На нещодавньому 16-му саміті БРІКС, що відбувся 22-24 жовтня в Казані, президент Росії Володимир Путін високо оцінив домовленості між учасниками саміту. У той час як російські ЗМІ розтрубили про саміт як про доказ того, що західні санкції, запроваджені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, є неефективними, російська економіка страждає, а двостороння торгівля з Китаєм набуває все більшого значення.
Коли журналіст Sky News Arabia запитав: «Чи відчуває Росія себе певною мірою молодшим партнером у світлі поточної динаміки відносин між Китаєм і США?». Коментар про «молодшого партнера» розлютив Путіна. Відповівши, що двосторонні відносини є унікальними, Путін додав: «Наші відносини з Китайською Народною Республікою ґрунтуються на рівноправності і взаємній повазі інтересів один одного. … Ми щиро прислухаємося один до одного».
Окрім російських претензій на глобальну важливість і ритуального засудження економічного домінування Заходу (і долара), саміт, зрештою, був не більше, ніж прославленою фотосесією. Китай є все більш важливим союзником Росії у пом’якшенні впливу санкцій на російську економіку, що поглиблюється. До кінця 2022 року Росія стала однією з найбільш залежних від Китаю економік, поступаючись лише Північній Кореї.
До початку війни Росії в Україні на Китай припадала чверть всього імпорту в Росію, але через дев’ять місяців після початку повномасштабного вторгнення частка Китаю в російському імпорті зросла до 40 відсотків, і тепер він купує більшу частину російського енергетичного експорту за зниженими цінами. Оскільки Росія стає все більш ізольованою на міжнародній арені, її залежність від Китаю продовжуватиме зростати, а Пекін продовжуватиме користуватися можливістю використовувати російську слабкість для власної вигоди.
Незважаючи на те, що багато китайських компаній залишаються настороженими щодо вторинних санкцій США, китайські інвестори все частіше вкладають кошти в російську економіку. З початку 2024 року порівняно з 2023 роком кількість компаній з китайськими співвласниками в Росії зросла на 32 відсотки. Частка китайського бізнесу серед нових реєстрацій компаній зросла з 13 відсотків у 2021 році до 34 відсотків у 2024 році, а приблизно 200 нових реєстрацій на місяць у 2024 році – на 400 відсотків більше, ніж у 2021 році. Цей сплеск вивів Китай на перше місце серед іноземних учасників російського ринку, майже на третину випередивши білоруських підприємців, які раніше лідирували в 2023 році.
Втрата Росією європейського ринку збуту енергоносіїв після початку війни підвищила статус Китаю як все більш важливого ринку, незважаючи на те, що платежі за нього нижчі, ніж у Європі. Згідно з даними китайської зовнішньої торгівлі, у 2022 році Китай купував російську сиру нафту на 16-17% дешевше, ніж російський експорт до інших країн. Китайська митниця повідомила 7 листопада, що російсько-китайська торгівля з січня по жовтень 2022 року зросла на 33 відсотки в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, до рекордних 153,9 мільярда доларів.
Китай також отримує значні знижки на імпорт російського природного газу. Згідно з нещодавнім прогнозом соціально-економічного розвитку країни, підготовленим Міністерством економічного розвитку Росії у вересні, постачання російського газу до Китаю через газопровід «Сила Сибіру» продовжиться зі значною знижкою. У 2025 році середня ціна на природний газ для Китаю становитиме $261 за тисячу кубометрів, що на 35% нижче, ніж поточні ціни в Європі ($402 за тисячу кубометрів на Лондонській міжконтинентальній біржі). Для інших країн, що не входять до Співдружності Незалежних Держав, російський газ коштуватиме 340 доларів за тисячу кубометрів. За даними Мінекономрозвитку, нинішня 23-відсоткова знижка для Китаю буде щорічно збільшуватися і врешті-решт досягне 30 відсотків.
Слід зазначити, що кількість санкцій, запроваджених проти Росії західними країнами з початку війни в Україні, неухильно зростає. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Панкін нещодавно повідомив на засіданні Ради Федерації, що «проти Росії вже введено близько 20 000 різних обмежувальних санкцій», а потім додав: «Власне, їх не можна назвати санкціями, тому що санкції – це легітимний захід, запроваджений Радою Безпеки [ООН], а це односторонні обмежувальні заходи».
Хоча російський уряд наполегливо стверджує, що санкції мають обмежений вплив, навіть Путін визнав їхній згубний вплив. 28 жовтня Путін розпочав нараду з економічних питань, сказавши учасникам: «Хочу зазначити, що в економіці зберігаються труднощі і дисбаланси. Вони викликані насамперед тими складними умовами, в яких ми нарощуємо промисловий, сільськогосподарський і фінансовий потенціал країни. Це і зовнішні санкції, і наші власні структурні обмеження».
Доповнюючи похмуру картину в Росії, минулого місяця рубль продовжив слабшати по відношенню до долара, євро та юаня через нестабільні ціни на нафту, скорочення обов’язкового продажу іноземної валюти експортерами та збільшення попиту на іноземну валюту. У жовтні російська валюта втратила близько чотирьох відсотків по відношенню до долара (курс приблизно 97 рублів за долар), один відсоток по відношенню до євро (близько 105 рублів) і три відсотки по відношенню до юаня (близько 13,6 рублів), при цьому аналітики прогнозують можливий обмінний курс 100 рублів за долар до кінця року.
Оптимістична інтерпретація економічних даних є звичайною практикою урядів у всьому світі, особливо якщо реальність є дещо менш вражаючою. Незважаючи на фотосесії БРІКС, залежність Росії від Китаю може лише поглиблюватися, оскільки Путін продовжує свою агресію, а санкції посилюються, послаблюючи твердження Путіна про «рівноправні» відносини. Якщо такі тенденції до зниження триватимуть, посилені фінансовою ямою, в яку перетворилася війна на тлі посилення санкцій, Росія зрештою може перетворитися з «молодшого партнера» Китаю на фактично «колонію», незважаючи на запевнення Кремля.