У цей день в’єтнамці вільні від роботи та згадують історичну важливість цієї події. Всією країною майорять національні прапори В’єтнаму, країна забарвлюється червоними фонами і жовтими зірками, усюди панує веселий патріотичний дух. Відбуваються урочистості та розвішується незліченна кількість плакатів “дяді Хо”, якого намагаються відобразити в момент його виступу перед мікрофоном в 1945 році. Тоді, у цей день, через декілька годин після капітуляції Японії, була проголошена новостворена Демократична Республіка В’єтнам. У хвилину, коли національний лідер Хо Ши Мінь зачитав Декларацію незалежності на площі Ба Дінь перед півмільйонною аудиторією, В’єтнам офіційно заявив про свій суверенітет та незалежність від Франції та Японії.
Однак заяву про незалежність треба було ще відстояти та скріпити кров’ю: В’єтнам пережив тривалі та жорстокі війни із французами, американцями, комбоджійцями та китайцями, але вийшов із них переможцем завдяки природнім умовам та загартованому характеру в’єтнамців, що сформувався у цих умовах. Попри те, що тривалий час цей народ був колонією, вони не забули, що таке незалежність та змогли відстояти своє право на свободу.
Ціну своєї незалежності вони відчули, коли копіюючи радянську модель господарства, загнали свою країну у глибоку кризу. Так, в’єтнамці зрозуміли, що політична та економічна незалежність із ментальної самостійності та моральної самості.
Нині В’єтнам відомий нам як аграрна країна із промисловістю, що квітне. Сільське господарство залишається головною галуззю економіки країни та гарантує продовольчу безпеку. Промисловість В’єтнаму багатогранна, майже на будь-який смак: харчова, легка, машинобудівна, гірнича, цементна, хімічні добрива, нафта та інше. Країна володіє значними можливостями для розвитку енергетики, маючи в своєму розпорядженні великі запаси нафти, газу, вугілля та гідроенергетичних ресурсів. Важливим компонентом сучасної в’єтнамської економіки є туризм. Найбільше В’єтнам у якості туристичної країни обирають мандрівники х Китаю, Південної Кореї, Японії, США, Австралії, Франції тощо.
Україну та В’єтнам пов’язують традиційно дружні стосунки, що закладалися не одне десятиліття ще за Радянського Союзу. У перемогу в’єтнамських комуністів, повоєнну відбудову цієї держави суттєвий внесок зробили представники українського народу — фахівці-виробничники, освітяни, науковці, управлінці, військові. У той же час в’єтнамська політична еміграція брала участь у діяльності організованого українцями Антибільшовицького блоку народів.
В’єтнам – одна з перших країн, що визнали незалежність України, 27 грудня 1991 року. І наразі між нашими країнами розвивається всебічне співробітництво та партнерство, а наявність значної договірно-правової бази та плідна взаємна торгівля дозволяють оптимістично оцінювати майбутнє українсько-в’єтнамських стосунків.
А отже Україна бажає В’єтнаму миру, процвітання у цей важливий день та вдячна за підтримку, адже хто як не в’єтнамці можуть зрозуміти, наскільки свобода подекуди пахне кров’ю.
Карина Кошель
