Шекспирівська ділема чергово замайорила в українському інформаційному просторі. З’явилися публікації про негативні результати «соціологічного опитування громадян Польщі щодо українців і України, а також про необхідність військової допомоги України».

Хоча в Республіці Польща є державні соціологічні центри, спеціальні інститути та інституції, а також велике офіційне статистичне агентство, питаннями відносин поляків з українцями полюбляють опікуватись різноманітні дрібні приватні структури. 

Як подають польські, а тиражують українські джерела, остання негативна інформація вкинута Центром Юліуша Мєрошевського (Centrum Mieroszewskiego), який очолює Ернест Вицішкєвич (Ernest Wycieszkiewicz). Ця громадська установа начебто провела соціологічне опитування польського населення щодо низки питань стосовно України і українців. Серед негативних відповідей опитуваних подається інформація, що вимагає певної уваги: про збільшення противників надання військової допомоги Україні (з 26% до 35%). Як виявилось, прихильників такої допомоги стало хоча й не значно, але менше. Інші негативні відповіді стосуються питань перебування українців в Польщі, навчання українських дітей в польських школах тощо, що також вражає.

Центр визначає себе як громадська дослідна організація, яка проводить дослідження і дії, спрямовані й адресовані до народів Східної Європи. Перебуває центр під патронатом міністерства польської культури, хоча називає себе громадською організацією. Юліуш Мєрошевський (1906-1976), як подає польська сторона, був одним з відомих «найвидатніших польських політичних письменників ХХ століття», який вірив в те, що СРСР колись припинить своє існування, а тим територіям, що залишаться, зокрема й Україні, прийти до європейського стану, до демократії й розбудувати демократичні засади допоможе саме Польща, польський народ, який і в культурному сенсі є вищим, ніж українське суспільство.

Діяльність Центру офіційно сконцентрована і адресована народам Східної Європи, до переліку таких потрапили: Грузія, Молдова, Україна і Білорусь.  Вибір доволі дивний.

На головній сторінці центру росія відсутня, хоча за подальшими документами також широко фігурує в різноманітних проєктах: «діалог з російською стороною залишається в інтересах центру», – йдеться в документах.

Програма діяльності центру вражає кількістю напрямів, серед яких освітня діяльність, видавнича складова, грантова допомога особам із згаданих країн, стипендіальна діяльність, наукова робота. Поза тим проводяться конференції, друкуються книжки і журнали тощо.  

Для реалізації всіх названих програм необхідні чималі кошти. Виникає питання: Центр є громадською організацією, виданням і продажем книжок всіх програм не реалізуєш. Де ж беруться відповідні гроші?

Привертає увагу, що останнім часом центр сконцентрував свої зусилля на рекламуванні своєї діяльності серед вишів України. До списку інституцій, що потрапили до переліку отримувачів грантів, потрапили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Волинський університет, Ужгородський університет, Херсонський університет тощо.

Цікавим є й те, що видавничою діяльністю центру опікується складова організації – Центр Польсько-Російського діалогу і взаєморозуміння, яким керує заступник директора Лукаш Адамські (дисертація «М.Грушевський про Польщу і поляків»). Польсько-російський діалог видає різноманітні книжки, довідкові видання, рапорти і огляди.

Серед останніх – рапорт (доповідь) про ставлення українців до поляків і Польщі, а також про результати програми Євросоюзу для країн Східної Європи «Східне партнерство очима експертів» («The Eastern Partnership through the eyes of experts», де ця програма критикується.

В одному з інтерв’ю директор Ернест Вицішкєвич на запитання щодо складу опитуваних для соціологічного проєкту зазначив, що найбільшу групу молодих учасників представляла політична партія Конфедерація(Корона). Про цю проросійську, налаштовану проти України і українців партію (гасла партії: «не пускати українських біженців, не надавати їм матеріальної підтримки» тощо) – Конфедерація-Корона, що фінансується Кремлем, Міжнародний кур’єр вже згадував у зв’язку з зерновою кризою на польсько-українському кордоні: торішнє заблокування залізничних вагонів із українським збіжжям, що призвело до втрати хліба і мільйонів гривень.

Така інформація  про сітку опитуваних може наштовхнути фахівців на розуміння джерел фінансування Центру Мєрошевського. Діяльність Центру не є прозорою, а опитувальні дані, зібрані із сумнівних джерел, наштовхують на підозру у не доброчесності замовників і виконавців.

Цікава також інформація стосовно висунутої кандидатури на президентську посаду від партії Конфедерація-Корона на чергові президентські вибори в РП. Не можна виключати також, що активність Центру пов’язана саме з цими  передвиборчими подіями.

 Зважаючи на те, що на програми Центру відгукнулися в Польщі всього 2 особи (два «лайки»), то можна здогадатися, що Центр не користується популярністю і увагою в самій Польщі, хоча і пропагує спільні проєкти до наукових і освітніх розробок.

Привертає увагу також і те, що активізація діяльності зазначеного Центру, яка починається у черговий передвиборчий час в Польщі,  спрямована на Україну, на молодь університетів та інститутів (ні на Молдову, ані Грузію, ні Білорусь, тим більше не на Росію).

На навчання за гранти активно і дуже охоче реагує саме молодь, представники якої дають відповідні  інтерв’ю, що для власної реклами тиражує Центр в мережі Інтернет. Центр не вперше тиражує дані про погіршення ставлення поляків до України і українців, однак остання інформація стосується війни Росії проти України.

Польське керівництво чітко дало зрозуміти, що боротьба України ведеться за свободу також і Польщі, і Європи в цілому. І Польща зробить все можливе, щоби підтримати й допомогти нашій державі у цій кривавій боротьбі.  Вкидання неперевіреної і непрозорої інформації типу результатів «соціологічного опитування» щодо думки поляків також «про скорочення військової допомоги Україні» є для когось вигідною справою, а можливо й замовленою…

Для кого вигідною? Надіємось, що читачі й самі знайдуть відповідь на поставлене запитання.