Майбутня верховна дипломатка ЄС Кая Каллас відповіла на складні та провокативні запитання Європарламенту. Це останній етап на шляху до її затвердження на новій посаді, хоча остаточне рішення ще не прийнято.
Майбутня керівниця зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Кая Каллас з Естонії назвала перемогу України в оборонній війні проти Росії “пріоритетом для всіх нас”. Саме Каллас визначатиме міжнародний курс ЄС у найближчі п’ять років, якщо її кандидатуру схвалить Європарламент.
У вівторок, 12 листопада, у її брюссельській штаб-квартирі відбулися спеціальні слухання, на яких члени профільних комітетів допитали Каю Каллас, яка давно відома своєю жорсткою позицією щодо Москви та активною підтримкою Києва у відбитті російської агресії.
Очікується, що депутати затвердять експрем’єр-міністерку Естонії на новій посаді: кандидатура Каї Каллас не вважається спірною, тим більше, що її вже затвердила Європейська рада. Однак Каллас все одно довелося переконати Європарламент у своїй багатогранності, а також відповісти на низку каверзних питань – або вміло, як і личить дипломату, ухилитися від прямих відповідей.
Вітаючи парламентарів, усміхнена Каллас згадала, як сама сиділа в цьому залі з 2014 по 2018 рік, ставлячи питання майбутнім членам Єврокомісії і навіть не уявляючи, що буде під перехресним вогнем по той бік цього процесу. Спостерігачі, які вже понад п’ять років стежать за процедурою слухання, кажуть, що цей риторичний прийом є досить поширеним.
Унікальність ситуації Каллас полягала в тому, що їй доводилося випереджати критиків, які готувалися напасти на неї з низького старту за її зацикленість на Росії. У перші ж хвилини свого виступу естонка також згадала Китай, Північну Корею та Іран як небезпечних гравців, які прагнуть змінити міжнародний порядок, заснований на правилах, і назвала врегулювання конфлікту на Близькому Сході наступним зовнішньополітичним пріоритетом після України.
Війна Росії в Україні
За словами Каї Каллас, як уродженка Естонії, яка пережила радянську владу, вона понад усе цінує свободу та безпеку, а імперіалістичні наміри Росії були для неї очевидними з самого початку. «Війна в Європі, а також зростаюча нестабільність у всьому світі є головними викликами для європейської зовнішньої політики. Моя мета – працювати на благо європейської єдності, захищати європейські інтереси», – сказала вона.
Говорячи про перемогу України як спільний пріоритет для ЄС, Каллас зазначила, що цієї мети можна досягти лише шляхом надання Україні всієї необхідної військової та гуманітарної допомоги. “Війна закінчиться тоді, коли Росія зрозуміє, що зробила помилку і не здатна перемогти”, – сказала Каллас, наводячи як аналогію виведення радянських військ з Афганістану. За її словами, Європа зрештою заплатить вищу ціну, якщо не зможе зараз консолідувати свої зусилля для підтримки України.
На запитання про заморожені російські активи Каллас відповіла, що їх мають використати для відновлення України, але не використовувала термін “конфіскація”. “Ми визнаємо, що Росія має до нас законні претензії, тому що у нас є її активи. Але Україна також має законні претензії до Росії», – зазначив політик. «Росія знищує Україну і має за це заплатити». Водночас вона сумнівалася, що після відновлення України від цих активів щось залишиться.
Майбутньому головному дипломату ЄС довелося відбити атаку євродепутата від правопопулістської партії “Альтернатива для Німеччини” Александра Селла, який заявив, що Євросоюз переслідує цілі президента України Володимира Зеленського, а не захищає власні інтереси. Також Зелл нагадала Каллас скандальну історію про те, що кампанія її чоловіка не припинила торгівлю з Росією одразу після повномасштабного вторгнення. “Ці звинувачення абсолютно неправдиві, вони були ретельно розслідувані в естонських ЗМІ, і будь-хто, хто хоче знати факти, може це зробити”, – відповіла Каллас. У відповідь вона звинуватила Зелля у поширенні пропагандистських кліше Кремля про “добробут” російської економіки.
У питанні вступу України та Молдови до Європейського Союзу Кая Каллас дотримується такої ж думки, як і Єврокомісія, що йде у відставку: Європейському Союзу «дійсно потрібні історії успіху за п’ять років». Вона поділяє думку нинішнього високого представника Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Жозепа Борреля про те, що в умовах російської агресії в Україні та гібридної загрози в Європі розширення ЄС є стратегічним вибором і, більше того, «геостратегічною інвестицією» в інтересах самого Європейського Союзу.
Відносини з США
Перед екс-прем’єром Естонії на новій дипломатичній посаді стоїть непросте завдання: знайти спільну мову з новообраним президентом США Дональдом Трампом. На слуханнях вона заявила, що Вашингтон залишається головним союзником Брюсселя, і закликала не спекулювати на тему майбутніх дій Трампа щодо України: на її думку, ніхто не знає, що робитиме Трамп, а Євросоюзу потрібно отримувати інформацію безпосередньо від його команди.
“Якщо ми подивимося на історію, ізоляціонізм ніколи не приносив користі Америці”, – сказала Каллас. Вона також додала, що якщо Вашингтон стурбований можливими діями Пекіна, то насамперед він має турбуватися про те, “як ми реагуємо на агресивну війну Росії в Україні”, і пообіцяла поговорити про це з адміністрацією майбутнього президента США. Політик назвав Китай конкурентом і системним суперником, наголосивши, що він має заплатити вищу ціну за допомогу РФ у війні: «Без підтримки Китаю Росія не змогла б продовжувати війну з тією ж силою».
Каллас також поскаржилася на хронічне недоінвестування ЄС в оборону і пообіцяла за 100 днів разом з майбутнім єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом підготувати новий звід стандартів ЄС у цій сфері.
Обережні відповіді
Кандидатці довелося вислухати критичні запитання щодо її позиції щодо конфлікту на Близькому Сході, на які вона відповіла обережно. Вона уникла відповіді на запитання про шляхи зняття обмежень на використання зброї в Україні, сказавши лише, що ця ситуація є уроком для ЄС: щоб не опинитися в такій ситуації, необхідно виробляти власну зброю. Вона також не приєдналася до критики Угорщини, яка головує в Раді ЄС, обмежившись загальними міркуваннями про складність ухвалення одностайних рішень в ЄС.
Рішення ще не ухвалено
Європейський парламент має велику владу в питаннях затвердження європейських комісарів, і він неодноразово відхиляв запропоновані кандидатури.
Після слухань збираються голова профільного комітету та координатори політичних груп та оцінюють кваліфікацію майбутнього комісара. На основі їхніх рекомендацій Конференція президентів (президентка Європарламенту Роберта Мецола та голови політичних груп) проведе остаточну оцінку та оголосить слухання закритими 21 листопада. Після цього будуть опубліковані листи з оцінками.
Вибори Єврокомісії у повному складі Європарламентом (більшістю голосів у поіменному голосуванні) заплановані на пленарне засідання 25-28 листопада у Страсбурзі. Після цього Єврокомісія зможе розпочати роботу у грудні.
Автор: Ксения Польская – журналистка Deutsche Welle. Корреспондентка DW в Брюсселе.
Джерело: DW, Німеччина