Після завершення президентських виборів у США Росія продовжує нагнітати глобальну напруженість, використовуючи для цього загрозу ядерної катастрофи. Кремль вважає, що перспектива ядерного конфлікту залишається особливо чутливим питанням для деяких західних режимів, навіть за відсутності конкретних ознак того, що Росія готується до такого сценарію. Як наслідок, Москва вживає заходів для того, щоб загроза ядерної війни залишалася на передньому плані міжнародного політичного дискурсу.
Ми залишаємося переконаними, що кремлівське керівництво прагне відтворити певні події «холодної війни» з поправкою на те, що воно вважає помилками Радянського Союзу в ту епоху. Це стосується і Карибської кризи, де Кремль сприймає поведінку СРСР як надмірно обережну і недосконалу. Нещодавнє випробування Росією міжконтинентальної ракети «Орєшнік» виглядає як спроба підкреслити свою готовність розгорнути ядерну зброю, якщо вона відчує суттєві ризики для своєї безпеки. Москва, ймовірно, очікувала, що схвалення союзниками ударів України вглиб російської території матиме більш серйозні наслідки для обороноздатності Росії та її репутації серед союзників Кремля.
Цілком ймовірно, що зміни до ядерної доктрини Росії також були частиною психологічної операції, спрямованої на залякування. Кремль, схоже, вважає, що найближче оточення Дональда Трампа може чинити на нього тиск, щоб змусити нову адміністрацію США піти на поступки Росії в ключових питаннях. Російська пропаганда також поширює твердження, що Кремль наказав усім урядовим установам переїхати за Уральські гори. Однак немає жодних доказів, які б підтверджували виконання такої директиви, що ще більше наводить на думку про те, що Кремль діє в рамках психологічних операцій. Одночасно російські ЗМІ розгорнули кампанію з нагнітання страху, зосереджену на можливості нанесення ядерних ударів по Європі.
Незважаючи на посилення риторики військової ескалації, ми продовжуємо розглядати ядерні погрози Москви як блеф з високими ставками. Кремль, схоже, впевнений у своїх важелях впливу на нову адміністрацію США і, ймовірно, використовуватиме привид ядерного конфлікту для послаблення американського впливу в Європі.
Ми залишаємося невпевненими щодо бойової готовності російського ядерного арсеналу, особливо тактичної ядерної зброї. Ядерний шантаж Росії не лише не привів до поступок з боку Заходу, але й викликав заяви про готовність до відплати у разі ескалації. Контр-адмірал Томас Б’юкенен, представник Стратегічного командування США (STRATCOM), публічно заявив, що Сполучені Штати готові до ядерних обмінів з Росією на найбільш вигідних для США умовах. Це свідчить про впевненість Вашингтона у своїй здатності зберегти стратегічне домінування, в тому числі і свій резерв стратегічних озброєнь.
З 2022 року Вашингтон готується до потенційного ядерного конфлікту, навіть якщо Росія застосує тактичну ядерну зброю проти України або в незаселених районах. Запуск ракети «Орешник» без ядерної боєголовки є свідченням спроби Кремля залякати можливістю ядерного удару. Однак ми вважаємо, що Москва побоюється неконтрольованої ядерної ескалації і сумнівається в надійності власного ядерного арсеналу. Отже, наразі Кремль зосереджується на створенні потенціалу для ядерних катастроф без розгортання ядерної зброї.
З осені цього року Росія націлилася на три атомні електростанції, що перебувають під контролем України: Рівненську, Хмельницьку та Южно-Українську. Характер цих атак свідчить про те, що Кремль не ставить за мету пряме знищення реакторів. Замість цього, схоже, метою є деградація інфраструктури, щоб викликати аварійні відключення і створити передумови для нещасних випадків. Страйки на підстанціях, пов’язаних з окупованою Росією Запорізькою атомною електростанцією, вказують на те, що Москва воліє спровокувати аварійний сценарій на цьому об’єкті.
Серйозне занепокоєння викликає доступ до сховищ відпрацьованого ядерного палива на цих станціях, яке Росія потенційно може передати своїм союзникам, таким як Іран і Північна Корея.
Слід визнати, що Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) фактично перебуває під впливом Москви, втративши свою об’єктивність і здатність критично оцінювати ситуацію. Частково це пов’язано з причетністю до цього заступника генерального директора Михайла Чудакова, який, за чутками, є офіцером російської зовнішньої розвідки під прикриттям. Чудаков відігравав активну роль у дезінформаційній кампанії про нібито плани України застосувати «брудну бомбу» – наратив, який був переданий президенту Путіну через голову розвідки Сергія Наришкіна і пізніше використаний для виправдання вторгнення Росії в Україну в 2022 році.