиняти. «Ніхто не підштовхує Єврокомісію до трудових реформ в Україні. Це просто не проблема”, – сказав чиновник, зазначивши, що ЄС “ніколи” не робив публічної заяви щодо змін трудового законодавства України. Гудріан з ЄПСУ сказав, що протоколи комісії та брифінг-записки “свідчать про те, що увага в кращому випадку є перфункційною … і це дозволяє Україні легко відкинути свої міжнародні зобов’язання щодо прав на робоче місце».
«Невтручання держави»
Власні проекти планів повоєнної відбудови України поки що відображали намір відмовитися від принципів соціального діалогу. В обрисах, опублікованих у серпні минулого року, чітко зазначено, що країна планує перейти до моделі «невтручання держави в діалог між профспілками та роботодавцями».
Чорний сказав, що вважає, що соціальний діалог є “безсумнівно важливим механізмом”, з рекордом у країнах-членах ЄС – і що він повинен “одного дня почати працювати в Україні”. Але це вимагатиме від економіки України структурної трансформації, включаючи розвиток більш активних профспілок.
Резюме анонімного європейського дипломата було суворим: «Ми є свідками розпаду соціальної держави в Україні. Все, крім військових, зараз передається на аутсорсинг на міжнародному рівні. Соціальні справи все більше і більше передаються на аутсорсинг міжнародним донорам – саме тому міжнародні донори повинні приділяти цьому більше уваги.
«[Дерегуляційний] Вашингтонський консенсус ніколи не був таким живим, як в Україні. Вона українсько-ініційована, але на заході ми її прийняли. А для України це спосіб наблизитися до заходу і боротися з місцевими олігархами».
Комісія заявила openDemocracy, що вона «буде в міру необхідності, щоб забезпечити належне виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію [України]».
Автори:
Катерина Семчук – є українським кореспондентом oDR, проекту openDemocracy на пострадянському просторі, редактором «Української політичної критики». Вона є випускницею Паризької Сорбонни IV і цікавиться політичною філософією та етикою;
Томас Роулі – є головним редактором oDR, секції openDemocracy.
Джерело: openDemocracy, (Незалежна міжнародна медіа-платформа).
