Авторка: Діана Дрижакова
У 2025 році Україна живе в умовах не лише збройної боротьби, але й постійної інформаційної облоги. Поки наші військові утримують позиції на фронті, в інформаційному просторі точиться не менш жорстка війна – з використанням ботоферм, фейків і цифрових маніпуляцій. І хоча на передовій ми бачимо реальних ворогів, у віртуальному просторі з нами воюють невидимі армії – автоматизовані акаунти, або боти, які щодня впливають на свідомість мільйонів людей.
Що таке ботоферма і як вона працює
Ботоферма – це організований центр створення та управління ботами – програмами, які маскуються під реальних людей у соцмережах. Їх мета – не просто “лайкнути” чи “репостити”. Їх головне завдання – поширення фейків, формування панічних настроїв, підрив довіри до української влади, деморалізація суспільства.
Такі “ферми” створюють тисячі фейкових акаунтів, які коментують пости політиків, спотворюють суспільну думку, маніпулюють інформацією в месенджерах і соцмережах – від Facebook і TikTok до Telegram і Viber. Усе це – елементи гібридної війни.
Цифри, які шокують
СБУ вже виявила понад 45 ботоферм лише у 2022 році – загалом понад 4 мільйони фейкових акаунтів! І ці акаунти не просто “мертві душі” – вони системно працюють на підрив державності.
Обшуки виявляли комп’ютери з докладною аналітикою, десятки тисяч SIM-карт і спеціальне програмне забезпечення — “бот-комбайни”, здатні керувати сотнями акаунтів одночасно. І за цим стоять не лише одиночні шахраї, а й організовані структури, часто пов’язані з розвідкою країни-агресора.
Чому закон мовчить?
Попри масштаби загрози, українське законодавство досі не має чіткого визначення поняття “бот”, “ботоферма”, “деструктивний контент”. Це створює серйозні прогалини в боротьбі з інформаційною агресією.
У Верховній Раді лише нещодавно з’явилися перші спроби систематизувати відповідальність – законопроекти №11115 та №9223, які передбачають нові механізми контролю за інформаційними платформами та кримінальну відповідальність за масове поширення дезінформації.
Міжнародний досвід Європа та США
На відміну від України, ЄС та США вже активно регулюють цю сферу. У Каліфорнії діє закон B.O.T., який прямо забороняє використання ботів без попередження про це. У ЄС працює Кодекс практики щодо дезінформації, що зобов’язує ІТ-компанії фільтрувати фейковий контент та співпрацювати з фактчекерами.
У Туреччині – навіть жорсткіше: соцмережі зобов’язані мати представництва у країні, видаляти контент за вимогою суду та зберігати дані користувачів на національній території.
Інформація – це зброя
Боти працюють цілодобово. Вони коментують новини, атакують постраждалих від війни, імітують обурення чи зневіру, створюють ілюзію паніки. Їхня зброя – слова, фейки, цифри. Їхня мета – зламати дух українців.
Особливо небезпечними боти стають для людей похилого віку та підлітків, які не завжди можуть відрізнити правду від маніпуляції. І саме тому інформаційна гігієна має стати частиною загальної культури, так само як і інформаційна оборона – частиною національної безпеки.
Україні вкрай необхідно:
- Визначити на законодавчому рівні поняття “бот”, “ботоферма”, “дезінформація”.
2. Встановити кримінальну відповідальність за використання ботів у злочинних цілях.
3. Зобов’язати соцмережі мати офіційних представників в Україні.
4. Запустити широкомасштабну просвітницьку кампанію проти фейків. Бо поки ми не маємо чітких правил у цифровому середовищі — ворог буде використовувати цей хаос проти нас.
Війна не лише в окопах
Цифрова війна – невидима, але надзвичайно потужна. Українці мають навчитися не лише стріляти на фронті, а й виявляти фейки, блокувати ботів, розрізняти правду та брехню. Бо в цій війні слово – теж зброя.
Редакційна примітка: Якщо ви стали свідком масового поширення фейкових акаунтів, дезінформації чи інформаційних атак у соцмережах – повідомляйте до Центру протидії дезінформації при РНБО або Кіберполіції України.
Київ