Грудень і січень, ймовірно, стануть періодом активізації бойових дій на фронті у російсько-українській війні, прогнозують військові аналітики. Однак існують обставини, які можуть пригальмувати обидві сторони. І йдеться не лише про зимову негоду.

Осінь 2024-го року була чи не найскладнішою у військовому плані для України. Російська армія змогла наростити темпи просування, в першу чергу на Донеччині, й захопити такі міста як Вугледар і Селидове.

Більш того, безпосередня загроза втрати досі нависає над Кураховим, Великою Новосілкою, Торецьком, Покровськом і Часовим Яром. Складна ситуація біля Куп’янська і Борової на Харківщині, а також на утримуваних українськими силами територіях Курщини.

Ймовірно, взимку обидві сторони спробують зробити “вирішальний ривок” у цій війні.

Якою буде зима

Просуванню росіян восени сприяла зокрема погода на півдні і сході України. Вона виявилась відносно теплою і сухою, як для цього сезону. Короткочасні снігові заметілі почалися лише ближче до кінця листопада.

Сайти з прогнозами погоди показують, що на Донеччині і Запоріжжі початок зими також буде теплим і без опадів. Наприклад, Sinoptik.ua показує, що біля Курахового, де зараз тривають бої, температура на початку грудня буде близько 0 градусів, хмарно, але без опадів.

Заступниця відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух раніше повідомляла, що зима 2024/2025 може бути теплішою, ніж зазвичай, а середня за сезон температура повітря — на 1-2 градуси вищою за норму.

Зазвичай найхолодніший зимовий місяць – січень – також очікується, що буде в 2025 році теплішим за норму. Середня за місяць температура може коливатися від +1…-2 градусів на півдні до -3 й нижче в північних, північно-східних областях.

Кількість опадів узимку в Україні очікується в межах норми. Однак фахівець не виключає раптові короткочасні похолодання взимку на тлі аномально високої температури повітря.

Вважається, що саме зимовий період найскладніший для військових операцій. На важкі погодні умови накладаються частіші хвороби та погіршення морально-психологічного стану військових, проблеми з технікою і зброєю, складнощі з повітряною розвідкою.

Щоправда, вважається також, що історично саме російська армія більш підготовлена до наступальних дій в зимових умовах.

Навіть перебіг подій російсько-української війни частково підтверджує це. Починаючи з повномасштабного вторгнення наприкінці лютого 2022 року, Росія кожну зиму намагалася проводити масштабні наступальні операції.

Так, в січні 2023 року російські сили захопили Соледар біля Бахмуту, в лютому 2024 – після тривалих боїв взяли Авдіївку.

Зараз на межі падіння перебувають дві важливі українські “фортеці” на південному Донбасі: Курахове і Велика Новосілка.

Обидва міста вже штурмують і намагаються оточити російські війська.

Як воювати взимку

“Багато що залежить від того, якою буде ця зима. Основні театри бойових дій – південний Донбас і Запоріжжя – дуже залежні від стану військової логістики і відповідно від погоди”, – пояснює ВВС Україна військовий аналітик Михайло Жирохов.

У цьому степовому регіоні, продовжує він, майже вся військова логістика спирається на польові дороги, оскільки навіть до війни тут було доволі мало асфальтованих трас, а ті що залишилися, зараз – у поганому стані.

Відповідно, якщо зима буде переважно тепла, то польові дороги можуть перетворитися в багнюку, що змусить сторони призупинити інтенсивні бойові дії, в першу чергу наступ.

“Наступати при таких умовах у такому темпі, як зараз наступають росіяни, неможливо. Це прописні істини”, – впевнений Жирохов.

Однак якщо буде похолодання, то не слід виключати, що РФ навпаки спробує скористатися цим фактором. Тобто провести наступальні операції там, де замерзлі ґрунтові дороги дозволяють рух бронетехніки.

Щоправда, командир батальйону ЗСУ, що тривалий час воює на Сході, сказав ВВС, що тактика російських штурмів зараз набагато менше залежна від стану погоди.

За його словами, росіяни на більшості ділянок фронту не застосовують масовано важку бронетехніку, яка в’язне в роздоріжжі. Штурми відбуваються на легкоброньованих машинах, баггі і мотоциклах. Крім того, противник також переважно діє пішими групами, які можна використовувати майже в будь-яку погоду.

“Конкретно в розрізі цієї зими моя особисто суб’єктивна думка – нам не треба очікувати послаблення ударно-штурмових дій противника на полі бою”, – наголошує офіцер.

Більш того, несприятлива погода може більше впливати на операції українських Сил оборони, ніж росіян. Йдеться про неможливість використовувати безпілотники в дощі, снігопади чи сильний туман. А саме на дрони – розвідувальні і ударні – в більшості своїй зараз спирається українська армія.

Єдине сподівання на те, що така негода цієї зими не буде тривати більше декількох годин, каже військовий.

“Ефективність безпілотних систем з настанням несприятливих погодних умов в осінньо-зимовий період знижується, але це не значить, що виключається ця компонента”, – зауважив він.

Втім, Росія також матиме значні проблеми. Теоретично, вона може на деякий період взагалі позбавитися одного зі своїх найгрізніших видів озброєння – керованих авіаційних бомб (КАБ). Річ у тім, що в зимовий період складніше використовувати авіацію, оскільки нельотна погода буває частіше, ніж улітку.

З іншого боку, сніжна погода в дечому спрощує роботу розвідки. Відсутність “зеленки” не дозволяє приховано концентрувати особовий склад і техніку, а сніговий покрив видає розташування укриттів і переміщення противника.

Ведення бойових дій взимку вимагає від солдатів специфічних знань, умінь і навичок, а від командування – продуманої логістики і зміни тактики на полі бою.

Встигнути до 20 січня

Щоправда, всі експерти погоджуються з тим, що ключові воєнні фактори прийдешньої зими не метеорологічні, а політичні.

20 січня 2025 року відбудеться інавгурація нового президента США Дональда Трампа.

Є висока ймовірність того, що приблизно в цей період його команда почне активно працювати над перемовинами. Не виключено, що вони включатимуть “заморозку” бойових дій по лінії фронту в Україні.

“Тому на найближчий період до інавгурації Трампа обидві сторони намагатимуться вичавити максимум із можливого”, – каже ВВС Україна ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

Важливим також є те, чи передасть Україні до цього часу адміністрація президента Джо Байдена збільшені партії озброєнь та боєприпасів, грошей, нових видів зброї та дозволів на її застосування.

Гендельман вважає, що в цей період Росія прагнутиме якнайбільше просунутися на фронті, зокрема, завершити захоплення Курахового, атакувати на Времіївському напрямку, відновити тиск на Покровськ, відвоювати території в Курській області.

На думку українського аналітика Михайла Жирохова, висока ймовірність, що частково своїх цілей російська армія все ж досягне. Йдеться про відхід українських частин з найважчих напрямків.

“Курахове і Велика Новосілка, я так розумію, це вже фактично втрачені населені пункти. Триматися ще місяць за них ніхто не буде”, – вважає він.

Що робитиме Україна

Україна зі свого боку намагатиметься утримувати лінії оборони, у тому числі в Курській області, але повільно відступатиме під натиском переважаючих сил противника, вважає Давид Гендельман.

“ВСУ, як і раніше, не вистачає живої сили на фронті, резерви готуються, чи будуть вони використані для посилення оборони або для спроб наступу типу Курської операції, це ми ще побачимо”.

Паралельно Україна посилює удари західними далекобійними засобами по території Росії, що сприймається Кремлем як різка ескалація, каже він.

“На зимове затишшя чекати не доводиться, до інавгурації Трампа треба підійти з максимально можливими досягненнями”, – каже ізраїльський експерт.

Своєю чергою Михайло Жирохов звертає увагу, що темпи наступу російської армії восени призвели до рекордних втрат і “спалення резервів” Кремля.

“Наскільки є можливості в росіян ці резерви відновити за короткий час – це поки що відкрите питання. Те спалювання резервів, яке ми зараз бачимо, воно колосальне”, – каже аналітик.

За словами джерела ВВС в українському військовому керівництві, зараз чисельність російського угруповання на окупованих територіях складає близько 574 тисяч.

За рахунок цього на деяких відтинках фронту противнику вдається створити значну кількісну перевагу над ЗСУ, які зараз відчувають проблеми з людьми через зниження темпів мобілізації.

Водночас, ще в липні головнокомандувач Олександр Сирський казав про плани Кремля довести до кінця року чисельність свого окупаційного угруповання в Україні до 690 тисяч. Вочевидь, ці наміри не вдалося реалізувати.

Крім того, вказує аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець, сформовані цього року стратегічні резерви армії РФ в більшості своїй вже введені в бій, зокрема на Курахівському і Курському напрямках в складі угруповань військ “Центр” і “Північ”.

Відповідно, в російського керівництва залишається лише три варіанти дій на зимову воєнну кампанію, наголошує фахівець.

Воно може або продовжити наступальні операції, але лише в смугах відповідальності угруповань “Центр” і “Північ” або, у разі переносу зусиль на інші операційні напрямки, проводити стратегічне перегрупування сил на усьому театрі воєнних дій.

Третій варіант – провал російського наступу і перехід до оборони на більшості напрямків.

Однак залишається одне відкрите питання – а що з українськими резервами.

Наприкінці листопада стало відомо про повернення з Франції підготовленої там бригади ЗСУ “Анна Київська”. Ще декілька боєздатних бригад вже створені і підготовлені в Україні в 2024 році. Поки що вони не введені на поле бою.

Західні ЗМІ вважають, що Україна може спробувати провести контрнаступ свіжими резервами і з західною технікою вже в 2025 році.

Про необхідність контрдій заявляє також головком Сирський. Принаймні такі слова очільника ЗСУ цитує військовослужбовець і блогер Кирило Сазонов, який був з ним на закритій зустрічі.

“Позиція Олександра Сирського: маємо зупинити противника. Але перемога неможлива, якщо ЗСУ працюватимуть тільки в обороні. Маємо перехоплювати ініціативу та контратакувати. Маємо і будемо. Де і хто – побачите”, – передав його слова Сазонов.

На думку Михайла Жирохова, якщо генштаб і справді планує контрнаступ, то реалізувати його, скоріше за все, спробують знову ж таки до 20 січня 2025 року.

Олег Черниш