19 грудня 2024 року Володимир Путін провів традиційну, щорічну “пряму лінію”, під час якої відповів на питання громадян.

Путін завжди організовує сесію запитань і відповідей перед Різдвом.

Як і минулого разу, це можливість для російського президента представити свою версію подій в країні та світі.

 У виступі було кілька ключових тезисів, спрямованих на підтримку внутрішнього іміджу влади.

Путін в черговий раз представив ситуацію в своїй країні як позитивну – як в економічному плані, так і в контексті агресивної війни проти України. Незважаючи на численні санкції, 72-річний чоловік провів загальний задовільний економічний баланс – особливо в порівнянні із західними промислово розвиненими країнами.

Одним головних питань було те, що стосується війни проти України. Путін заявив про нібито успіхи російської армії, наголошуючи, що наступ триває.

   «Наші війська працюють ефективно, ми щодня просуваємося, контролюючи нові території. Це складний процес, але ми впевнені у своїх діях.»

Зрозуміло, що ці слова були спрямовані на підтримку морального духу громадян і створення ілюзії контролю над ситуацією, попри значні втрати Росії на фронті.

Путін акцентував увагу на тому, що російська економіка адаптувалася до санкцій і демонструє стійкість:

   «Ми подолали економічний шок і навіть показуємо зростання у стратегічних галузях. Безробіття на рекордно низькому рівні – 3,5%.»

Однак, цім тезисом Путін визнав проблеми з інфляцією, пообіцявши, що уряд вживатиме заходів для її стримування. Втім, ці заяви виглядали більше як спроба заспокоїти населення, оскільки реальність значно відрізняється від оптимістичних даних.

Звучала також тема переговорів з Україною. Він висловив готовність до діалогу, але чітко дав зрозуміти, що поступок з боку Росії не буде.

   «Ми завжди відкриті до переговорів, але для цього потрібна готовність іншої сторони. У нас є чіткі умови, і від них ми не відступимо.»

Ці слова були спрямовані на формування образу Росії як нібито “миролюбної” держави для внутрішньої аудиторії, яка прагне зняти відповідальність за продовження війни, однако, як ми бачимо по сьогоднішній «ранковій дуелі», це протилежно не так.

Путін традиційно звинуватив Захід у всіх проблемах Росії, наголошуючи на загрозі з боку НАТО. Особливий акцент зроблено на ядерному потенціалі країни.

   «Якщо хтось думає, що може загрожувати нашій територіальній цілісності, то вони повинні пам’ятати: у нас є всі інструменти, щоб відповісти.»

Таким чином, президент намагався зміцнити почуття патріотизму та створити атмосферу «обложеної фортеці», коли країна ніби змушена оборонятися. З цього тезису, вже в Україні гуляє анекдот – «як стіни міцні, то можна заливати бетоном».

Для пом’якшення напруги серед населення Путін заявив про виділення додаткових коштів на соціальні програми, особливо ветеранам війни та сімʼям загиблих.

   «Ми ніколи не залишимо наших громадян без підтримки. Соціальна допомога є і буде нашим пріоритетом.»

Цей меседж спрямований на зміцнення довіри до влади та мінімізацію протестних настроїв.

Загалом, пряма лінія була спрямована на те, щоб переконати російську аудиторію у правильності курсу, який обрала влада. Через підкреслення військових «успіхів», економічної стабільності та захисту від «західних загроз» Путін намагався зберегти контроль над суспільством, попри поглиблення кризових явищ у самій країні.

Однак його заяви лише підтверджують намір продовжувати агресивну політику і небажання йти на поступки.

Західні аналітики звернули увагу на риторику Путіна, яка вказує на продовження агресивної політики Росії та небажання йти на компроміси. Вони підкреслюють, що такі заяви можуть свідчити про подальшу ескалацію конфлікту та загрозу міжнародній безпеці.

Як деталь, недочекавшись запитань, після промови, він пішов.

Загалом, “пряма лінія” Путіна підтвердила збереження жорсткої позиції російського керівництва щодо України та інших міжнародних питань, що викликає занепокоєння у світової спільноти.

Семен Мельниченко