Оскільки Талібан посилює утиски жінок і дівчат, міжнародне співтовариство має притягнути лідерів Афганістану до відповідальності. Визнання гендерного апартеїду злочином згідно з міжнародним правом стало б історичним кроком до припинення системної дискримінації жінок там, в Ірані та за його межами.
ЕДІНБУРГ – Переконані, що їхня інтерпретація ісламу є єдино правильною, лідери афганського руху “Талібан” продовжують видавати укази, які позбавляють жінок і дівчат країни їхніх прав і свобод. Останній указ забороняє афганським жінкам, яким вже заборонено виступати публічно, молитися вголос або читати Коран у присутності інших жінок. “Коли жінкам не дозволяється вигукувати такбір [Аллах акбар] або атан [ісламський заклик до молитви], вони, безумовно, не можуть співати пісні або грати музику”, – заявив Мохаммад Халід Ханафі, міністр з питань поширення чеснот і запобігання пороку.
Ще кілька місяців тому існувала певна надія на те, що Талібан може послабити свої обмеження на освіту жінок і дівчат. Натомість режим, схоже, має намір закріпити свою систему гендерного апартеїду. У відповідь Річард Беннетт, спеціальний доповідач ООН з прав людини в Афганістані, якому досі заборонено в’їзд до країни, розпочав огляд репресивної політики талібів, назвавши їхній останній указ “поворотним моментом”.
Тим часом Шостий комітет ООН (юридичний) нещодавно схвалив проєкт глобального договору, спрямованого на боротьбу зі злочинами проти людяності. Як стверджують багато правозахисних організацій, зокрема Amnesty International, цей договір, який стане предметом подальшого обговорення в січні 2026 року, має визнати та кодифікувати гендерний апартеїд як злочин згідно з міжнародним правом. Таке визнання стало б історичним кроком до припинення системної дискримінації, гноблення та поневолення жінок і дівчат в Афганістані, Ірані та інших країнах.
Ґендерний апартеїд Талібану підкреслює нагальну потребу протистояти цьому глибокому моральному провалу. За останні три роки режим відмовив афганським дівчатам і молодим жінкам у доступі до шкіл та університетів, заборонив жінкам більшість видів зайнятості, заборонив їм подорожувати без супроводу чоловіка і виключив їх з більшості громадських місць. Він також запроваджує драконівський дрес-код, що вимагає від жінок носити паранджу, яка закриває їх з голови до п’ят.
У серпні Талібан активізував свої зусилля, щоб змусити жінок замовкнути, заборонивши їм співати, декламувати і виступати на публіці. Під час багатосторонніх переговорів у Досі на початку цього року афганські жінки та жіночі групи були виключені з переговорів, тоді як режим відмовився навіть визнати їхнє важке становище.
Незважаючи на ці обмеження, афганські дівчата – багато з яких вже ходили до школи, коли Талібан повернувся до влади у 2021 році – продовжують мріяти стати лікарями, медсестрами, вчителями, інженерами та підприємцями. Ризикуючи собою та своїми сім’ями, деякі з них відвідують підпільні школи, беруть участь у місцевих ініціативах з домашнього навчання або навчаються дистанційно. Деяким вдалося виїхати з країни, щоб навчатися за кордоном. Але цих зусиль недостатньо для подолання розриву між кількістю дівчат, які мають право на освіту за міжнародним правом, і тими, хто її отримує.
Пригноблення афганських жінок має далекосяжні – і руйнівні – наслідки. Згідно з нещодавнім звітом ООН Жінки, кількість дитячих шлюбів зросла на 25%, частково через те, що дівчата не мають доступу до середньої освіти. Також різко зросла кількість психічних розладів, депресій та спроб самогубства, а ризик материнської смертності збільшився щонайменше на 50%, що пов’язано зі збільшенням смертності під час пологів серед молодих дівчат.
Обнадіює те, що міжнародна спільнота досягла прогресу в мобілізації правової реакції на репресивну політику Талібану. У березні 2023 року відомі афганські юристи та захисники прав жінок розпочали кампанію “Покласти край ґендерному апартеїду”, закликаючи визнати його міжнародним злочином. Спираючись на цей імпульс, Робоча група ООН з питань дискримінації щодо жінок і дівчат рекомендувала включити гендерний апартеїд до проєкту договору про злочини проти людяності. А під час сесії юридичного комітету ООН з проєктів статей у квітні 2024 року кілька держав-членів висловили підтримку його включенню.
Під час дискусій у січні 2026 року буде розглянуто запропоноване визначення ґендерного апартеїду як “негуманних дій, вчинених у контексті інституціоналізованого режиму систематичної дискримінації, пригнічення та домінування однієї групи над іншою або іншими за ознакою статі та з наміром зберегти цей режим”. Це визначення охоплює порушення фундаментальних прав людини, таких як доступ до освіти, охорони здоров’я та працевлаштування, а також свобода вираження поглядів, зібрань та участі в політичному, соціальному, економічному та культурному житті.
Але питання залишається відкритим: Чи може запропонований договір забезпечити правосуддя для жертв системної дискримінації? Хоча договір зобов’язує підписантів переслідувати злочини проти людяності, механізми його виконання залишаються обмеженими. Держави-учасниці будуть зобов’язані співпрацювати і надавати правову допомогу в таких питаннях, як екстрадиція, але в нинішньому проекті відсутнє тверде зобов’язання припиняти злочини – ключове положення Міжнародної конвенції про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 року. Крім того, проєкт договору зосереджується на кримінальній відповідальності окремих осіб, залишаючи поза увагою роль інституцій та організацій у встановленні та підтримці ґендерного апартеїду.
Міжнародне співтовариство має чітко заявити, що воно не нормалізує відносини з талібами, поки режим не припинить війну проти жінок, і тут вирішальну роль можуть зіграти переважно мусульманські країни. Слід зазначити, що Катар, який тривалий час виступав посередником між талібами і Заходом, засудив політику талібів, так само як і Саудівська Аравія. Об’єднані Арабські Емірати пішли далі, засудивши заборону Афганістану на освіту дівчат як порушення “вчення ісламу”, яке “має бути негайно скасоване”.
Тепер країни з мусульманською більшістю населення повинні очолити зусилля з подачі позову проти Афганістану до Міжнародного суду ООН за порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Це стане чітким сигналом: не буде ніякої повзучої реінтеграції або фактичного визнання режиму Талібану доти, доки він продовжуватиме свою репресивну політику.
Важливо, що такий крок також дасть афганським дівчатам і молодим жінкам сигнал солідарності і надію на те, що їхні страждання не залишаться непоміченими і що їхні гнобителі будуть притягнуті до відповідальності. Світ не може дозволити собі ще один рік бездіяльності, поки ці кричущі порушення прав людини тривають.
Автор: Гордон Браун, колишній прем’єр-міністр Сполученого Королівства, є спеціальним посланником ООН з питань глобальної освіти та головою відділу «Освіта не може чекати».
Джерело: PS, США