Політика новообраного президента США щодо конфлікту може виявитися вирішальною, але заспокоєння обох сторін буде непростим завданням
Новий рік в Україні розпочався так само як закінчився старий: смертоносними атаками російських безпілотників по всій країні. У Києві одна людина загинула і щонайменше шестеро отримали поранення в перші години 2025 року.
Це вже третій новий рік для України після російського вторгнення. Якщо 2023 рік розпочався з великими надіями на те, що успіхи України на полі бою відкинуть Росію назад і приведуть до повної перемоги, то на початку 2024 року українська армія і населення вже налаштувалися на довгострокову перспективу і майже не мали ілюзій щодо швидкої перемоги.
2025 рік починається з того, що моральний дух знаходиться на, можливо, найнижчому рівні війни – і з президентством Дональда Трампа на горизонті. Трамп заявив, що припинення війни є одним з його головних міжнародних пріоритетів, і призначив відставного американського генерала Кіта Келлога своїм спеціальним посланцем, якому доручено виконати це завдання.
Досвідченого ветерана Келлога незабаром очікують у Києві, і він є більш бажаним вибором для України, ніж інші фігури в орбіті Трампа, які мають чіткі проросійські погляди. Келлог вже відвідував Україну під час війни і на власні очі бачив результати російської війни. Українські посадовці вважають, що ці візити часто докорінно змінювали погляди західних політиків на конфлікт.
До свого призначення Келлог запропонував політику погроз припинити постачання зброї Україні, якщо вона відмовиться від переговорів з Росією, але збільшити його, якщо Росія не буде грати в м’яч. Останніми днями він критикував напади Росії на Україну, а також докоряв Україні за такі дії, як вбивство російського генерала в Москві.
“Світ уважно спостерігає за діями з обох сторін”, – написав він на Х після того, як засудив російську атаку на українські міста на Різдво.
Саме ця еквівалентність, що передбачає чесну боротьбу між двома сторонами, які несуть рівну відповідальність, занепокоїла декого в Києві та інших столицях союзників, які вважають, що це несправедлива характеристика брутального вторгнення Росії на територію суверенної держави.
“Уявіть собі бій у клітці. У вас є два бійці, і обидва хочуть здатися. Вам потрібен рефері, щоб розняти їх. І я думаю, що президент Дональд Трамп може це зробити – у нього є бачення, як це зробити”, – сказав Келлог в нещодавньому телевізійному виступі.
Як би погано такі заяви не сприймалися в Києві, очевидно, що Україна відчайдушно потребує зміни динаміки. Росія продовжує наступ, а Київ намагається мобілізувати достатню кількість людей, щоб утримати лінію фронту. Минулого місяця два джерела в українських підрозділах протиповітряної оборони повідомили Guardian, що ситуація настільки погана, що підготовлених операторів ППО відправляють на фронт, щоб вони приєдналися до піхотних бригад.
До цього додалося зростаюче розчарування адміністрацією Байдена: багато хто в Києві вважає, що рішення на підтримку України були занадто повільними і поступовими, щоб змінити ситуацію на краще, тоді як у Вашингтоні відчувають, що адміністрація Володимира Зеленського не бажає робити складний політичний вибір, наприклад, знизити призовний вік.
Із завершенням каденції Байдена взаємне роздратування час від часу виливається у публічну площину і змушує багатьох у Києві спокійно вітати перспективу приходу до влади в Білому домі Трампа, навіть попри всі ознаки того, що для України це може бути набагато складнішим завданням. З іншого боку, існує чітке відчуття, що за абсолютно нових політичних обставин у Вашингтоні Україна входить у невідомість саме в той час, коли ситуація на фронті є найскладнішою.
“Це трохи схоже на те, коли ви граєте у відеогру, витрачаєте багато часу на проходження рівнів і нарешті знаєте, як ними керувати”, – сказало одне з джерел у сфері безпеки в Києві про неспокійні, але продуктивні відносини між Україною та адміністрацією Байдена. “Тепер усі правила змінилися, і буде важко вивчити їх заново”.
Ще в травні, коли Guardian брала інтерв’ю у Зеленського, він сказав, що його план на час президентства Трампа полягав би в тому, щоб спробувати нав’язати новому лідеру США, що він буде “президентом-невдахою”, якщо повірить Володимиру Путіну на слово про бажання миру, а потім виявиться, що росіяни його переграли.
Зараз Зеленський намагається діяти по-іншому, роблячи заяви, які, схоже, розраховані на те, щоб апелювати до відчуття Трампа, що він здатен укладати угоди. “Трамп може бути вирішальним… У нього є правильні якості, щоб бути вирішальним у цій війні – він здатний зупинити Путіна або, скоріше, допомогти нам зупинити Путіна”, – сказав він в інтерв’ю українському телебаченню в четвер.
Путін також лестив Трампу, вихваляючи його інтелект, а також його мужність після замаху на нього під час передвиборчої кампанії.
“Путін не просто так називає Трампа розумним, – каже Тетяна Станова, російський політолог. “Це гра, щоб підіграти Трампу: “Ти розумний, ти не дурний. Ти розумієш, як це робиться”.
Поки обидва лідери чекають, як виглядатиме політика Трампа щодо України, мало що вказує на те, що ні Москва, ні Київ готові до будь-яких поступок, які інша сторона вважала б мінімальною вимогою для досягнення миру.
Путін хоче захопити щонайменше територію, яку він уже контролює, а також має вимоги щодо нейтралітету та роззброєння України, які жоден український лідер не зможе політично продати. Зеленський, тим часом, визнав, що можуть знадобитися болючі компроміси, але наполягає на тому, що в обмін на це йому знадобляться якісь значущі гарантії безпеки від подальшої російської ескалації, наприклад, обіцянка членства в НАТО або західні миротворці на місцях. Жоден з варіантів наразі не виглядає ймовірним.
Високопоставлений західний оборонний чиновник, який залишив посаду, але залишився на зв’язку з українськими колегами, сказав, що мало ознак того, що Україна готова піти на поступки без таких обіцянок: “Західні гарантії безпеки будуть вирішальними в будь-яких мирних переговорах. Без цих гарантій, що завадить Путіну знову вторгнутися через кілька років?”
Шон Вокер