Німці вважають недостатніми дипломатичні зусилля щодо завершення війни в Україні, побоюються того, що до неї буде залучена ФРН, та стурбовані наслідками. Такими є результати соцопитування Deutschlandtrend.
Соціологічний інститут Infratest dimap регулярно проводить опитування громадської думки у Німеччині на замовлення першого каналу телебачення ФРН (ARD). Останнє репрезентативне опитування громадської думки Deutschlandtrend, результати якого було опубліковано 2 березня 2023 року, присвячене тому, як німці ставляться до заходів уряду з підтримки України, чи схвалюють постачання зброї Києву, чи згодні з розміром дипломатичних зусиль для досягнення миру, які країни вважають надійними зовнішньополітичними. партнерами, а також з питань внутрішньої політики.
Підтримка України Німеччиною
У суспільстві Німеччини через рік після російського вторгнення в Україну спостерігається жорстке емоційне протистояння між тими, хто підтримує постачання зброї Україні, та тими, хто потребує переговорів щодо завершення війни найближчим часом. Але цей чіткий поділ не знайшов відображення в результатах опитування, йдеться у вступній частині опублікованих результатів дослідження.
Згідно з ним, 49 відсотків респондентів у західних федеральних землях Німеччини та 40 відсотків у східних вважають пропорційними постачання зброї Україні , 17 відсотків на заході та 11 відсотків на сході країни називають їх недостатніми. 28 відсотків на заході ФРН та 40 відсотків у східних землях висловили думку, що Німеччина надто сильно підтримує Україну зброєю.
Загалом у Німеччині 45 відсотків опитаних вважають постачання зброї Україні пропорційними, 12 відсотків вважають, що вони недостатні. Водночас переважає думка, що Берлін докладає недостатньо дипломатичних зусиль для закінчення війни – так вважають 53 відсотки респондентів. 33 відсотки німців називають різні кроки Німеччини у відповідь на російське вторгнення в Україну достатніми. Ті, хто переконаний, що дипломатичних зусиль недостатньо (12 відсотків), і ті, хто оцінюють їх як “пропорційні” (45 відсотків), разом становлять 57 відсотків жителів ФРН.
Щодо можливих переговорів про мир, то 73 відсотки опитаних громадян Німеччини вважають, що рішення про те, коли їх слід розпочинати, має насамперед приймати сама Україна; 21 відсоток не схильні поділяти цю думку. 35 відсотків респондентів вважають, що для завершення війни буде потрібно, щоб Україна віддала Росії деякі свої території. Більше половини – 54 відсотки дотримуються швидше за іншу думку.
Недовіра до Китаю така ж сильна, як і до Росії
Як можливі посередники у війні Росії проти України розглядалися Китай та Індія. Як показали результати соцопитування Deutschlandtrend, більшість німців, однак, не вважають обидві ці країни надійними зовнішньополітичними партнерами Німеччини. Так, до Китаю німці ставляться з такою самою недовірою, як і до Росії. На запитання, чи є країна партнером Німеччини, якому можна довіряти, лише 8 відсотків респондентів ствердно відповіли щодо Китаю, 83 відсотки при цьому так не вважають.
Лише 7 відсотків респондентів вважають, що Росії як партнеру ФРН можна довіряти; 88 відсотків висловили протилежну думку. При цьому санкції проти Росії вважають пропорційними 32 відсотки респондентів на заході Німеччини та 34 – на сході країни.
Індію як надійного партнера ФРН бачать 33 відсотки учасників опитування. Але до вузького кола надійних зовнішньополітичних партнерів німці цієї країни не належать.
Щодо США, відносини з якими суттєво зіпсувалися під час президентства Дональда Трампа, то з приходом до влади Джо Байдена німці знову називають Сполучені Штати надійним партнером: 59 відсотків опитаних дотримуються такої думки, і з початком війни в Україні вона не змінилася. Майже кожен другий опитаний – 47 відсотків – вважає надійним партнером Україну, що зазнала нападу з боку Росії. З цим не згодні 39 відсотків респондентів.
Німці побоюються наслідків війни
Позиція німців стосовно курсу, який проводить федеральний уряд Німеччини щодо України, визначається можливими ризиками та наслідками війни. Дуже великі побоювання, що Німеччина може виявитися втягнутою у війну, мають 6 з 10 опитаних – 58 відсотків (станом на 1 лютого 2023 року). Ще більшу тривогу у німців викликають економічні наслідки війни для Німеччини. Про це заявили 69 відсотків учасників дослідження; 28 відсотків таких побоювань не зазнають. Страхи щодо можливого дефіциту газу та електроенергії знизилися, але не зникли. Відповідні побоювання у березні 2022 року мали дві третини німців – 66 відсотків, нині кількість таких становить 53 відсотки.
