Доброго дня. Будь ласка, декілька слів про свій фонд, який ви представляєте, фонд «Редут» так називається?
Так, все вірно. Я – засновник і керівник благодійного фонду «Редут», який ще був створений у 21 році. І перша ініціатива його створення була разом з ветеранами-підприємцями, які хотіли б допомагати іншим ветеранам, військовим та членам їх родин, перекриваючи їхні потреби і їхні проблеми.
Але активно зараз фонд почав роботи після початку повномасштабної війни, надаючи підтримку військовим, так як це стало самим першим і гарячим питанням в нашій країні. І зрозуміло, що фонд також долучився до цього.
Ви дуже пов’язані з військовими, я думаю, і вам дуже важливе те, що сталося з Херсоном. І прийміть наші вітання в зв’язку з цим.
І це радість та успіх для тих хто спостерігає за подіями, які відбуваються у вас на фронті так і в країні
Дякую за привітання. Можна сказати, що кожна відвойована територія нашими військовими вона дуже цінна, тому що кожного разу, коли ми чуємо новини про те, що якісь село, або якісь місто, або якусь області із наших територій звільнили, ми дуже добре розуміємо якою ціною звільняються ці території.
І скільки насправді пролитої крові військових наших і навіть тих жителів, які були на цих окупованих територіях і чинили опір, пролито для того, щоб ці території звільнити від російських військ .
Скажіть, яка основна допомога, яку ви доставляєте, чи надаєте військовим, під час всієї роботи вашого фонду від початку реєстрації. Чи є взагалі трансформація потреб за цей час?
Коли почалася повна масштабна війна ми були на зв’язку з військовим, з яким мали нагоду познайомитися попередні 8 років роботи, але від іншої організації.
І вже мали коло тих контактів військових, яким потрібна підтримка і потрібна допомога.
Тобто ми не шукали нових якихось військових, вже були друзі і знайомі, які звернулися до нас і за підтримкою.
Це люди, яких ми знаємо давно, і дійсно розуміємо, що якщо вони чогось просять, то це є їхня реальна потреба і дійсно їм потрібна підтримка
Будуть це теплі речі чи засоби для зв’язку, чи будь-які інші позиції, за якими вони звертаються.
Ми розуміємо, що ці люди правильно розпорядяться тим, що їм надаємо як благодійну допомогу.
За попередні місяці ми ведемо цих хлопців їхні підрозділи у перекриті їхніх потреб.
Коли у нас з’являється ресурс більше для того, щоб допомагати, то ми починаємо працювати також з іншими підрозділами, які до нас попадають за рекомендацію наших військових.
Таким чином ми працюємо, що ми працюємо лише з тими, кого добре знаємо і розуміємо, що людей є дійсно потреба там в раціях, або в бронежилетах, або в берцях, або ще в чомусь іншому.
І зрозуміло, що перекривати потреби в гуманітарній допомозі – це не все, на чим думаємо і не все, щоб ми хотіли би робити, тому маємо подальші плани по роботі фонду і шукаємо варіанти, як їх реалізовувати.
Ми думаємо за реабілітацію, тому що бачимо велику кількість людей, які постраждали, і фізично постраждали, і психологічно постраждали. І в нас є великий пласт для роботи в подальшому, щоб надавати їм підтримку і в цьому.
Ми знаємо вашу зайнятість, ваші потреби, зараз ми почули. І розкажіть про свої поїздки в Литву, які основні причини були для того, щоб все-таки ви прийняли рішення – в Литву треба їхати?
Ми за попередні роки, що 14-го року бачимо Литву як активного союзника для України, який постійно надає підтримку і допомогою Україні.
Тому в нас є довіра, і дуже вдячні Литві та окремим представникам у тому числі депутатам, громадським діячам, які всім серцем щиро допомагають Україні, тому, щоб допомогти нам впоратися із цією війною, яка у нас наразі є. Тому власне кажучи вибір впав саме на Литву як на країну союзника, з якою можна будувати подальші якісь плани, подальшу якусь роботу, щоб разом ставати сильнішими і по-перше чинити опір агресору, а по-друге – це те, щоб справлятися з наслідками, які для нашої країни війна залишає. Наслідки – це життя людей, це їхній стан здоров’ю в якому вони є, які потребують відновлення. Є й інші речі по відновленню інфраструктури і т.д.
Але ми хочемо почати з чогось маленького, налаштуватися, якщо ми зможемо зробити це з Литвою, це буде гарна співпраця обох країн.
Наскільки знаю, в Литві перший раз і які перші і другі враження про свої візити?
Власне кажучи, до того, як безпосередньо відбувалася поїздка в Литву, було багато інформацій в новинах, через знайомих, коли ми чули про те, що Литва підтримує Україну і ми це бачили, бачили по наданій підтримці, по допомозі.
Але це більше сприймалося як гарні новини, чергова гарна підтримка, поки це не стало зрозуміло, коли відбувалася поїздка, тому що тоді на власні очі вдалося побачити, познайомитися з представниками Литви, які безпосередньо надають цю підтримку і допомогу, переконатися, що це люди, які дійсно вболівають за нашу Україну і дійсно хочуть, щоб у цей важкий період Україна була сильною, давала відсіч росії і російським військам.
І це дуже здивувало. Саме це щиро відношення, готовність підтримати, яка не просто на словах, а на справах. Це дуже здивувало, окрім цього. Здивувало те, що на кожному кроці, в якому місті вони були, було, помітно, українські прапори з прапорами Литви.
І це висловлює дуже таку сильну підтримку нашої країни і те, що України і українці раді бачити в Литві.
Для нас болісно бачити коли на окупованих територіях України встановлюють російські стяги.
І натомість дуже приємно коли ми попадаємо на територію країни-друга, бачити те, що там і прапори України, і нам там раді. Це дуже ціно.
Ви відвідували Сейм і зустрічалися з політиками. Може поділитеся декількома своїми враженнями про, що велася розмова з ними, якщо це відкрита інформація?
Ми говорили, на якому етапі, наразі ситуація в Україні знову вже за наслідки, наслідки в першу чергу для людей, які складно переживати в усіх планах те, що відбувається в Україні і в економічному, і для тих, хто постраждав фізичною і фізичному плані, і моральному, тому що це постійний тиск, коли люди розуміють, що в якому б куточку України ти був, ти не застрахований від того, що ти не постраждаєш, тому що ракети, які ми обстрілює росія Україна, вони можуть, на жаль, долетіти до будь-якого куточка України.
Ну, це прикро, і ми говорили про те, що з наслідками, які з причинені війною потрібно щось робити.
В вашій країні дійсно, якщо так можна сказати, політики з хорошим досвідом, які дивляться наперед, і навіть спостерігаючи за тим, що відбувається в нашій країні, вони прогнозують, в чому потрібно буде підтримка і на що потрібно зробити акцент.
І це дуже важливо, і це знову ж цінного вирити з людьми, які розуміють, які конкретні проблеми є і яким чином їх можна вирішувати.
Знову ж, варто віддати належне тому, що ваші політики дійсно в знайомі добре з ситуацією в Україні й, ну, що говорить про те, що вони співпереживають ситуацію разом з нами.
На скільки мені відомо, ви зустрічались з депутатом Сейму і членом комітету Європейських справ Емануелісом Зінгерісом і міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом
Так?
Так, нам пощастило бути знайомими. Власне кажучи, коли я говорю за цих політиків, які співпереживають наші події, я говорила саме за них.
Тому що, вони допомагають Україні, не лише, тому що надавати там підтримку у вигляді проєктів, гуманітарної допомоги абощо, а й у тому, щоб допомагати Україні на зовнішньо-економічній арені.
Ну, і потрібно віддати їм за це належне, що викликає велику вдячність у їх сторону.
Добре. Може декілька слів про плани свого фонду і про запити? Чим же може бути вам корисна Литва? Як політики так і литовські представники недержавних організацій. Які очікування?
Відносно на планів. У нас є наразі три пріоритети. Перша – це продовжені роботи з військовими, тобто надання їм ресурсної допомоги для того, щоб вони продовжували свою службу і виконували ефективно поставлені перед ними задача, в тому числі звільнюючи наші території. Так, у хлопців є постійно потреба у засобах зв’язку, дронах, в автомобілях.
Тому що все, що я перелічую це просто розхідний матеріал, який навіть якщо ти надаси допомоги у цьому, проходить час і знову потрібно його відновлювати.
Тому що, як хлопці працюють на нульових позиціях, вони втрачають в ході війни ці засоби зв’язку, автомобілі, які постійно обстрілюються.
Загалом ми будемо продовжувати роботу по забезпеченню. Це перше.
Друге, те, що підтримка членів родин військових та ветеранів, ми також за це думаємо. Оскільки, на жаль, ми маємо дуже багато втрат із числа наших військових.
І дуже багато сімей залишилися в основному без чоловіків, батьків. Жінки також служать. І ці втрати маємо. Діти залишилися сиротами, жінки позалишалися вдовами.
І це є великою проблемою. Тяжкою, в першу чергу, морально-психологічно, багато сімей залишилися без чоловіків, які були останніми годувальниками для сім’ї.
Ми розуміємо, що ці сім’ї також варто підтримувати, і психологічно підтримувати, і знову ж надавати їм підтримку в базових речах, ресурсах, для того, щоб їхні сім’ї могли утримуватися хоч якось на плаву. Тому що, на жаль, реальну ситуацію маємо у тому, що деякі сім’ї не мають змоги навіть перекрити базові потреби в їжі, в одязі, в базових речах, не говорячи вже про відпочинок, чи якесь психологічне відновлення, реабілітація.
Знову ж, так як зараз з листопад місяць і попереду різдвяні свята, також хотілося би цих дітей, які залишилися без батьків підтримати на свята, щоб навіть відчуваючи ту втрату, велику втрату, яка є в їхніх сім’ях, вони все одно відчували, що є свята, є підтримка, що вони діти героїв. І їх як дітей героїв ніхто не залишить самим, сам на сам зі своїми проблемами, тому це дуже важливо.
Власне, маємо плани відносно того, щоб привітати цих дітей, але за це зможемо поговорити детальніше згодом.
Третій пріоритет, який є у фонду, це реабілітація. Реабілітація військових та ветеранів. так як є в попередніх досвід роботи з реабілітацією ветеранів, соціальною адаптацією через різні проєкти: через спорт, через арт-терапії, через роботу з психологом. Є розуміння, що робити далі із ветеранами військовими, яким чином можна було б надавати їм реабілітацію.
Так як кількість ветеранів і військових за чисельністю яка набагато більше, ніж в чотирнадцятому році, відповідно поле для роботи є також дуже великим.
Ми хотіли почати з малого і налаштувати реабілітацію спочатку для невеликої кількості людей.
В цьому шукаємо партнерів також і в Литві, тому що розуміємо, що в Литви є досить гарний досвід, у тому, щоб надавати реабілітацію військовим.
Тому було б чудово мати партнерів, які у Литві могли б надавати реабілітацію також українським військовим, за тими методами, які вони вже працюють попередні роки.
Також ми думаємо про те, щоб відкрити реабілітаційний центр в Україні і знову шукаємо партнерів і у цьому, тому що для того, щоб вибудувати хороший, якісний проект, його потрібно робити разом з сильними партнерами, для того, щоб це було якісно і можна було охоплювати велику кількість людей.
Тому власне кажучи, таких партнерств і такої підтримки по цих трьох напрямках ми шукаємо і поки рано говорити за конкретні результати з поїздки в Литву, але дуже раді тим знайомствам і тим можливим партнерством, які можуть бути із тієї поїздки.
Дякую вам. Ми, звісно, будемо далі спостерігати за тими подіями, які відбувається в Україні. Країна гідно захищається. Ми бажаємо найшвидшої кінцевої перемоги. Ми бажаємо вашому фонду успіхів, подальших успіхів в реалізації ваших хороших красивих планів і важливих планів. І звісно особисто вам: дякую за спілкування і Слава Україні!
Героям слава, дякую вам за підтримку!
