Російськи військові без жодного сорому чинять жахливі злочини проти українців та людства: катування та зґвалтування, терор мирного населення та знущання з військовополонених, використання забороненої зброї та незаконна депортація, і насамкінець – ядерний шантаж на ЗАЕС.
24 лютого 2022 року після восьмирічної «тіньової війни» на сході України війська Російської Федерації відкрито та офіційно вторглися на територію сусідньої держави. Російськи військові без жодного сорому чинять жахливі злочини проти українців та людства: катування та зґвалтування, терор мирного населення та знущання з військовополонених, використання забороненої зброї та незаконна депортація, і насамкінець – ядерний шантаж на ЗАЕС. Ракетні удари по складах зерна, нафтобазах, фермах, вивезення зерна та інших харчових продуктів, знищення підручників з історії України та української мови на окупованих територіях – усе це ознаки справжнього геноциду тут, у ХХІ столітті.
Для реакції на подібні акти агресії після Другої світової війни була створена Рада Безпеки ООН. Саме ця структура вирішує, які заходи слід застосувати для підтримки і відновлення міжнародного миру та безпеки. Понад шість місяців війни в Україні, згідного з аналізом ООН, сильно похитнули ситуацію у світі. За прогнозом ООН, ситуація в Україні взимку погіршиться через проблеми з опаленням та логістикою: доставляти гуманітарну допомогу стає складніше, адже багато доріг вкриті снарядами, і така небезпека не дозволяє гуманітарним конвоям дістатися до людей, розповідає заступниця Генсека ООН з політичних питань Розмарі Дікарло.
Важливою темою засідань Ради безпеки стає наростання потенціальної можливості світового голоду. Війна Росії проти України може довести до бідності та голоду одну п’яту населення Землі, заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш. Ця війна несе не лише руїну і смерть українцям та відповідальним за це росіянам, але й гостру продовольчу кризу усьому світу, так само як і поширення бідності. Парадокс у тому, що небагаті та дружні до Росії країни постраждають непропорційно більше Заходу, проти якого виступив Путін. До війни Україна була передовим експортером продуктів харчування та посідала передові позиції на світовому ринку зерна та олії, однак через блокування українських зернових портів силами Російської Федерації, у поставках почалися серйозні збої, а родючий чорнозем увібрав у себе не лише насіння, що його дбайливо сіяли українськи фермери, а й міни та розтяжки, що їх не менш дбайливо розкладали російськи окупанти.
Світ ще не встиг оговтатися від ковіду та посухи і змиритися з і без того рекордними цінами на продукти першої необхідності, як тепер вони злітають до рівнів, яких не бачили за останні кілька десятків років спостережень. Наразі ООН прогнозує, що через війну світ не дорахується 5 млн тонн української пшениці та 3,5 млн тонн російської. Гірше справи із іншими зерновими, а понад те – із соняшниковою олією. Росія та Україна забезпечують 57% світових поставок соняшникової олії у світі. Якщо раніше Україна постачала зерно та олію для продовольчої програми ООН, то нині вона майже нічого не експортує. І все тому, що росіяни розпочали наймасштабнішу війну в Європі з часів Другої світової.
Ще однією резонансною темою став відкритий шантаж радіацією з боку Росії на Запорізькій атомній електростанції. Окупанти регулярно обстрілюють територію ЗАЕС, яку ж самі й контролюють. В результаті обстрілів було зафіксоване влучання у майданчик, який розташований у безпосередній близькості до сухого сховища відпрацьованого ядерного палива. Після візиту місії МАГАТЕ на ЗАЕС, для запобігання ядерній аварії внаслідок фізичної шкоди, спричиненої російськими військовими засобами, в агентстві наполягають на негайному створенні охоронної зони ядерної безпеки. Було наголошено, що необхідно повернення електростанції під контроль України. «Енергоатом» попередив про можливі наслідки аварії на ЗАЕС. В разі катастрофи в Енергодарі площа потенційної зони відчуження складе до 30 тис. км² (як 10 Чорнобильських зон відчуження), а Запорізька область фактично буде втрачена для проживання та господарства.
Однак не дивлячись на всі трагедії людства, спричинені імперськими амбіціями Російської Федерації, Рада Безпеки ООН досі не позбавила Росію як країну-агресора, країну, що спонсорує тероризм, членства у своїх рядах, хоча офіційно Київ вимагав від Заходу цієї міри. Справа у тому, що у цій організації є право на винесення вето, що ворог часто використовує на свою користь. Розуміючи це, США планують обговорити з партнерами реформу Совбезу, а власне, право ветування. Про це повідомила постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд на брифінгу під час 77-ї сесії Генеральної Асамблеї.
За її словами, США виступають за реформу Ради Безпеки, оскільки нинішня ситуація в Україні демонструє, що деякі країни не збираються дотримуватися Статуту ООН, а лише користуються вигідними для себе положеннями, роблячи при цьому злочини проти міжнародного порядку.
«Ми помножимо зусилля щодо реформи Ради Безпеки. Йдеться і про зміну правил винесення вето, згідно з якими постійні члени повинні пояснювати їх Генеральній Асамблеї. Рада Безпеки також має краще відображати глобальну реальність та враховувати географічне представництво. Ми не повинні підтримувати застарілий статус-кво. Водночас ми маємо виявити гнучкість для компромісу в ім’я відповідальності», — сказала Томас-Грінфілд.
Постійна представниця США в ООН наголоси на тому, що злочини Росії завдають удару по самих засадах Уставу ООН, а значить, ігнорувати це неможливо.
Право вето дозволяє постійним членам РБ відкидати проект будь-якої змістовної резолюції Ради Безпеки ООН, незалежно від рівня підтримки, якою цей проект користується. Вето вважається накладеним, якщо якийсь із постійних членів подає голос «проти» тій чи іншій резолюції. Варто згадати, що Росія – одна з п’яти країн, що мають це право в Раді Безпеки. Можна тільки уявити, наскільки ця формальність «гальмує» покарання злодія. Росія має право вето на протидію своїм же злочинам. І це тягнеться не один рік!
2008 рік – Рада Безпеки заплющує очі на Південну Осетію, адже Росія скористалася своїм право вето та відмовилася підтримати вимогу про укладання перемир’я з Грузією. У 2014 році Росія окуповує український Крим та накладає вето у Раді Безпеки на резолюцію щодо нього. У 2018 році РФ ветувала резолюцію про розслідування можливої хімічної атаки у Сирії. І, нарешті, 25 лютого 2022 року Росія накладає вето на резолюцію РБ, що засуджує її дії на території України та закликає Москву негайно припинити застосування сили та вивести війська з території України.
Як ініціатор військових конфліктів по всьому світу, Росія використовує право вето, аби не дати міжнародній спільноті вчасно відреагувати на військову
загрозу з її боку. «Держава, яка діє проти безпеки людства, основоположних прав людини та громадянина, не може навіть за етичними нормами бути гарантом цих цінностей у світі та володіти правом вето», – пише народний депутат, співголова міжфракційного об’єднання “Кримська платформа” Рустем Умєров.
Логічно, що країна, яка є учасником конфлікту, не може мати права вето в РБ ООН, навіть якщо вона є постійним членом, в іншому випадку вето перестає бути гарантом безпеки і навпаки криє в собі жахливі можливості для агресора, що зловживає ним.
Тож або криваві загравання між Заходом і Росією гідно й справедливо реформуються, як це запропонувала Лінда Томас-Грінфілд, або постає питання про користь та, відповідно, необхідність існування такої структури, як ООН.
Карина Кошель
