Зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом 28 лютого 2025 року стала ключовим моментом у міжнародних відносинах, але замість зміцнення союзницьких зв’язків вона лише загострила розбіжності між Україною, США та Європою.
Трамп відкрито звинуватив Зеленського у небажанні йти на мирні переговори, а віце-президент Джей Ді Венс розкритикував українського лідера, назвавши його візит “пропагандистським турне”.
Ключовим моментом провалу стала відмова США підписати угоду щодо видобутку корисних копалин в Україні, яка могла стати вагомим економічним важелем у відносинах між двома країнами. Цей крок Трампа став ще одним сигналом що до американської допомоги Україні та переоцінки трансатлантичного партнерства.
На цьому фоні європейські лідери виступили з заявами на підтримку України, та нагадали хто саме розпочав війну у цьому тисячолітті.
На цьому тижні, скоріше за для зʼясування ситуації, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відвідали Вашингтон, та зрозуміти, які саме від США можна очікувати гарантіїбезпеки для України та Європи.
Однак Трамп чітко дав зрозуміти, що не підтримає вступ України до НАТО, та не надаватиме нових гарантій безпеки.
Європейський Союз зараз намагається побудувати спільну стратегію щодо підтримки України. Франція та Велика Британія виступають за відправку в Україну “сил запевнення” чисельністю до 30 тисяч військових, тоді як Італія, Німеччина та низка інших країн скептично ставляться до такої ініціативи, побоюючись ескалації конфлікту.
Головний дипломат ЄС Кая Каллас наголосила, що будь-які мирні переговори без участі Європи та України є неприйнятними.
Це чіткий сигнал, що Брюссель не дозволить США та Росії домовитися про майбутнє України без її прямої участі.
Ситуація, що склалася, створює кілька сценаріїв подальшого розвитку подій. Посилення європейської підтримки України, якщо США зменшать допомогу Києву, то Європа буде змушена взяти на себе більшу частину фінансових та військових зобов’язань. Для вирішення цього завдання і скликано саміт у Лондоні.
Якщо розбіжності між США та Європою поглибляться, це може зіграти на руку Росії. Москва вже використовує цей фактор у дипломатичних переговорах, намагаючись змусити Україну до поступок.
Такий результат переговорів у Вашингтоні продемонстрував кризу в міжнародних відносинах.
Керівництво США, Європа та України мають різне бачення ситуації та шляхі її врегулювання.
Європа готова підтримувати Україну, але їй бракує стратегічного бачення. США вимагають від Києва поступок, але не пропонують реальної альтернативи. Україна ж опинилася у складній ситуації, коли її долю хочуть вирішувати без її участі.
Найближчі тижні стануть вирішальними для формування нового світового порядку, де питання України – не лише військове, але й геополітичне. Україні потрібно зміцнювати союз із Європою, готуючись до можливого зменшення підтримки з боку США, та виробляти власну стратегію незалежності від змінних зовнішніх факторів.
МК