Новини України та Світу, авторитетно.

Крах на вершині світу

Гімалаї Гіндукуш — найбільше сховище льоду після Антарктиди й Арктики — нагріваються втричі швидше, ніж у середньому по світу. Інститути розвитку повинні вжити термінових заходів, щоб запобігти катастрофічним наслідкам прискореного танення льодовиків, що зруйнує місцеву економіку та підштовхне нестабільність у всьому світі.

МАНІЛА – Організація Об’єднаних Націй оголосила 2025 рік Міжнародним роком збереження льодовиків, що робить його відповідним моментом зіткнутися з суворою реальністю того, що крижані покриви світу тануть. Зміна клімату прискорює цю тенденцію, особливо в Гімалаях Гіндукуш – регіоні, відомому як Третій полюс Землі, оскільки він містить найбільший об’єм льоду за межами Арктики та Антарктики.

Цей гірський масив, який простягається на 3500 кілометрів і охоплює вісім країн, від Афганістану до М’янми, нагрівається приблизно втричі швидше, ніж у середньому по світу. Якщо температура підніметься на 3° за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним рівнем до кінця цього століття, до 75% льодовиків у регіоні розтануть, зменшуючи доступність води, підриваючи продовольчу та енергетичну безпеку та посилюючи втрату біорізноманіття.

Таким чином, танення льодовиків загрожує незворотною шкодою сусіднім громадам і місцевій економіці. Але це також підживить нестабільність у всьому світі через посилення міграції, порушення торгівлі та зростання цін на продукти харчування.

Повінь 2021 року на річці Меламчі в Непалі дає можливість побачити те, що має статися. Незвично сильні мусонні дощі в поєднанні з надмірним таненням снігу спровокували сміттєвий потік, який знищив тисячі гектарів сільськогосподарських угідь і знищив критичну інфраструктуру, залишивши сотні тисяч людей без доступу до води.

Коли льодовики відступають, води буде надто мало – проблема, яка, за прогнозами, вразить Гімалаї Гіндукуш до 2050 року. Зменшення річкових потоків ускладнить зрошення сільськогосподарських культур на території, яка виробляє приблизно одну третину світового виробництва рису та одну четверту частину пшениці. Системи водопостачання та каналізації стане важко обслуговувати, додавшись до одного мільярда людей, які вже не мають доступу до базової санітарії в регіоні. Відсутність продовольчої безпеки також майже напевно погіршиться, тоді як громадам і навіть цілим галузям, ймовірно, доведеться мігрувати в пошуках прісної води. Найбідніші та найуразливіші верстви населення Азії постраждають найбільше.

Світ має вжити термінових заходів, щоб запобігти катастрофічним наслідкам прискорення танення льодовиків у цьому регіоні. Це означає поглиблення наших знань шляхом інвестування в оцінку ризику багатьох небезпек, тому що ступінь шкоди значною мірою залежатиме від того, чи піднімуться глобальні температури на 1,5°, 1,8°, 2° або 3°C. Ми також повинні зміцнити інтегроване управління річковим басейном шляхом покращення збору даних, сприяння обміну знаннями, оптимізації управління водними ресурсами та координації між людьми та громадами, які живуть вище та нижче за течією.

Забезпечення стійкості нової та існуючої інфраструктури до кліматичних впливів має важливе значення для забезпечення доступу до безпечної питної води та енергетичної безпеки, а також для санітарії, зрошення та транспортних систем. Не менш важливо захищати екосистеми та просувати природоохоронні рішення, такі як лісонасадження, лісовідновлення, збереження водно-болотних угідь і відновлення заплав.

Кожен компонент цієї стратегії потребує додаткового фінансування. Інститути розвитку повинні продовжувати збільшувати інвестиції в Гімалаї Гіндукуш і працювати разом, щоб перетворити цей льодовиковий регіон і його річкові басейни на глобальне суспільне благо, особливо враховуючи їх важливість для сільськогосподарської та промислової діяльності.

Нарешті, міжнародне співтовариство має просувати справедливе використання спільних льодовикових ресурсів шляхом співпраці та дипломатії. Це допомогло б розрядити потенційну напругу та сприяти сталому розвитку, гарантуючи, що льодовики регіону слугуватимуть силою миру, а не конфлікту.

Азіатський банк розвитку (президентом якого я є) вжив заходів для досягнення деяких із цих цілей. Разом із Зеленим кліматичним фондом та країнами-партнерами АБР нещодавно запустив програму «Glaciers to Farms», яка мобілізує 3,5 мільярда доларів США для посилення кліматичної стійкості сільського господарства в Центральній та Західній Азії. Тим часом його ініціатива «Будівництво адаптації та стійкості в Гімалаях Гіндукуш-Бутані і Непалі» допомагає планувати та проектувати стійку до клімату інфраструктуру та послуги. АБР також досліджує нові інструменти фінансування, такі як механізми екокомпенсації, ринки вуглецю та торгівля водою, а також облігації, пов’язані зі стійкістю.

Коли минулого місяця ЮНЕСКО та Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) започаткували Міжнародний рік збереження льодовиків, генеральний секретар ВМО Селесте Сауло сказала, що це має стати «дзвінком для пробудження світу». Глобальне співтовариство має зробити все, що в його силах – від створення стійкості до зміни клімату до прискорення переходу на зелений клімат і сприяння регіональному співробітництву – щоб забезпечити стабільне майбутнє для мільярдів людей, які залежать від льодовиків і пов’язаних з ними екосистем. Нездатність діяти зараз матиме катастрофічні наслідки для всіх нас.

Автор: Масацугу Асакава є президентом Азіатського банку розвитку.

Джерело: PS, США

МК

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: