Італійський лідер є одним з тих, хто прагне стати стрижнем трансатлантичних відносин
Покоління італійців з’їжджалися до Америки в пошуках можливостей і чарівності. Одна з них, яка нещодавно приїхала до Нью-Йорка, хоча й лише на коротку поїздку у вересні, схоже, знайшла і те, і інше. Джорджіа Мелоні, прем’єр-міністр Італії, була нагороджена в унікальному стилі на блискучій церемонії в кулуарах щорічної конференції Організації Об’єднаних Націй на Манхеттені. Нагороду їй вручав не хто інший, як Ілон Маск, торговець електромобілями, ракетами та політичним впливом. Найбагатша людина світу, серед інших компліментів, назвав пані Мелоні “людиною, яка зсередини ще красивіша, ніж зовні”. Почалися взаємні лестощі: Пан Маск, вочевидь, “дорогоцінний геній”. Фотографії, на яких ці двоє дивляться один одному в очі, незабаром стали предметом обговорень. Холодну воду на ці чутки вилила мати підприємця: Мати супроводжувала сина і може засвідчити, що того вечора він повернувся до готелю сам.
Пані Мелоні повернулася до Європи, а пана Маска час від часу можна зустріти в Мар-а-Лаго, флоридському лігві, з якого Дональд Трамп готує своє повернення до Білого дому. Його другий термін викликає велике занепокоєння в Європі, яка залежить від Америки в питаннях оборони (через НАТО, а також шляхом забезпечення потоку зброї в Україну) і купує у неї багато автомобілів, сумочок та інших європейських дрібничок. Незручно для Європи, пан Трамп каже, що хоче закінчити війну в Україні “протягом одного дня” (прикрі деталі потребують підтвердження), вважає НАТО вивертом, щоб обдурити Америку, і голосно обіцяє придушити імпорт за допомогою тарифів. Відчайдушно шукаючи “шептуна Трампа”, який би пом’якшив удар, європейці нишпорять у своїх лавах у пошуках того, хто міг би приборкати мінливого президента, якщо це взагалі можливо. Пані Мелоні має, мабуть, найбільш достовірну кандидатуру. Але зближення з Америкою може поставити під загрозу більш важливі відносини з її колегами з ЄС.
Дві групи європейців борються за прихильність пана Трампа. Перша – це стара гвардія континенту: лідери Франції, Німеччини та Польщі, а також гранди Європейського Союзу та НАТО, які традиційно керують європейською частиною трансатлантичних відносин. Хоча в приватному житті вони можуть ненавидіти пана Трампа, всі вони вважають, що мають з ним спільну мову. (Французький президент Еммануель Макрон, наприклад, вже був президентом протягом частини першого терміну пана Трампа і прийме його в Парижі на відкритті відреставрованого собору Нотр-Дам 7 грудня). Але ця група перебуває в хиткій формі. Пан Макрон очолює найбільш хаотичну політичну сцену за межами Корейського півострова; німецький президент Олаф Шольц, ймовірно, буде зміщений у лютому; Польща стикається з розділеним урядом, принаймні до президентських виборів навесні. Лише інституції ЄС мають стабільне керівництво. Але пан Трамп ставиться до блоку – апофеозу глобалістичного нормотворення – з презирством.
Друга група претендентів на перемогу Трампа – його ідеологічні приятелі. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, розвиває зв’язки з рухом MAGA (він обіцяє «Зробити Європу знову великою», деталі ще мають бути підтверджені) і публічно підтримав кандидатуру колись і майбутнього президента. Разом з іншими, хто поділяє його автократичний нахил, такими як Роберт Фіцо зі Словаччини, він відкинув систему стримувань і противаг так, як пан Трамп може тільки мріяти. Але саме з цієї причини пан Орбан може стати хиткою ланкою між ЄС і Америкою: яким би впливовим він не був у колах Трампа, йому не довіряє ніхто в Європі. Якщо він і є мостом від правої партії MAGA, то це міст в нікуди.
Пані Мелоні, навпаки, стоїть ногою в обох таборах. Вона походить з ультраправих і може критикувати мігрантів і «прокинутих» з таким же апломбом, як і будь-хто на мітингу Трампа чи Орбана. Окрім зв’язків з паном Маском, вона роками була в затишному товаристві зі Стівом Бенноном, ідеологом MAGA (хоча згодом він засудив її як проглобалістку-перебіжчика, а його союзники тепер називають її «фальшивою Мелоні»). Перебуваючи при владі з 2022 року і не чекаючи виборів ще три роки, пані Мелоні спритно зуміла залишитися в мейнстрімі ЄС. На відміну від інших у своєму політичному таборі, вона до останнього підтримувала Україну. Вона не лише не свариться з Брюсселем, але й намагається виглядати конструктивним партнером.
Пан Трамп, ймовірно, має свої претензії до Італії, яка робить дві речі, які він вважає гідними осуду. По-перше, вона постачає занадто багато шикарних мокасинів (серед іншого) в Америку; Італія є другим за величиною експортером товарів до Америки в ЄС після Німеччини, а купує там порівняно мало. Другий – економити на обороні. Італія витрачає лише 1,5% ВВП на свої збройні сили, що значно менше 2%, про які десять років тому домовилися союзники по НАТО.
Розділяти і жалкувати
Пані Мелоні стикається з проблемою балансування: як отримати вигоду від своєї близькості до пана Трампа, не відштовхнувши при цьому існуючих союзників по ЄС. У минулому бути в добрих стосунках і з Європою, і з Америкою було сумісним. Незабаром це може бути не так. «Значення того, що означає бути хорошим трансатлантистом, може швидко змінитися», – каже Лоренцо Кастеллані з Університету Луїса в Римі. Щодо України, пані Мелоні може опинитися перед вибором між «планом» пана Трампа і тим, якому віддають перевагу в європейських столицях. У минулому Трамп вже намагався застосовувати принцип «розділяй і володарюй» щодо ЄС, наприклад, у сфері торгівлі. Для Італії може виявитися спокусливим приєднатися до нового істеблішменту у Вашингтоні, якщо в обмін на це сир пармезан буде обкладатися нижчими тарифами, ніж, скажімо, гауда.
Італія пані Мелоні може стати свого роду “гойдалкою”, великою країною ЄС, здатною вплинути на блок відповідно до світогляду пана Трампа. Але лише до певного моменту. “Джорджіа Мелоні є що втрачати, конфліктуючи з Брюсселем”, – зазначає Ріккардо Алькаро з Інституту міжнародних відносин, аналітичного центру в Римі. Італія має високі борги і похмурі економічні перспективи, і вона отримує вигоду від фондів ЄС, а також неявні гарантії за своїми запозиченнями. У пані Мелоні може з’явитися новий друг у Вашингтоні, але їй потрібно буде залишатися в добрих стосунках зі старими друзями ближче до дому.