Фахівці-ядерники аналізують основні аспекти ситуації, що склалася.
У День Гідності та Свободи, 21 листопада, Росія завдала удару українському місту Дніпро міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР). Це перше у світі застосування у бойових діях цього виду зброї, розробленої для того, щоб нести ядерний заряд, зазначив у відеозверненні президент України Володимир Зеленський.
За інформацією, поширеною Повітряними силами України, запуск МБР було здійснено з Астраханської області Російської Федерації. Крім того, російські війська запустили аеробалістичні ракети та кілька крилатих ракет.
Частину ракет було знищено, повідомили у Telegram-каналі ВПС України.
Російська військова активність посилилася останніми днями після повідомлень про використання Україною західних ракет великої дальності ATACMS та Storm Shadow для ударів по Брянській та Курській областях РФ.
Володимир Путін відповів на ці повідомлення зміною ядерної доктрини РФ, розширивши умови застосування Москвою ядерної зброї. Зазначимо, що міжконтинентальні балістичні ракети можуть нести ядерні боєголовки.
Наскільки реальною є загроза ядерного конфлікту, і як слід діяти західним союзникам України? Кореспондент Української служби «Голосу Америки» Андрій Борис поставив ці питання експертам-ядерникам у Вашингтоні.
Стан боєздатності ядерних сил Росії
Моніторинг боєздатності ядерних сил РФ є пріоритетом для американської розвідки, каже Метью Банн, аналітик з ядерної зброї та колишній науковий радник в адміністрації Білла Клінтона.
«Наскільки нам відомо, вони перебувають у стані бойової готовності. З боку Сполучених Штатів було б нерозумно не вірити в те, що Росія може застосувати ядерну зброю, якщо захоче її застосувати», — сказав Банн.
За яких умов Росія може застосувати ядерну зброю?
Востаннє, за словами Банна, розвідка США всерйоз розглядала небезпеку застосування Росією ядерної зброї для завдання ударів по Україні наприкінці 2022 року після успішного контрнаступу ЗСУ у Харківській та Херсонській областях.
«Є думка, що якщо Україна успішно досягне точки, коли виникне серйозна загроза Криму, – можливо, ймовірність цього становить 50/50, – то за цих обставин Росія обере застосування ядерної зброї», – сказав експерт.
Джон Ерат, старший директор з політики вашингтонського Центру з контролю над озброєннями та нерозповсюдження, вважає, що Росія навряд чи застосує ядерну зброю. За останні два роки для його використання було перетнуто чимало «червоних ліній», нагадує він.
«За останні два роки ми стали свідками появи загроз – прямих та непрямих – застосування ядерної зброї. зброї Це додатковий крок, такого раніше не було, але він узгоджується з попередніми відповідями Росії на подібні. кроки», – заявив Ерат.
Аналітик звертає увагу на те, що Росія використовує всі види озброєнь у війні проти України без будь-яких червоних ліній і умов. Тому причина, через яку вона досі не застосувала ядерну зброю, не пов’язана з моральними обмеженнями.
«Насправді вони не мають жодних моральних обмежень на застосування ядерної зброї в Україні. І незважаючи на це, вони так і не наважилися застосувати цю зброю. Це означає, що ця зброя не піде їм на користь», – каже Ерат.
Мета – припинити західну допомогу Україні
Протягом останніх двох років Росія неодноразово загрожувала застосувати ядерну зброю. Мета цих загроз – залякати Захід та Україну, наголошують експерти.
“Політика Росії полягає у послідовних спробах змусити країни припинити підтримку України, довести, що Україна не може виграти війну і що Росії потрібно дозволити диктувати умови припинення вогню”, – пояснює експерт.
Джон Харді , експерт з безпеки у вашингтонському Фонді захисту демократій, переконаний, що Захід має продовжувати підтримувати Україну всіма необхідними засобами.
«Я вважаю, що ми повинні підтримати Україну в завданні ударів по інших цілях у Росії, у тому числі шляхом надання більшої кількості ракет. Для цього ми можемо зробити різні кроки, такі як надання ракет JASSM або збільшення експорту ракет ATACMS до України», – каже Харді.
Водночас, за словами Метью Банна, ризик виникнення ядерної війни є сьогодні найвищим із часів Карибської кризи 1962 року, коли СРСР розмістив ядерні ракети на Кубі. Банн наголошує, що без дипломатії в цьому випадку не обійтися.
«Наразі мало що робиться для зниження цих небезпек, крім стримування, стримування та стримування. Лише стримування без дипломатії небезпечне…», – констатує аналітик.
Джон Ерат нагадує, що свого часу США та СРСР зуміли скоротити кількість ядерних ракет на 80%.
«Під час холодної війни уряди Сполучених Штатів і Радянського Союзу стверджували, що для запобігання Третьій світовій війні необхідно приблизно від 70000 до 80000 одиниць ядерної зброї. Згодом ми зрозуміли, що ця цифра надто висока, і сталося зниження. Нині у світі залишилося близько 15000 одиниць такої зброї», – зазначає експерт.
Він наголошує, що про подальші скорочення зараз говорити не доводиться, враховуючи напруженість міжнародної ситуації.
Більше того, існує загроза нового нарощування ядерних сил у зв’язку з тим, що у 2026 році закінчується термін дії Договору між США та РФ щодо заходів щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь – СНО-3. Це останній чинний договір про скорочення ядерних озброєнь.