Гра під ковдрою
Зустріч розпочалася з традиційного обміну думками з Президентом Європейського Парламенту Робертою Метсолою. Після цього відбулися дебати з Президентом України, під час обіду темою обговорення буде зміцнення європейської оборони та безпеки, вдень обговорюватимуться конкурентоспроможність та клімат, а ввечері – міграція та Близький Схід.
З огляду на насичений порядок денний, очікується, що зустріч триватиме допізна.
Найбільше обговорень, точитиметься на тему конкурентоспроможності Європейського Союзу, де також обговорюватимуться кліматичні амбіції ЄС. Європейська комісія нещодавно запропонувала скоротити викиди вуглекислого газу на 90 відсотків до 2040 року порівняно з 1990 роком. Спочатку за цю пропозицію мали проголосувати міністри навколишнього середовища ЄС у вересні, але все було відкладено, а дебати перенесено на саміт на прохання Франції, Німеччини, Італії та інших держав.
Чеська Республіка не погоджується з кліматичною метою ЄС щодо скорочення викидів парникових газів на 90 відсотків до 2040 року. Однак, за словами Фіали, це питання не буде вирішено на майбутній Європейській Раді.
«Це нереалістична амбіція, яка не враховує економічний та соціальний вплив на громадян і промисловість. Однак ця Європейська Рада не прийматиме рішення щодо цієї мети, оскільки ці питання вирішуються на рівні міністрів навколишнього середовища», – сказав прем’єр-міністр, який йде у відставку, щодо кліматичних цілей. Він нагадав, що досі схвалення цієї пропозиції було заблоковано, і було виграно час для подальших переговорів. «Ми просуваємо заходи підтримки, які принесуть користь Чеській Республіці та дозволять модернізувати нашу економіку», – сказав він.
Чеська Республіка вимагає від Європейської Комісії підготовки досліджень впливу, які б описували вплив кліматичних цілей на окремі сектори та країни.
Щодо системи квот на викиди ETS2, прем’єр міністр Чехії зазначив, що країни ЄС вже ухвалили рішення щодо неї деякий час тому. За словами Фіали, Чеська Республіка не мала можливості цьому запобігти, тому зараз вона намагається скоригувати умови та відкласти їх впровадження.
Європейська Рада обговорить питання оборони та підтримки України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, прибувши сьогодні вранці на саміт ЄС, повторив застереження Бельгії щодо так званого репараційного кредиту Україні. Якщо вимоги Бельгії не будуть виконані, його країна заблокує кредит, заявив Де Вевер журналістам. Бельгія спочатку хоче побачити правову основу для використання заморожених російських активів у Європі для отримання кредиту Києву. Більшість заморожених російських активів знаходяться в Бельгії, оскільки там базується депозитарій цінних паперів Euroclear.
«Я навіть не бачив правової основи для цього рішення», – сказав Де Вевер. Він зазначив, що його країна має три умови. По-перше, вона вимагає, щоб усі європейські країни діяли разом. «Оскільки це дуже ризиковано, ми зіткнемося з величезними вимогами», – пояснив прем’єр-міністр Бельгії. По-друге, вона попросить гарантій від інших європейських держав. «Якщо потрібно буде повернути гроші, кожна держава-член повинна брати в цьому участь», – сказав Де Вевер.
Третя вимога Де Вевера стосується й інших країн-членів. «Усі країни із замороженими активами повинні діяти разом з нами», – сказав він. За його словами, велика кількість російських грошей знаходиться також в інших країнах, але вони мовчать з цього приводу. Якщо умови будуть виконані, за словами Де Вевера, переговори можуть продовжитися. «Якщо ні, я зроблю все, що в моїх силах, щоб зупинити це рішення», – сказав він.
Кілька днів тому Європейська комісія представила план, який, за її словами, дозволить Україні використовувати до 185 мільярдів євро заморожених російських активів у Європі для так званого репараційного кредиту без конфіскації активів. Однак деякі країни мають застереження щодо процедури та низку технічних та юридичних питань. Президент Європейської ради Антоніу Коста сподівається, що саміт зможе розвіяти деякі побоювання.
Пропозиція використати заморожені російські активи в Європі для надання Україні кредиту не означає їх вилучення, заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на неформальному саміті в Копенгагені на початку цього місяця, коли Комісія представила план главам держав та урядів.
Принцип, що лежить в основі цієї справи, за словами комісії, простий. На початку війни Росії в Україні Euroclear тримав облігації Центрального банку Росії. Після настання терміну погашення цих облігацій отримані кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС, запроваджені проти Москви після початку її агресії проти України. Зараз Euroclear інвестує ці кошти в Європейський центральний банк.
План ЄК полягає в тому, щоб Euroclear натомість інвестував у безкупонні облігації, випущені Європейською комісією з гарантіями урядів ЄС або, пізніше, з бюджету ЄС. ЄС потім використає ці кошти для надання Україні так званої репараційної позики. Україна поверне її лише після отримання воєнних репарацій від Росії, забезпечених майбутньою мирною угодою. Це дозволить Україні витрачати кошти зараз, не чекаючи на платіж від Москви.
Петер Славічек, Брюссель