Вступ. Мислення

Роздуми про оборонний ШІ в Японії починаються з перших згадок про його застосування. Уперше терміни “штучний інтелект” і “оборона” з’явилися в японській пресі у 2014 році, хоча технічні обговорення цих питань почалися значно раніше. Наприклад, ще у 1983 році дослідник Тамоцу Сакамото з Національного агентства оборони писав про використання методів пошуку штучного інтелекту в навігаційних системах. Однак, на той час сучасні методи, такі як глибинне навчання, ще не були розроблені.

Японія в цілому зосереджувалася на індустріальних застосуваннях ШІ, уникаючи теми його використання у військових цілях. У 1990-х роках дослідники порівнювали ситуацію в Японії та США, зазначаючи, що Сполучені Штати активно розвивали військові програми на базі ШІ, зокрема Strategic Computing Program, тоді як Японія була націлена переважно на цивільні інновації.

Історичні обставини також значно вплинули на оборонну політику країни. Конституція Японії після Другої світової війни забороняє створення повноцінних військових сил, що стало основою для політики “мирної дипломатії”. Так звана “доктрина Йошіди” дозволила країні зосередитися на економічному розвитку, обмежуючи витрати на оборону та спираючись на ядерну парасольку США. Це сформувало у суспільстві, наукових і урядових колах культуру відчуження від розробок, які могли б мати військове застосування.

Проте з часом ставлення до оборони почало змінюватися. Запуск ракети “Taepodong” Північною Кореєю у 1998 році, що пролетіла над територією Японії, став для країни шоком і вплинув на громадську думку, посиливши відчуття військової загрози. До початку 2000-х років ці виклики стимулювали дебати про необхідність модернізації оборони.

Уряд почав поступово інтегрувати технології подвійного призначення в оборонну політику. Від 2013 року в Національних оборонних програмах згадувалися цивільні технології, які можна використовувати для оборонних цілей. Зокрема, у 2018 році ШІ вперше було описано як технологію, здатну радикально змінити характер війни. У цей період почали розвивати напрями, пов’язані з автоматизацією кібероборони, перекладом військових даних і управлінням технікою.

Розвиток

Розвиток оборонного ШІ в Японії почав набирати обертів на тлі складного балансу між історичними обмеженнями та сучасними викликами в області національної безпеки. Уряд Японії прийняв стратегію поступового залучення ШІ до оборонних ініціатив, зберігаючи акцент на неконфронтаційному підході.

Реальну увагу до оборонного ШІ почали приділяти після 2022 року. Цьому сприяли нові стратегічні документи, такі як “Національна оборонна стратегія” та “Програма зміцнення обороноздатності”. Вони відзначали, що швидкий розвиток технологій, таких як ШІ, змінює характер безпеки та війни, зокрема через появу автономних систем, які можуть стати “game changers” (технологіями, що радикально змінюють правила гри). Зокрема, Японія зазначила, що Китай активно інтегрує ШІ в військові системи, і це викликає занепокоєння.

У цьому контексті були визначені напрямки, де ШІ міг би бути застосований. Зокрема, планувалося використовувати автоматизовані системи для збору та аналізу відкритих даних, моніторингу соціальних мереж для оцінки достовірності інформації та прогнозування безпекових ситуацій. Також передбачалося впровадження ШІ для автоматизації процесів прийняття рішень у командних системах та для аналізу зображень з радарів і супутників.

Ключовим гравцем у технічній стороні цього процесу стала Агентство закупівель, технологій і логістики (ATLA). Воно запустило проєкти короткотермінової демонстрації нових технологій, орієнтованих на швидку адаптацію цивільних розробок до військових потреб. Наприклад, серед проєктів, реалізованих ATLA, були системи для автоматизованого аналізу зображень із супутників, розробка навчальних даних для ШІ та впровадження автоматизованих метеорологічних систем.

Водночас, японська академічна спільнота залишається обережною у питаннях військових розробок. Впровадження системи підтримки досліджень безпеки у 2015 році викликало значний резонанс, оскільки це було одним із перших кроків до фінансування технологій із потенційним військовим застосуванням. Хоча кількість заявок на такі гранти зростає, велика частина досліджень залишається в зоні подвійного (цивільного й військового) застосування, уникаючи прямого фокусу на військових цілях.

Незважаючи на повільний темп розвитку, увага до ШІ в оборонному секторі поступово зростає, і уряд працює над тим, щоб об’єднати академічну, індустріальну та урядову експертизу для розв’язання сучасних безпекових викликів.

Організація впровадження

Організація розвитку оборонного ШІ в Японії є складним процесом, який відбувається на перетині урядової, академічної та індустріальної сфер. Попри зацікавленість у ШІ, країна ще не створила спеціалізованих установ для управління цими технологіями в обороні, хоча певні зрушення вже є.

У 2016 році, за ініціативи прем’єр-міністра Сіндзо Абе, було створено Стратегічну раду з питань технологій ШІ. Ця структура мала на меті об’єднати зусилля уряду, академічної спільноти та бізнесу для просування ШІ у різних сферах. У 2017 році Рада презентувала Стратегію технологій ШІ, яка включала три етапи розвитку: спочатку – використання ШІ в окремих секторах, потім – його інтеграцію між секторами, а до 2030 року – створення складної екосистеми, яка охоплюватиме всі галузі.

Попри ці плани, застосування ШІ у військовій сфері тривалий час залишалося поза увагою. Основними дослідницькими центрами, які працювали з ШІ, стали Національний інститут інформаційних і комунікаційних технологій (NICT), Дослідницький центр ШІ Національного інституту передових промислових наук і технологій (AIST) та Центр проєктів з передового інтелекту RIKEN. Проте всі ці установи зосереджувалися переважно на цивільних застосуваннях, таких як медичний догляд, автоматизація виробництва та реагування на стихійні лиха.

Лише у 2022 році з’явилися перші конкретні ініціативи, які поєднали ШІ з питаннями безпеки. Наприклад, у Стратегії ШІ 2022 року зазначалося, що технології мають враховувати як економічну безпеку, так і оборонні виклики. У цьому ж документі вперше було згадано про розробки, які можуть сприяти зміцненню обороноздатності Японії, зокрема в таких напрямах, як управління інформацією, автоматизація та підтримка логістики.

Проте навіть після цих змін організаційна структура залишається фрагментованою. Міністерство оборони робить лише перші кроки в інтеграції ШІ, залучаючи зовнішніх експертів для консультацій та проведення тренінгів. Брак досвіду і даних для навчання ШІ також ускладнює розвиток цієї сфери.

Загалом, Японія поступово починає організовувати дослідження та впровадження оборонного ШІ, але цей процес ускладнений культурними, політичними та організаційними бар’єрами. Держава наразі робить наголос на створенні умов для співпраці між науковими, промисловими та урядовими структурами.

Фінансування

Фінансування оборонного ШІ в Японії залишається обмеженим, хоча останніми роками спостерігається деяке зростання витрат. Уряд поступово визнає важливість інвестицій у сучасні технології, проте бюджет на ШІ в оборонному секторі поки що складає лише незначну частку загальних витрат.

На 2023 рік загальний бюджет Японії на оборону становив 6,82 трлн єн (приблизно 42,9 млрд євро), з яких на оборонний ШІ було виділено лише 6,58 млрд єн (0,096% від загального бюджету). Ці кошти були спрямовані на кілька ключових напрямків:

• автоматичний збір та аналіз відкритих даних за допомогою ШІ (2,2 млрд єн);
• дослідження для прискорення процесу ухвалення рішень за допомогою ШІ (4,3 млрд єн);
• залучення зовнішніх експертів для впровадження ШІ (50 млн єн);
• навчання кадрів основам ШІ та IT (30 млн єн).

Додаткові витрати на ШІ також можуть входити до інших статей бюджету, наприклад у рамках проєктів з кібербезпеки або програм зміцнення виробничої бази оборонного обладнання. Однак точні обсяги цих витрат не розкриваються.

Окрім безпосереднього фінансування, значна увага приділяється впровадженню ініціатив із залучення цивільних технологій до оборонної сфери. Агентство закупівель, технологій і логістики (ATLA) започаткувало проєкти короткострокової демонстрації нових технологій, які мають допомогти швидко адаптувати цивільні розробки до військових потреб. Наприклад, було реалізовано проєкти з автоматизації аналізу супутникових зображень, автоматичного визначення точок ремонту обладнання та використання ШІ для створення тренувальних сценаріїв.

Попри це, загальний рівень фінансування залишається низьким порівняно з іншими країнами, що активно розвивають оборонний ШІ, такими як США чи Китай. Це свідчить про обережний підхід Японії до інтеграції ШІ в оборонну політику.

Практика застосування

Практичне впровадження і використання оборонного ШІ в Японії перебуває на ранніх етапах, але вже окреслено кілька перспективних напрямів, які можуть змінити підходи до національної безпеки. Міністерство оборони поступово починає впроваджувати технології штучного інтелекту в різні аспекти діяльності Сил самооборони (САО).

У квітні 2022 року Міністерство оборони оприлюднило презентацію під назвою “Ініціативи ШІ у Міністерстві оборони”. У ній зазначено, що технології ШІ можуть сприяти прискоренню та підвищенню ефективності обробки інформації, оцінки ситуації, оперативного планування та пошуково-рятувальних операцій із використанням безпілотних літальних апаратів. Крім того, підкреслювалося, що інші країни, такі як Китай і США, активно інвестують у розвиток ШІ, що може змінити майбутнє війни.

Одним із прикладів застосування ШІ є автоматизація ідентифікації зображень із радарів. Ця технологія дозволяє зменшити навантаження на військові підрозділи, забезпечуючи безперервний збір і аналіз даних. Ще один напрямок стосується автономного моніторингу підводних транспортних засобів за допомогою сенсорних систем і ШІ. Передбачається, що ці системи будуть здатні приймати самостійні рішення під час тривалих підводних місій.

Крім того, Міністерство оборони працює над створенням “цифрових двійників” — віртуальних моделей для тестування та оптимізації процесів. Зокрема, такі цифрові моделі використовуються для дослідження людської поведінки та тренувань. Інша ініціатива передбачає впровадження цифрової трансформації (DX) у розробку обладнання, що включає використання ШІ для аналізу, експериментів і дизайну.

Зусилля також спрямовані на зміцнення мережевої стійкості і пришвидшення процесу ухвалення рішень за рахунок технологій ШІ. У планах на найближче десятиліття стоїть розширення можливостей збору та аналізу даних із використанням штучного інтелекту.

Попри ці прогресивні кроки, Японія стикається з низкою труднощів, зокрема з дефіцитом якісних даних для навчання ШІ та недостатнім рівнем досвіду в управлінні такими системами. Проте зазначені ініціативи свідчать про наміри країни інтегрувати новітні технології в оборонний сектор, поступово долаючи історичні й організаційні бар’єри.

Навчання

Навчання для оборонного ШІ в Японії є одним із ключових напрямів для забезпечення ефективного впровадження цих технологій у Сили самооборони (САО). Попри те, що конкретних програм підготовки поки що небагато, Міністерство оборони вже розпочало заходи для розширення компетенцій своїх співробітників.

Одним із перших кроків стало запровадження базових тренінгів із ШІ для персоналу. У грудні 2022 року Міністерство оборони оголосило конкурс на проведення таких навчань, залучаючи фахівців із приватного сектору. Тренінги включають курси з IT-грамотності, основ ШІ та аналізу даних, а також практичне навчання з обробки зображень за допомогою штучного інтелекту. Мета цих програм — підготувати співробітників до роботи з технологіями ШІ та інтегрувати їх у повсякденну діяльність.

Національна академія оборони Японії також включила ШІ до своїх навчальних програм. Курс з інформаційної інженерії, який пропонується у закладі, містить основи штучного інтелекту як обов’язкову дисципліну. Це дає можливість майбутнім офіцерам отримати базові знання у сфері, яка стає дедалі важливішою для сучасної оборони.

Однак головною перешкодою для якісного навчання залишається дефіцит даних, необхідних для тренування моделей ШІ. Як зазначають японські військові експерти, збір якісних даних є критичним завданням, оскільки саме на цьому базуються алгоритми машинного навчання. Це стосується не лише оборонного обладнання, але й симуляцій, які потребують максимально точних імітацій бойових ситуацій. Офіцери також наголошують, що створення оборонних симуляцій на основі ШІ є технічно складним завданням, оскільки результати таких симуляцій впливають на ухвалення стратегічно важливих рішень.

Таким чином, хоч система навчання поки що перебуває на початковому етапі, Японія активно працює над підготовкою кваліфікованих кадрів, які зможуть ефективно використовувати оборонний ШІ. Навчання стає важливою частиною ширшої стратегії інтеграції ШІ в національну оборону.

Висновки

Незважаючи на високий технологічний потенціал Японії, використання ШІ в обороні досі перебуває в зародковому стані. Історичні обмеження, суспільна настороженість до військових розробок і низький рівень фінансування уповільнюють розвиток цієї сфери. Однак зміни в безпековій обстановці регіону, такі як військова активність Китаю та Північної Кореї, змушують Японію адаптуватися.

Ключовими викликами залишаються інтеграція ШІ в оборонну політику, створення умов для співпраці між академією, бізнесом та урядом, а також підготовка кадрів. Агентство ATLA відіграє центральну роль у розвитку оборонного ШІ, працюючи над проєктами, що можуть швидко адаптуватися до військових потреб. Хоча досягнення поки що обмежені, перспектива розвитку оборонного ШІ залишається стратегічно важливою для країни.

У результаті можна дійти висновку, що Японія поступово рухається до інтеграції новітніх технологій у свою оборонну стратегію, зберігаючи мирний підхід, але адаптуючись до нових викликів безпеки.

Автор: Motohiro Tsuchiya