Противник останнім часом діє зухвало: так каже про спроби російських штурмів офіцер 4-ї бригади Національної гвардії «Рубіж» Володимир Черняк. Його підрозділ зараз тримає Лимансько-Куп’янський напрямок. Ці спроби російське командування втілює у двох формах: а) накопиченні та б) періодичні механізовані штурми. Хоча в останніх РФ переважно втрачає свої танки і БМП, вона продовжує і продовжуватиме такі спроби, переконаний офіцер НГУ.

На Лимансько-Куп’янському фронті найзначніші просування агресора відбулися на Піщанівському виступі, в районі Вишневого, а також у місцях форсування Осколу: це Масютівка і Новомлинськ. З останнього 10-та гірсько-штурмова та 3-тя танкова бригади витіснили окупантів. На лиманській же ділянці ситуація більш стабільна. Просування РФ траплялися, але не такі помітні.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали Володимира Черняка про тактику РФ та те, чи слід зважати на ризик форсування самого Сіверського Донця (ця ріка набагато більша за Оскіл): адже на протилежному березі стоїть місто Сіверськ, одна з цілей для РФ.

– У північній частині Куп’янського фронту Сили оборони зачистили правий берег Осколу. Я розумію, що це не ваша ділянка, але тим не менш хочу запитати, з яким настроєм ви спостерігаєте за такими успіхами суміжних підрозділів, адже нечасто вдається останнім часом спостерігати звільнення територій.

– Спостерігаємо ми за такими успіхами суміжних підрозділів, звичайно, що, з оптимізмом та радістю, завжди приємно усвідомлювати, що наші, скажімо так, фланги прикриті доволі сильними підрозділами, які повністю виконують покладені на них завдання.

Противник останнім часом діє дуже зухвало

Дійсно, противник останнім часом діє дуже зухвало. На мою думку, тактика таких зухвалих штурмів триватиме.

Противник зараз намагається всіма силами виявити слабкі ділянки в обороні Сил оборони України, тому такі масовані штурмові дії з залученням бронетехніки і великої кількості особового складу не що інше, як провокації з метою виявити слабкі місця нашої оборони.

Я не вважаю, що противник намагається досягти якихось серйозних результатів такими діями, проте [таким чином] він може аналізувати ситуацію та чітко бачити, на яких ділянках краще зосередити свої сили в подальшому.

– Як думаєте, з чим пов’язана така зухвалість?

– Все дуже просто. Можна зробити це ;(виявити слабкі місця в обороні ЗСУ – ред.) двома шляхами​: можна за допомогою аеророзвідки та аналізів місяцями літати, спостерігати, робити якісь висновки з приводу того, де краще організована оборона, а можна просто виділити техніку та особовий склад, яких тобі банально просто не шкода, як росіяни, в принципі, і роблять.

Втрата десятка танків, пари БТРів, декількох рот особового складу ніякої погоди не зіграє і ніяк на їхні плани не вплине. Зате такими діями вони можуть чітко бачити, наскільки успішно і наскільки далеко, на якій ділянці фронту, в зоні відповідальності якого підрозділу їхні війська просунуться далі.

Звичайно, вони розраховують також на те, що щоб посилити додатково ці ділянки, командування Сил оборони України буде виділяти додаткові резерви.

Тому така тактика, в принципі, доволі дієва, я б сказав, противник її зараз активно застосовує.

– На вашій ділянці також?

– Ні, в зоні відповідальності бригади «Рубіж» ситуація трошки інша. Противник деякою мірою відмовився від використання бронетехніки та транспортних засобів, зараз старається діяти силами штурмової піхоти з підтримкою засобів БПЛА, артилерії, в тому числі ствольної артилерії.

Вони діють за тактикою накопичення

Так, вони діють за тактикою накопичення, тобто певна кількість військовослужбовців невеликими групами збирається в точці накопичення, звідти вже формується повноцінна штурмова група, яка намагається рухатися до наших позицій.

Це також дуже непогана стратегія, бо за допомогою FPV-засобів вони можуть цілком прикрити підхід піхоти до наших позицій. Тому що піхота, коли рої FPV-дронів налітають на позиції, не може банально своєчасно реагувати, оскільки збереження життя особового складу у нас на першому місці.

Проте варто зазначити, що тут вже дуже ефективно спрацьовують, зокрема, наші FPV-підрозділи. Величезний відсоток таких штурмових груп знищується нашими FPV-підрозділами і артилерією, зокрема, мінометами.

– Як погода впливає на використання FPV, як з боку українських бійців, так і з боку армії РФ?

– Поки що, в принципі, ніяк, бо FPV – доволі багатофункціональний засіб, який може витримувати різні погодні умови. На нашій ділянці фронту зараз немає величезних перепадів температур чи вологості, тому як противник, так і ми застосовуємо FPV-дрони в штатному режимі.

– Ви зазначили, що не використовує зараз противник бронетехніку. Як думаєте, чому? Економлять? Чи це теж пов’язано з погодою? Чи якісь інші причини тут є?

Як противник, так і ми застосовуємо FPV-дрони в штатному режимі

– Очевидно, противник розуміє, що в зоні відповідальності нашої бригади були спроби раніше пробиватися з бронетехнікою, проте треба розуміти, що це завжди пріоритетна ціль для наших підрозділів. Зокрема, підрозділами бригади «Рубіж» і раніше було знешкоджено, зокрема, танки-сараї, іншу важку бронетехніку противника, і зараз він полишив спроби прориватись на бронетехніці на нашій ділянці фронту, зараз він випробовує на міцність інші.

Це логічне рішення, те, що противник не застосовує бронетехніку на нашій ділянці, це нічого ні хорошого, ні поганого щонайменше не означає. Просто очевидно, що є для нього якісь більш пріоритетні напрямки для її застосування.

Дефіциту у противника в бронетехніці немає.

– Як ви вважаєте, чи є зараз загроза форсування Сіверського Донця? Чи це нереальна ціль для агресора зараз?

– Скажімо так, те, що для когось нереальне, те агресор буде намагатися робити до самого кінця. Я вже казав, що жива сила і техніка для них абсолютно не проблема. Вони можуть банально дозволити собі ледь не трупами встелити річку, щоб вони лежали і по них зверху йшли їхні вже механізовані підрозділи.

Звичайно, що це залежить більшою мірою від того, наскільки адекватно, наскільки ефективно будуть реагувати на такі дії Сили оборони України. Проте спроби такі будуть, і будуть вони постійно. Щонайменше поки противник не знайде, можливо, якогось іншого напрямку обходу, наприклад, або більш адекватного рішення. Але поки таке рішення не знайде, він буде намагатися робити це всіма силами.

На цій ділянці на одному березі Сіверського Дінця контрольована армією РФ територія, а на протилежному – Сіверськ. Зараз місто лежить у низині, і навколо нього теж окуповані території. Армія РФ навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, вже намагалася тут форсувати річку – безуспішно.

Владислава Савкова Світлана Кузьменко