Президент США Дональд Трамп у четвер 20 серпня, підписав меморандум, який передбачає майже шестикратне збільшення кількості космічних запусків США на рік, при цьому очікується, що Сполучені Штати здійснюватимуть 1000 запусків і повернень в атмосферу щорічно до 2030 року. Документ Трампа доручає владі шукати нові місця, придатні для запусків ракет.

Минулого року кількість запусків та повернень в атмосферу досягла 178, що вдесятеро перевищує показник 2013 року. Найчастіше запускалися апарати Space X, що належить прихильнику Трампа Ілону Маску, яка розгорнула на орбіті 2500 супутників.

У меморандумі президента закликається до повернення американських астронавтів на Місяць до 2028 року та початку будівництва бази на цій навколоземній орбіті до 2030 року. Керівник відділу науково-технічної політики Білого дому Майкл Краціос заявив, що меморандум прокладає шлях до «вибухового зростання» кількості комерційних космічних польотів і забезпечить лідерство США в цій галузі в найближчі роки.

У грудні минулого року Трамп підписав виконавчий указ про домінування Америки в космосі, який включає обидва місячні терміни. Однак у квітні він запропонував скоротити бюджет Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) на 23 відсотки у 2027 фінансовому році до 18,8 мільярда доларів. NASA готує та проводить серію дорогих місій, включаючи пілотовані місячні орбіти та майбутні висадки на Місяць. Критики попереджають, що значне скорочення бюджету може поставити під загрозу темпи цих проектів та уповільнити повернення людей на Місяць.

Показовий приклад України, коли 1990-х — 2000-х роках країна намагалася зберегти себе як самостійну космічну державу, розвиваючи:

• ракети-носії та їхні компоненти;
• супутники серії «Січ»;
• дистанційне зондування Землі;
• міжнародні проєкти запуску супутників;
• співпрацю з США, Європою, Росією та іншими країнами.

Нажаль, українські космічні програми систематично недофінансовувалися. За словами керівництва Державного космічного агентства, чотири програми, прийняті у 1994–2017 роках, фактично фінансувалися лише приблизно на 30–35% від запланованого. 

І проблема була не стільки у відсутності технологій, скільки у відсутності довгострокової державної політики.

Таким чином, парадокс України такий – країна успадкувала космічну індустрію світового рівня, але не створила економічної та політичної системи, здатної її підтримувати. Технологічний потенціал був — не вистачило стабільного замовника, інвестицій, модернізації та довгострокової стратегії. 

МК