Основні тези: Сполучені Штати та їхні союзники повинні бути готовими до стримування війни на два фронти та ядерних атак у Східній Азії

“Тези” з доповіді Маркуса Галаурскуса про два нові взаємопов’язані виклики стримування у Східній Азії, що становлять серйозні ризики для національної безпеки США.

Перша трійка

Конфлікт з Китаєм або Північною Кореєю становить серйозний і зростаючий ризик для національної безпеки Сполучених Штатів, особливо через можливість одночасної ескалації за участю обох країн і ядерної ескалації.
Тому в координації з союзниками і партнерами Сполучених Штатів оборонне і військове керівництво США повинно розширити зусилля для забезпечення готовності до боротьби і перемоги в потенційному конфлікті в Східній Азії, навіть якщо він передбачає обмежені ядерні атаки або одночасну атаку кількох супротивників.
Сполучені Штати також повинні зменшити ризики ескалації, надаючи пріоритет внутрішньоконфліктному стримуванню, сприяючи збільшенню багатосторонніх військових внесків і впливаючи на гравців середньої ланки у військових структурах супротивників, щоб уможливити стримування на субрегіональному рівні.

ВАРТИЙ ТИСЯЧІ СЛІВ

Географія Східної Азії є ключовою потенційною змінною, що збільшує як ймовірність, так і вплив конфлікту США з КНР або Північною Кореєю до одночасних конфліктів з обома країнами – особливо з огляду на збільшення дальності дії сучасних сенсорів і систем озброєнь.

Географічні міркування щодо Північно-Східної Азії у конфлікті між США та КНР

ДІАГНОЗ

Ризик конфлікту з Китайською Народною Республікою (КНР) або Північною Кореєю – особливо потенціал одночасної ескалації за участю обох – становить серйозну загрозу для Сполучених Штатів та їхніх інтересів. Ця загроза посилюється можливістю того, що будь-який з супротивників вдасться до обмежених ядерних атак.

Війна на два фронти в Азії може розгорнутися навіть без тісної співпраці між Пекіном і Пхеньяном. Дисфункціональна координація або непорозуміння можуть так само легко призвести до конфлікту. Більше того, оскільки і Китай, і Північна Корея розвивають більше стимулів і можливостей для обмежених ядерних атак, ризик ядерної війни в Східній Азії зростає.

Глибоко вкорінені організаційні та когнітивні упередження перешкоджають здатності Сполучених Штатів та їхніх союзників передбачити одночасні конфлікти з Китаєм і Північною Кореєю. Такі упередження також перешкоджають їхній підготовці до управління такою ескалацією і протидії обмеженим ядерним атакам.

Можливості, механізми командування і управління та військова структура США і їхніх союзників наразі не пристосовані для забезпечення потужної військової відповіді у випадку війни на два фронти і/або обмеженої ядерної війни у Східній Азії. Одночасні конфлікти з обома супротивниками поставили б перед Сполученими Штатами і їхніми союзниками серйозні оперативні і стратегічні виклики, пов’язані із застосуванням ядерної зброї та/або з її використанням.

РЕЦЕПТ

Якщо конфлікт США з одним супротивником у Східній Азії не завершиться швидко, він, швидше за все, розшириться.

Сполучені Штати та їхні союзники повинні переосмислити планування агресії з боку КНР або Північної Кореї як початок індо-тихоокеанської кампанії, яка також вимагає стримування – і, можливо, перемоги – іншого можливого супротивника.
Сполученим Штатам і Південній Кореї слід переключити свою увагу на ширший пріоритет – захист Південної Кореї від агресії, що охоплює стримування агресії КНР на додаток до агресії Північної Кореї.
Уряд США і неурядові інституції повинні спонсорувати дослідження і військові ігри щодо потенційних умов і чинників, які можуть призвести до ескалації конфлікту між США і КНР навколо Тайваню на Корейський півострів.

Ризик того, що війна у Східній Азії стане ядерною, зростає, оскільки і Китай, і Північна Корея мають все більше стимулів і можливостей для обмежених ядерних атак.

Оборонне відомство США має спрямовувати і спонсорувати аналіз і дослідження розвідувального співтовариства США і зовнішніх аналітичних організацій для відстеження і виявлення ознак зростаючих можливостей і потенціалу Північної Кореї щодо обмеженого застосування першої ядерної зброї, а також ознак того, що КНР потенційно може піти цим шляхом.
У співпраці зі своїми союзниками Сполучені Штати повинні вдосконалити і посилити декларативну політику, щоб підкреслити, що Сполучені Штати і їхні союзники не будуть розділені обмеженою ядерною атакою. Це має включати контекстуалізацію неодноразових заяв США про те, що «не існує сценарію, за якого режим Кімів міг би застосувати ядерну зброю і вижити».
У координації з союзниками і партнерами США, американські військові планувальники повинні розширити зусилля для забезпечення готовності боротися і перемагати навіть в умовах обмеженої ядерної атаки, а також чітко донести цю готовність як до супротивників, так і до союзників. Для того, щоб зберегти широкий спектр варіантів військової відповіді, окрім ядерної відплати, необхідно також створити умови, які б не створювали враження, що будь-яка відповідь, окрім негайної ядерної контратаки, свідчила б про слабкість або нерішучість.
Сполучені Штати повинні очолити міжнародні міжвідомчі зусилля з вивчення і підготовки варіантів реагування, зменшення ризиків і стримування обмеженої ядерної атаки з боку Китаю або Північної Кореї, які мають включати дослідження, семінари і настільні навчання/військові ігри, як на несекретному, так і на секретному рівнях. Цей аналіз має включати оцінку плюсів і мінусів низки потенційних варіантів посилення і сигналізації про готовність застосувати тактичну ядерну зброю США у відповідь на обмежений ядерний напад, якщо цього вимагатиме ситуація, включно з потенційними наслідками повторного розміщення тактичної ядерної зброї США в регіоні або на самому Корейському півострові.

Сполучені Штати та їхні союзники в Індо-Тихоокеанському регіоні наразі не мають достатніх можливостей для ведення війни на два фронти та/або обмеженої ядерної війни у Східній Азії; можливості та спроможність КНР зростають, і незабаром вона може бути краще підготовлена до боротьби зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками на кількох фронтах одночасно у своєму регіоні.

Сполученим Штатам слід провести всебічну переоцінку своїх командно-штабних відносин (С2) і позицій у Східній Азії в контексті еволюції північнокорейської, китайської та ядерної загроз, щоб визначити відповідні С2 відносини на випадок одночасних конфліктів з Північною Кореєю і Китаєм, а також найкращі С2 домовленості і сили для тактичного ядерного реагування на рівні театру воєнних дій, якщо це буде необхідним.
Американські фахівці з оборонного і військового планування повинні забезпечити, щоб Сполучені Штати мали ефективні, своєчасні і надійні варіанти власних обмежених ядерних ударів у відповідь на обмежену ядерну атаку, на додаток до надійних неядерних варіантів. Відповідні ядерні сили мають бути забезпечені ресурсами, підготовлені, укомплектовані, оснащені і підтримані, при цьому необхідно розвіяти серед супротивників і друзів уявлення про те, що в американських силах є прогалина, яку можна використати за допомогою обмеженої ядерної атаки, шляхом розповсюдження відповідної інформації.
Оборонне співтовариство США має збільшити присутність відповідних експертів на передовій, щоб допомогти оперативно і інтелектуально підготувати ключових союзників і партнерів США (зокрема, Південну Корею, Японію і Тайвань) до конфлікту з КНР і/або Північною Кореєю, який передбачає обмежену ядерну атаку з боку однієї з них або обох країн.

Однак, якщо конфлікт спалахне, Сполучені Штати мають варіанти управління ескалацією.

Відповідне військове командування США повинно приділяти більше уваги внутрішньоконфліктному стримуванню, а не лише стримуванню конфлікту в цілому.
Сполучені Штати та їхні союзники повинні прагнути до більш багатостороннього (наприклад, з Австралією, Канадою чи Великою Британією) ротаційного залучення авіації та морських патрулів, а також участі у навчаннях для посилення міжнародної прихильності та внеску у стримування агресії як Північної Кореї, так і Китайської Народної Республіки.
Уряд США повинен продовжувати вивчати, розробляти і впроваджувати підходи до «субрежимного стримування» КНР і Північної Кореї в рамках американської стратегії стримування, включаючи цілеспрямований вплив на акторів середньої ланки, щоб затримати або запобігти здійсненню ескалаційних кроків, зокрема, обмеженої ядерної атаки.

Упередження в інституціях США та їхніх союзників перешкоджають розумінню того, як може розгортатися східноазійський конфлікт, і їхній підготовці до управління такою ескалацією.

Аналітики США і союзників повинні розробити нові оцінки ймовірності і потенційних індикаторів одночасних конфліктів з КНР і Північною Кореєю, а також обмеженої ядерної атаки з боку Пекіна або Пхеньяна. Вони повинні використовувати структуровані аналітичні методи, такі як перевірка ключових припущень, для виявлення і подолання упередженості.
Лідери США і союзників повинні визначити, що ризики одночасних конфліктів з КНР і Північною Кореєю, а також обмеженої ядерної атаки з боку будь-якої з них мають настільки серйозні наслідки, що військове планування і навчання повинні враховувати і вирішувати ці можливості, навіть якщо вони не використовуються як базовий сценарій.
Збройні сили США і їхніх союзників повинні створити робочі групи з представників різних військових командувань для підготовки до одночасних конфліктів і обмежених ядерних атак.
Американські політики і аналітики повинні очолити зусилля, спрямовані на те, щоб їхні колеги з країн Альянсу враховували потенціал одночасних конфліктів і обмежених ядерних ударів супротивника шляхом постійного включення цих можливостей до сценаріїв навчань і порядку денного діалогів.