В дипломатії ви отримуєте не те, що заслуговуєте, а те, про що вдалося домовитись
Цього року чергове відзначення Дня дипломатії в Україні дає нагоду ще раз замислитися над сутністю дипломатії, а також викликах і навичках, необхідних для успіху в цій сфері. Важливо зрозуміти, що робить дипломата успішним: як вміння будувати мости, вести складні переговори та з точністю і стійкістю просувати національні інтереси сприяють зміцненню унікального становища його країни на міжнародній арені та досягненню її зовнішньополітичних завдань.
Дипломатія: завдання для опановування
Гарольд Ніколсон, відомий британський дипломат, назвав дипломатію «мистецтвом дозволити іншій стороні зробити так, як хочете ви». Ця дотепна й прониклива думка підкреслює тонкощі, терпіння та стратегічне мислення, що є невід’ємною частиною успішної дипломатії. Дипломат, подібно до вправного гравця в карти, повинен передбачати ходи, зважувати ризики та реалізовувати свої стратегії з точністю й тактом. Хоча це визначення ідеально відображає вишуканість, необхідну для дипломатичного мистецтва, застосування його до сучасної української дипломатії, на перший погляд, може здаватися надто оптимістичним.
Сьогодні дипломатична служба України, як втім і багатьох інших, насамперед західних країн, об’єднує доволі еклектичну групу персоналій — від нетрадиційних аутсайдерів, до колишніх політиків, що прагнуть другого шансу. Цей яскравий і неординарний набір особистостей, можливо, не зовсім відповідає архетипу Ніколсона про елегантну й вишукану особистість, яка майстерно маневрує, щоб досягти своїх цілей, а «сад дипломатії» Кеннана може здаватися більш диким і непередбачуваним у сучасному контексті, проте основний принцип залишається: дипломатія — це про розвиток відносин, узгодження інтересів та винахідливість, у складних обставинах, для досягнення зовнішньополітичних цілей.
Успіхи дипломатів, по суті залежать від їхньої здатності подавати національні інтереси мовою, що знаходить відгук у світової спільноти, використовуючи будь-які доступні інструменти. Для українських дипломатів це означає не просто представляти свою країну, а пояснювати Київ у світі та світ у Києві. Ця подвійна відповідальність ставить їх на перехрестя комунікацій, вимагаючи розшифровувати політичні сигнали та артикулювати інтереси України чітко й переконливо. Їхня робота далека від суто церемоніальної, вони є тими «локаторами», які мають попереджати, як щодо загроз, так і щодо нових можливостей. Саме вони зобов’язані передбачати буревії на горизонті міжнародних відносин України — чи то політичні, економічні, чи військові, — а також визначати моменти, коли можна зміцнити союзи чи поглибити партнерства.
Побудова довіри між країнами — це копіткий процес, що часто потребує тривалих зусиль та стратегічної мудрості. Він вимагає тонкого балансу переконання, терпіння та прагматизму. Це масштабне завдання не для слабкодухих, і передбачає глибоке розуміння історії, економіки та культури — інструментів, що дозволяють дипломатам осягнути коріння конфліктів і шляхи їх врегулювання.
Дипломати: навички, які потрібно розвивати
Кар’єрні дипломати, зокрема, пишаються своєю здатністю адаптуватися до постійно змінюваного ландшафту міжнародних відносин. Їхня професія вимагає стійкості та гнучкості, оскільки глобальна політика рідко дотримується передбачуваних моделей. У цьому динамічному середовищі вони досягають успіху, уважно враховуючи уроки минулого, зберігаючи при цьому незмінну зосередженість на довгострокових цілях. Здатність адаптуватися до обставин, що змінюються, не втрачаючи з поля зору загальної стратегії, вирізняє досвідчених дипломатів. Ця двоїстість — вміння діяти відповідно до моменту, зберігаючи при цьому стратегічне мислення — особливо важлива для України, яка зіткнулася з екзистенційними викликами у турбулентному геополітичному середовищі.
Вмілий дипломат повинен прагматично просувати інтереси своєї країни, водночас роблячи ці інтереси зрозумілими та привабливими для своїх партнерів. Він також має приймати невизначеність, яка є чи не головною рисою міжнародних відносин. Подібно до майстерної гри у бридж, дипломатія вимагає гострого розуму, бездоганного відчуття моменту, стратегії та здатності розуміти наміри інших. Обидва ремесла потребують терпіння, дисципліни та майстерності — якостей, необхідних для того, щоб орієнтуватися у лабіринті світової політики. Проте успіх часто залежить не від того, наскільки сильні карти у вас на руках, а від того, наскільки вміло ви ними граєте. Так само і дипломат повинен забезпечити інтереси за наявних в нього ресурсів та враховуючи вразливості його країни. Дипломати, повинні вміти інтерпретувати ледь помітні сигнали, будувати довіру з союзниками та узгоджувати інтереси для обрання виграшної стратегії. Одна-єдина помилка —необережне зауваження або втрачена можливість — може поставити під загрозу навіть найкраще сплановані дії та зруйнувати роки зусиль.
Дипломати, які здатні розуміти баланс різних інтересів, часто виявляються краще підготовленими до несподіваного розвитку подій. Вони менш схильні бути заскоченими зненацька раптовим дипломатичним проривом або непередбачуваною зміною геополітичної ситуації. Насправді, здатність передбачати несподіванки є характерною рисою успішної дипломатії, яка забезпечує можливість повною мірою скористатися результатами дипломатичних перемог, а дипломатичні невдачі перетворити на керовані та продуктивні результати.
Дипломатія: гра вдовгу
У дипломатії, як і в житті, реальність має здатність руйнувати навіть найпереконливіші міфи. Прогнози та припущення часто розсипаються під тиском незаперечних фактів. Згадайте, як часто реальність перевертала очікування.
Президентські вибори в США 1948 року є одним із найбільш яскравих прикладів в історії. Тоді загальна думка полягала в тому, що президент Гаррі Трумен програє своєму республіканському супернику Томасу Дьюї. Результати опитувань, експерти та навіть провідні газети оголосили гонку завершеною ще до підрахунку голосів. Chicago Daily Tribune, як відомо, надрукувала заголовок “Дьюї перемагає Трумена”. Але Трумен здобув одну з найбільш приголомшливих перемог у політичній історії США. Ця його неймовірна перемога стала яскравим нагадуванням, що саме виборці, визначають результат. Подібним чином, всупереч прогнозам та опитуванням, Дональд Трамп виграв президентські вибори 2016 року і сьогодні залишається домінуючою фігурою в американській політиці, готуючись розпочати другий термін у 2025 році.
Світ економіки пропонує власні повчальні історії. На початку 2000-х років ажіотаж навколо дотком-бульбашки змальовував інтернет-сектор як непереможну силу, з оцінками, що злітали вгору на обіцянках революційних технологій. Коли бульбашка луснула у 2001 році, реальність завдала жорстокого удару інвесторам, які ігнорували фундаментальні показники. Зворотнім чином, у 2022 році більшість економістів прогнозували економічну рецесію протягом наступних дванадцяти місяців. Однак рецесія не лише не настала у 2023 чи 2024 роках, але й економіка США зросла, а індекс S&P 500 приніс інвесторам вражаючий дохід.
Ніде зіткнення між сприйняттям і реальністю не було таким глибоким, як в Україні. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, загальний настрій серед іноземних розвідувальних служб був похмурим. Аналітики прогнозували, що Київ впаде протягом тижня. Однак реальність стала свідченням стійкості та рішучості українців. Понад тисячу днів потому Україна стоїть непохитно: її міста розбиті, але її народ незламний, об’єднаний спільною метою. Колись страшна російська військова машина виявилася недосконалою та вразливою, її міфи зруйновані українською мужністю та винахідливістю. За підтримки демократичного світу — особливо Сполучених Штатів — Україна переписала історію, довівши, що рішучість та міжнародна солідарність можуть змінити хід подій навіть у боротьбі проти, здавалося б, непереборного ворога.
Чому вчать нас ці приклади? У дипломатії, політиці, війні чи економіці сприйняття, ажіотаж чи ‘хайп’ можуть бути переконливими, але часто вони помилкові. Факти на місцях, людська рішучість та непередбачуваний розвиток подій завжди матимуть останнє слово. Розгляд міжнародних відносин крізь різні призми збагачує розуміння сил, що діють, та мотивів інших учасників. Тому важливо зберігати чітке розуміння світу таким, яким він є, а не таким, яким ми хочемо його бачити. Для українських дипломатів цей урок особливо важливий. Світ може намагатися нав’язати Україні свої погляди, у тому числі щодо шляхів припинення російської агресії. Але реальність така, що Україна, завдяки своїм діям, мужності та наполегливості, має силу визначати власний шлях.
Короткострокові перемоги — успішний саміт, вигідна торговельна угода чи заява, що привертає широку увагу, можуть виглядати спокусливо, але справжній дипломатичний успіх полягає у формуванні співпраці, яка триває довше за «фотоспалах» і закладає основу для сталих відносин. Для України це означає не лише забезпечення її стійкості, але й створення зовнішніх умов для реалізації її потенціалу як партнера в питаннях безпеки, регіональної стабільності, економічного зростання та інновацій.
На цій позитивній ноті, користуючись нагодою, висловлюю найтепліші побажання успіху всім українським дипломатам та тим, хто прагне приєднатися до її дипломатичної служби. Оскільки світ зараз уважно стежить за кожним кроком в зовнішній політиці України, прийміть цей виклик, але пам’ятайте, що дипломатія — це не лише про навички, але й про характер. Прокладайте шлях у міжнародних відносинах України з грацією та рішучістю і завжди залишайтеся відданими ідеалам суверенної, безпечної та заможної України.
Декстер КРАМ
Експерт з міжнародної політики та права