Перенаправлення коштів, призначених для придбання американських винищувачів, на виробництво європейських моделей, може поміняти стратегичну незалежність Європи.
Інвестування в європейське виробництво винищувачів сприятиме розвитку оборонних секторів Італії, Франції та Швеції, а це у свою чергу, може призвести до збільшення зайнятості, підвищення технологічних можливостей та зміцнення промислової бази кожної з країн, хто віготовляє літаки. Наприклад, BAE Systems, великий європейський оборонний підрядник, вже повідомила про рекордні замовлення. Звісно це відбуваєтся на фоні гучних заяв Президента Америки, які відображають прагнення Трампа повернути виробництво до США, зменшити торговий дефіцит та створити нові робочі місця для американців. Тому настав час глобальних змін, якій і призводить до збільшення оборонних витрат Європи і наштовхує на роздуми.
Європейські винищувачі зазвичай мають нижчу одиничну вартість порівняно з американськими аналогами. Наприклад, Eurofighter Typhoon, європейська модель, коштує від 100 до 120 мільйонів доларів, тоді як американський F-22 Raptor обходиться приблизно в 143 мільйони доларів за одиницю. Ця різниця в вартості може дозволити придбати більше літаків в межах того ж бюджету, потенційно підвищивши повітряні бойові можливості, додавши до цього фактора, щей залежність європейських віробників від американських оборонних експортів, підвищуючи стратегічну автономію. Це може зменшити ризики, пов’язані з потенційними перебоями в ланцюгах постачання або політичним тиском з боку США, забезпечуючи більш надійний доступ до критично важливих військових активів. Окрім того, сама оборонна промислова база США стикається з обмеженнями, що викликає занепокоєння щодо її здатності надійно постачати Європу.
Європейські винищувачі розроблені з урахуванням специфічних операційних вимог європейських повітряних сил, може забезпечити кращу інтеграцію з існуючими системами та інфраструктурою. Ця сумісність у подальшому може призвести до більш ефективного навчання, обслуговування та оперативного розгортання техніки та сил, підвищуючи загальну ефективність.
Такий перехід замовлень до європейських виробників може зміцнити оборонні зв’язки всередині Європи, сприяючи більшій співпраці та згуртованості серед європейських країн. Цей крок може також вплинути і на оборонні політичні рішення, наближаючи їх до європейських стратегічних інтересів.
Такім чіном, у підсумку після незначних міркувань, пріходімо до стратегічного рішення: Перенаправлення коштів від американських до європейських віробників винищувачів може забезпечити економічні, стратегічні та операційні переваги, одночасно підвищуючи оборонну автономію та можливості Європи.
Семен Мельниченко