В Україні змінюють базову загальновійськову підготовку (БЗВП).

У Генштабі розробили оновлений – триваліший – курс підготовки: півтора місяці замість одного. Курс впровадили з 1 листопада. Розповідаємо, що змінилося, і порівнюємо з тим, що було раніше.

На незадовільну якість базової загальновійськової підготовки, яку проходять всі, кого призивають на військову службу (як за контрактом, так і по мобілізації), не раз нарікали і рекрути, і бойові бригади, які поповнюються новобранцями, й інструктори навчальних цетрів, і аналітичні організації. Про недоліки «учебок» писали українські та іноземні ЗМІ. Серед них і Радіо Свобода.

У вересні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю CNN визнав, що динаміка бойових дій вимагає рішень, коли мобілізовані потрапляють на фронт раніше, ніж потрібно, й отримують менше підготовки, ніж хотілося б.

У командуванні Сухопутних військ розповіли про вдосконалення базової загальновійськової підготовки (БЗВП).

Курс БЗВП буде довшим, у ньому вивчатимуть БПЛА, системи РЕБ, ведення вогню з кулеметів та гранатометів, більше часу тренуватимуться у складі підрозділу та відведуть домедичній підготовці. Ці зміни анонсують Сухопутні війська ЗСУ, у підпорядкування яких перебувають навчальні центри з БЗВП.

Як стверджується, за оновленою програмою навчатимуть основам застосування БПЛА та засобів РЕБ, стріляти з кулеметів та гранатометів, а також значно більше часу приділяють тренуванням у складі підрозділу.

Від початку повномасштабного вторгнення і по жовтень 2024 включно курс БЗВП тривав 1 місяць (на практиці базова «учебка» триває здебільшого 5 тижнів, однак це означає, що сюди входять ненавчальні дні). З листопада тривалість курсу збільшили до 1,5 місяця. Тепер це 49 діб, з яких 42 – навчальні.

Курс є базовим для всіх. Після нього військовослужбовець отримує військово-облікову спеціальність (ВОС-100) – стрілець. Для набуття іншої ВОС він проходить додаткову фахову підготовку строком від 14 до 50 діб.

Інакше розподілили час

Загалом навчання стало більше, але його інтенсивність протягом доби зменшили. До цього підготовка тривала по 10 годин на добу, зараз – 8.

2 години вважаються годинами для самостійної підготовки за потреби.

«Самостійна підготовка проводиться під керівництвом інструкторів. Вони наприкінці дня, після цих 8-ми годин, проводять так зване підведення підсумків. Інструктор кожному показує його досягнення. І надається можливість протягом цих 2 годин займатися самовдосконаленням», – пояснює Юрій Дяченко, начальник відділу підготовки навчальних центрів командування Сухопутних військ.

Старий курс складався з 3-х етапів.

В оновленому курсі скоротили два з них, це:

• Ознайомлення (сюди входять заходи безпеки, навчання поводженню зі зброєю, права та обов’язки військовослужбовця): було 10 годин, тепер – 8;
• Індивідуальна підготовка (сюди входять основні предмети курсу): було 200 год, стало 116.

А 3-й етап збільшили:

• Вивчення дій у складі підрозділу: було 80 год, стало 196.

Плюс створили 4-й етап:

• Комплексне тактичне заняття – польовий вихід (раніше воно було складовою етапу вивчення дій у складі підрозділу і тривало 30 год). Під час такого виходу оцінюють рівень навченості і здатність самостійно діяти на полі бою (без втручання інструктора). Тепер на нього окремо відведено 3 доби, де 48 годин інтенсивного навчання.

Додали нове

За рахунок доданого до БЗВП часу впровадили нові предмети і збільшили кількість навчальних вправ.

Ось які:

• Предмет «спеціальна підготовка», який передбачає вивчення основ застосування БПЛА та засобів РЕБ. У курс інтегрували програмне забезпечення «Кропива»;
• Ведення вогню з колективної зброї (кулеметів та гранатометів різних модифікацій);
• «Фізична підготовка» як окремий предмет.

Удосконалили те, що вже було

• Заняття з домедичної підготовки та набуття навичок евакуації і транспортування постраждалих стали, як стверджують у командуванні Сухопутних військ, більше наближені до бойових умов, до них додали нові методики і збільшили тривалість (було 13 год, стало 16).

«Практичні заняття проходять у форматі сценаріїв тренувань, що імітують реальні бойові ситуації, акцент робиться на швидкість і точність надання допомоги в умовах стресу. Разом з тим на кожному занятті з вогневої підготовки розвертаються додаткові навчальні місця з відпрацювання елементів домедичної підготовки», – каже Юрій Дяченко.

Збільшили кількість занять

За оновленою програмою додатково впроваджено 10 вправ зі стрільб. До цього їх було 29, зараз – 39. Також відповідно збільшена кількість боєприпасів.

Тепер більше часу приділять тактичній підготовці (+ 6 год), інженерній підготовці (+ 3 год), розвідувальній підготовці (+ 3 год), військовій топографії (+4 год) та зв’язку (+2 год)

Чи відповідають ці зміни озвученим раніше зауваженням?

Серед того, що критикують у системі БЗВП, були як недостатній рівень підготовки – через брак матеріального забезпечення, снарядів, інструкторів – так і супутні демотивуючі чинники – погані побутові умови, харчування, відсутність медичної допомоги.

У нещодавньому прев’ю дослідження Центру ініціатив «Повернись живим» йдеться про те, що новобранці після закінчення курсу не почуваються готовими виконувати бойові завдання. І збільшення термінів підготовки, зауважують аналітики ПЖ, не гарантують успіху: проблема у тому, що і попередня програма – не виконувалась, тож не конче виконуватиметься нова.

Аналітики провели понад пів сотні глибинних інтерв’ю з:

• рекрутами на БЗВП,
• інструкторами і командирами навчальних частин,
• бойовими бригадами, куди приходять люди після БЗВП,
• військовослужбовцями, які вже завершили БЗВП та приєдналися до бригад,
• фахівцями зі сфери освіти, підготовки та теорії навчального процесу.

Головним демотивуючим чинником опитані визнали людське ставлення, комунікацію та зворотній зв’язок. Курсанти з інтерв’ю до інтерв’ю повторювали дослідникам, що рівень їхньої мотивації падає протягом всієї БЗВП. «Ця довбана «учєбка» навіть найвмотивованіших за*бе»,‎ – сказав один з респондентів, доброволець.

Другим – побут та гігієну: «Можливість прийняти душ, випрати речі, стежити за власною гігієною та мати належні умови для проживання – базовий мінімум, який дозволяє курсантам зосередитись на підготовці. А ще не підхопити застуду чи іншу інфекцію»,‎ – пишуть аналітики у дослідженні.

Ось що раніше розповідали про цю проблему випускники БЗВП проєкту Донбас Реалії:

«Деякі ходили з температурою тижнями. Мій гайморит лікували парацетамолом, допоки не відправили у шпиталь на «швидкій» з температурою під 40 та кривавим гноєм».

«Все залежить від того, куди потрапиш. У мене в «учєбці» був жахливий медпункт. Там всім було абсолютно пофігу на проблеми бійців. А потім, в частині, все добре: реагували на всі скарги».

А ось що писав про це журналіст, колишній полонений і на той момент піхотинець ЗСУ Станіслав Асєєв:

«Новобранців привезли до учбового центру, умови в якому швидше нагадували поєднання тубдиспансеру та СІЗО: пліснява, грибок , вологість, повно хворих, яким при температурі 39 видають дитячі драже від грипу».

Ще одним чинником у дослідженні ПЖ називаються процедурні аспекти, як-от довгі очікування та переміщення по навчальному центру. Замість навчання курсантів часто залучають до непрофільних робіт (нарядів по кухні тощо) та рудиментарних практик (наприклад, шикувань).

«Розробити хорошу навчальну програму – загалом нелегке завдання, – резюмують автори дослідження Сергій Баглай та Олексій Москаленко. – Основним викликом зараз є дизайн підготовки, який би відповідав спроможностям України та узгоджувався із військовими потребами. Необхідно знайти правильний баланс між наявними ресурсами (матеріальними і людськими) та узгодити їх із завданнями підготовки».

У Командуванні підготовки Командування Сухопутних військ визнали, що мали проблеми з боєприпасами калібру 5,45 мм. Зараз цей калібр змінили на 7,62 мм, тому проблем із забезпеченням набоями не мають.

Однак, скарги на побутові умови не визнають: як відповіли Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) у відділі підготовки навчальних центрів командування Сухопутних військ, у навчальних центрах немає труднощів із забезпеченням належних побутових умов для курсантів та наданням їм повноцінної медичної допомоги.

У Командуванні підготовки Сухопутних військ кажуть, що проводять перевірки навчальних центрів з усіх питань: як якості підготовки, так і матеріально-технічного забезпечення та умов перебування.

Наталя Недєлько