Наступні кілька тижнів будуть вирішальними для майбутнього України.
ІНТЕРВ’Ю
Міністр оборони Латвії *Андріс Спрудс про переговори між США і Росією та їх наслідки для країн Балтії.
Давайте почнемо з нещодавніх переговорів між США та Росією. Як ви оцінюєте ці переговори з точки зору Латвії – країни, яка географічно близька до України?
Ми всі хочемо миру в Україні – припинення страждань і втрат. Ця жорстока війна триває вже три роки, але українці продемонстрували неабияку стійкість. Будь-який мирний процес має бути орієнтований на їхні інтереси. Вирішальним фактором є: жодних домовленостей щодо України без України. Вона має бути справедливою, стійкою і прийнятною для населення. Територіальна цілісність і суверенітет не підлягають обговоренню – Україна сама вирішує своє майбутнє, включаючи можливе членство в ЄС або НАТО. Такі процеси вступу потребують часу і консенсусу, але право України обирати власні альянси не повинно бути поставлене під загрозу. Передчасні поступки несуть у собі ризики, і до них слід ставитися з обережністю. Ми підтримуємо мирні зусилля, але вони мають бути справедливими і забезпечувати довгострокову безпеку України.
Якщо буде укладена мирна угода, прийнятна для України – її народу і уряду – який вплив це матиме на країни Східної Європи, особливо на Латвію? Чи збільшить це ризик для безпеки в довгостроковій перспективі?
Мирна угода має бути ретельно проаналізована. Поспішне припинення вогню або поступки за рахунок України можуть підбадьорити Росію і сприяти майбутній агресії. Нам відомі експансіоністські тенденції Росії – вони принципово не змінювалися століттями. Тим не менш, немає причин для паніки. Україна і її союзники зміцнили свою стійкість завдяки співпраці з НАТО і заходам колективної оборони. Однак мир, який розглядається як перемога Путіна, створить небезпечний прецедент. Росія повинна зазнати стратегічної поразки, щоб запобігти подальшій ескалації. Це займе час, але безпека і суверенітет України залишаються головним пріоритетом. Росія залишається нашим сусідом – ця геополітична реальність не зміниться.
Глави європейських держав та урядів шоковано відреагували на останні події. Які стратегічні можливості зараз є у західноєвропейських країн та Європейського Союзу?
Європа повинна відігравати сильнішу роль у забезпеченні власної безпеки. У минулому Західна Європа часто мала б надавати швидшу і рішучішу підтримку. Прогрес був досягнутий, але військова допомога часто надходила надто повільно. Тому збільшення інвестицій в оборону має вирішальне значення – не лише для України, але й для Європи в цілому. Латвія показує приклад: витрати на оборону зросли до понад чотирьох відсотків ВВП, а Україна щороку отримує 0,25 відсотка нашого ВВП у вигляді військової допомоги. Якби всі європейські країни наслідували цей приклад, підтримка України могла б бути потроєною. Данія і Швеція також займають чітку позицію – але Європа потребує ширшої, об’єднаної відповіді.
Тривалий мир вимагає сили і солідарності. НАТО має залишатися єдиною, і усі члени Альянсу повинні відігравати свою роль. Політичне лідерство і відданість справі мають вирішальне значення для забезпечення чесних переговорів. Лише об’єднаним європейським фронтом можна досягти тривалого миру. У цьому контексті позитивним є візит наших політиків до Дональда Трампа. Зрештою, трансатлантична співпраця – це те, що має значення, вона залишається центральним стовпом нашої безпеки.
Чого ви очікуєте від майбутнього німецького уряду з точки зору зовнішньої та безпекової політики?
Німеччина відіграє центральну роль у європейській безпеці. Будучи другою за величиною військовою підтримкою України в НАТО і найбільшою економікою Європи, вона несе особливу відповідальність. Незважаючи на значні внески, військова допомога часто була нерішучою, а обмеження на постачання озброєнь перешкоджали зміцненню обороноздатності України. На мою думку, Україна повинна мати право атакувати військові об’єкти в Росії – це необхідна оборонна стратегія. Латвія вже застосувала цей підхід, постачаючи безпілотники без обмежень, захищаючи при цьому цивільні об’єкти.
На мою думку, Україна повинна мати право атакувати військові об’єкти в Росії – це необхідна оборонна стратегія.
Присутність німецьких військ у Литві вітається. Німеччина повинна продовжувати розвивати свою лідерську роль – через інвестиції у військову промисловість, багатонаціональні оборонні проекти і стабільну архітектуру європейської безпеки. Єдність НАТО вимагає справедливих внесків, рішучого політичного лідерства і солідарності. Лише об’єднана Європа може гарантувати справедливий і сталий порядок безпеки для України і всього континенту.
Гібридні атаки в регіоні Балтійського моря стали звичним явищем. Який вплив це має на безпеку, а також на енергетичну безпеку і ціни на енергоносії?
Балтійські країни стикаються з особливими викликами безпеці через свою близькість до Росії – від гібридної війни і кібератак до цілеспрямованої дестабілізації кордонів. Ми пережили акти саботажу, інструменталізацію міграції та атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Тим не менш, ми створили сильну стійкість – завдяки регіональному співробітництву, інтеграції в НАТО і зменшенню нашої залежності від російських енергоресурсів. Відмова від російської нафти і газу була рішучим кроком, так само як і нещодавнє від’єднання від російської електромережі – важлива віха для довгострокової безпеки. Ціни на енергоносії залишаються проблемою, але інвестиції у відновлювану енергетику, інфраструктуру та європейську співпрацю можуть мінімізувати ризики і зміцнити енергетичну безпеку в довгостроковій перспективі.
Як у Латвії сприймають зростання цін на енергоносії та інфляцію? І наскільки сильно ця ситуація впливає на латвійську промисловість?
У кожній демократії існують дебати, але в Латвії наразі існує чіткий консенсус: безпека, незалежність і свобода мають свою ціну. Коли витрати на оборону зростають до п’яти відсотків ВВП, питання полягає не в тому, чи інвестувати, а в тому, як фінансувати ці інвестиції. З економічної точки зору, відхід від Росії не спричинив жодних додаткових витрат. Країни Балтії вже багато років не імпортують електроенергію з Росії і повністю інтегровані в скандинавсько-балтійський ринок. Нинішні коливання цін пояснюються більше синхронізацією мереж, ніж зміною торговельних відносин. У довгостроковій перспективі ця незалежність принесе більше стабільності, безпеки та економічної ефективності. Ризики залежності від енергетичної системи, яка використовує Росію як важіль впливу, були просто неприйнятними – як в геополітичному, так і в економічному плані. Зараз основна увага приділяється зміцненню конкурентоспроможності та усуненню структурних недоліків в економіці.
*Андріс Спрудс – міністр оборони Латвійської Республіки та професор Ризького університету ім. Страдіня. Раніше він був директором Латвійського інституту міжнародних відносин.
Питання ставив Філіп Каупперт.
Джерело: IPG-Journal, ЄС