Концентровані ринки праці та неконкурентні угоди підривають переговорну силу працівників і знижують темпи зростання заробітної плати.
Що, якби ваша заробітна плата залежала не від ваших навичок чи старанності, а від кількості роботодавців у вашому регіоні? Для багатьох працівників це вже так. Умови праці залежать від багатьох факторів, але одним з найважливіших аспектів є переговорна позиція працівників щодо їхніх роботодавців. Ці відносини часто складаються на користь роботодавців, які, як правило, мають доступ до більшої кількості інформації та більше можливостей. Однак зростає занепокоєння, що в певних секторах і регіонах працівники стикаються з дедалі меншою можливістю змінити роботодавця, що послаблює їхні позиції на переговорах.
Дійсно, різниця в оплаті праці залежно від того, де працюють люди, збільшується, що відображає більші відмінності в практиках встановлення заробітної плати на рівні компаній. Це явище також пов’язане зі зменшенням частки загального доходу, що йде на оплату праці.
Чому працівники мають обмежений вибір?
Є дві основні причини, чому працівники можуть мати мало варіантів для зміни роботодавця. По-перше, може просто не вистачати альтернативних роботодавців у їхній сфері діяльності. Це особливо актуально на концентрованих ринках праці, з чим стикається близько п’ятої частини працівників. По-друге, працівники можуть бути обмежені антиконкурентними практиками, такими як угоди між роботодавцями про заборону переманювання працівників або угоди про неконкуренцію, які працівники зобов’язані підписувати. Останнє є напрочуд поширеним явищем, навіть у тих сферах, де питання інтелектуальної власності є мінімальними – яскравим прикладом є виробники сендвічів.
Висновки з нового звіту ETUI
Нещодавній звіт ЄКПО заглиблюється в ці тенденції, проливаючи світло на зростаючу монопсонічну владу роботодавців. Звіт пропонує огляд зростаючої літератури з цих питань та виокремлює ключові політичні уроки. Концентрація на ринку праці є повсюдною і може посилюватися технологічним прогресом. Факти все частіше пов’язують концентрацію роботодавців на місцевих ринках праці з нижчою заробітною платою як для нових працівників, так і для існуючих, а також з меншими гарантіями зайнятості.
Мета-аналіз, який об’єднав 338 оцінок з різних досліджень, показав, що 10-відсоткове збільшення концентрації на місцевому ринку праці пов’язане зі зниженням заробітної плати в середньому на 0,2 відсотка. Прикметно, що цей ефект є набагато меншим у Європі, де існують більш регульовані ринки праці та сильніший захист працівників.
Угоди про неконкуренцію: Бар’єр для мобільності
Значна частина працівників приватного сектору підпадає під дію угод про неконкуренцію, які обмежують їхню можливість переходу до інших роботодавців. У Великій Британії такі угоди стосуються близько 30 відсотків працівників, в Італії – 16 відсотків, а в Нідерландах – від 20 до 37 відсотків. Опитування у Фінляндії показують майже 40-відсоткове охоплення серед професійних та управлінських працівників. Важливо, що ці угоди не обмежуються посадами високого рівня, пов’язаними з конфіденційною інформацією. Багато працівників нижчої ланки також пов’язані цими контрактами, основним наслідком яких є зменшення мобільності та можливостей вибору. Навіть для висококваліфікованих працівників такі угоди часто видаються непропорційними.
Дослідження пов’язують угоди про неконкуренцію з меншою мобільністю, нижчою заробітною платою та зниженням інновацій. Ці економічні витрати часто переважають очікувані вигоди, яких можна було б досягти за допомогою менш обмежувальних заходів, таких як захист інтелектуальної власності або угоди про нерозголошення.
Зміцнення позицій працівників
Як можна покращити переговорну силу працівників? Є три ключові підходи:
- Сприяння колективним переговорам:Зміцнення профспілок та сприяння укладанню всеохоплюючих колективних договорів може допомогти вирішити проблему дисбалансу. Директива ЄС про адекватну мінімальну заробітну плату має на меті сприяти укладанню колективних договорів там, де вона нижча за 80 відсотків.
- Боротьба з антиконкурентними практиками:Конкуренція на ринку праці може бути посилена шляхом більш суворого контролю за злиттями та іншими антиконкурентними діями. Однак застосування антимонопольного законодавства до ринків праці може вимагати нових підходів.
- Регулювання угод про неконкуренцію:Суворіше регулювання або повна заборона положень про неконкуренцію може сприяти мобільності працівників. Сполучені Штати запропонували заборонити такі угоди, а Австрія вже заборонила їх для певних груп працівників. Чіткі правила також підуть на користь працівникам, оскільки багато хто не знає про правовий статус угод, які вони підписують, і значна частина з них вже не відповідає чинному законодавству.
Відновлення балансу силової динаміки
Подолання монопсонічної влади на ринках праці має важливе значення для підвищення рівня заробітної плати, гарантій зайнятості та загального економічного здоров’я. Посилення позицій працівників по відношенню до роботодавців може призвести до створення більш справедливих та конкурентних ринків праці, що принесе користь працівникам, бізнесу та суспільству в цілому.
Автор: Воутер Цвісен – старший науковий співробітник Європейського інституту профспілок, працює над питаннями нерівності на ринку праці та заробітної плати, а також етнічного та міграційного неблагополуччя.
Джерело: Social Europe, ЄС