Президент України Володимир Зеленський вже місяць не підписує закон про запровадження нових податків, серед яких і новий розмір військового збору. Хоча терміни для цього, як і для застосування президентського вето, вже минув.

Закон ухвалили ще 10 жовтня, а 15 жовтня спікер передав його на підпис президенту.

Співрозмовники ВВС Україна в офісі президента кажуть, що Володимир Зеленський ще не вирішив, чи підписуватиме він цей документ.

Серед експертів є різні припущення, чому закон, який мав набути чинності з 1 жовтня, тобто “заднім числом”, досі не працює.

Підвищення податків загалом і військового збору зокрема критично сприйняли як у бізнес-середовищі, так і серед громадян. До того ж, не лише у стінах парламенту, а й поза ним лунали сумніви у тому, що всі кошти від військового збору будуть спрямовані саме на Збройні Сили.

То як же розподіляється військовий податок і що буде із його підвищенням?

Закон на столі у президента

Раніше голова профільного парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетманцев висловлював сподівання, що закон про збільшення податків президент підпише.

“Гадаю, закон буде підписаний. А коли, це питання, на яке в мене немає відповіді”, – сказав він минулого тижня на Київському міжнародному економічному форумі.

Ситуація нагадує ту, що виникла зі скандальним законом про підвищення відповідальності за вирубку дерев, який назвали “законом про дрова”. Він теж був ухвалений 10 жовтня і відправлений на підпис президентові 15 жовтня, як і закон про підвищення податків і зборів. І зрештою, президент його не підписав.

У той же самий час в експертних колах однією із вірогідних причин, яка може бути причиною затягування з підписанням, називають очікування на інше джерело фінансування бюджету – кошти, які Київ сподівається отримати з арештованих російських грошей. Їх, так само як і податкові надходження, можна буде використовувати на будь-які потреби, у тому числі на воєнні, на відміну від іншої міжнародної допомоги.

“Якщо порівняти ці кредитні кошти з тими, що їх уряд планує отримати від військового збору, то це на порядок більше. І тому, я так розумію, вичікують, чи дадуть той великий кредит, чи ні”, – каже ВВС Україна економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Експерт наголошує, що це лише його припущення.

“Але з позиції президента це виглядає раціонально – чекати з підписанням закону. Бо якщо ті гроші виділять, то не буде потреби напружувати власну економіку і створювати додаткове джерело напруги між владою і населенням”, – каже він.

Чому не вистачає грошей на потреби військових

Внаслідок запровадження нових податків уряд очікує, що до бюджету надійде додатково 58 млрд гривень до кінця цього року і 137 млрд гривень – у наступному.

Розмір кредиту, який Україна має отримати від ЄС, становить 35 млрд доларів (майже 1,5 трлн гривень).

23 жовтня Рада ЄС остаточно схвалила рішення про цей кредит, який гаситимуть коштом майбутніх доходів від заморожених кредитів РФ.

Коли про виділення цих грошей оголошувала у вересні в Києві президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Зеленський розповів, куди вони будуть спрямовані.

“Ці 35 мільярдів ми будемо витрачати на енергетику, на захист. Також на бомбосховища для дітей у школах, садочках, університетах”, – казав президент.

За його словами, кошти також підуть на виробництво озброєнь.

Як пояснює Володимир Дубровський, зараз грошей на те, щоб виконати соціальну частину бюджету вистачає, а на військові потреби – ні.

“Були закладені гроші виходячи з того, що інтенсивність бойових дій буде знижуватися з середини 2024 року. А ця інтенсивність навпаки, підвищилася. Ну і відповідно грошей на армію не вистачає”, – каже він ВВС Україна.

Про це раніше казав також прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Коли ми планували бюджет-2024 спільно з МВФ, один з прогнозів партнерів був, що війна триватиме до літа 2024 року. Відповідно в бюджеті були заплановані військові витрати такими, якими вони зараз є. Але у нас триває мобілізація, дозаповнення вакансій в ЗСУ, це потребує більшого фінансування”, – заявив він.

За словами голови уряду, дефіцит у фінансуванні ЗСУ становить 500 млрд гривень і його треба покрити до кінця року.

Денис Шмигаль запевняє, що на потреби військових зараз спрямовуються усі кошти, зібрані з податків, а не лише від військового збору.

Військовий збір і бюджет

Але у цій невизначеній ситуації підвищення розміру військового збору з 1,5% до 5% лишається одним із найбільш дражливих для платників податків.

З одного боку, вони вважають, що цей податок хоч і стає ще більшим тягарем для кожної родини, але є їхнім внеском у підтримку ЗСУ. З іншого – лунає багато заяв про те, що насправді ці кошти спрямовуються не лише на військових.

Експрезидент і лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко був категоричним противником збільшення розміру військового збору і переконував колег-депутатів у помилковості цього рішення.

“Вам брешуть, коли кажуть, що ці гроші для армії. (….) Ви всі ці гроші (…) збираєте для “інвестнянь”, збираєте для кешбеку, збираєте для індустріальних парків”, – запевняв він і додавав, що отримані надходження також підуть на підвищення зарплат силовим і правоохоронним органам.

“Європейська солідарність” та міжфракційна група “Розумна політика” Дмитра Разумкова закликали створити спеціальний фонд, аби можна було контролювати надходження і видатки військового збору. Цю ідею більшість парламенту не підтримала.

Кошти з отримання військового збору дійсно зараховуються до загального бюджету, і встановити, як вони витрачаються чи як будуть витрачатися, неможливо.

“Це як каструля з водою. Вона майже повна, ви берете ще склянку і ще доливаєте. А далі з цієї каструлі розливаєте по інших посудинах. І ви не можете сказати, де вода з тієї склянки, яку ви вилили у каструлю”, – так описує ситуацію експерт CASE Україна Володимир Дубровський.

“Залишається вірити урядові, який твердить, що усі внутрішні податкові надходження йдуть виключно на військових, на забезпечення перемоги”, – додає він.

Військовий збір розміром 1,5% як тимчасовий податок був запроваджений ще у 2014 році як тимчасовий, коли почалася АТО.

За даними Рахункової палати, із серпня 2014 року по 2022 рік до держбюджету перерахували 165,5 млрд гривень військового збору.

Як повідомив депутат Ярослав Железняк, 15 листопада профільний комітет парламенту почав розгляд проєкту бюджету на 2025 рік у другому читанні.

“Бюджет базується на припущенні, що податковий законопроєкт буде підписаний, а він сьогодні вже як 32-й день на столі у президента без підпису”, – пише депутат у телеграмі.

“Ось побачимо сьогодні, чи будуть скорочувати видатки на 120 млрд гривень, чи ні”, – додає Ярослав Железняк.

Після рішення комітету, бюджет на наступний рік ще має бути проголосований в парламенті і підписаний президентом. Проте в Україні навіть до війни податки змінювали – всупереч законодавству – в останній момент або “заднім числом”.

Світлана Дорош