Від результату американських виборів залежить добробут як США, а й усього світу. Більшість американців упевнена, що Дональд Трамп краще впорається із завданням примножити багатство нації. Більшість економістів, навпаки, підтримують Камалу Харріс і вважають Трампа загрозою світовій економіці.

Хто правий? І чому головний економічний наслідок епохальних виборів президента США 5 листопада не має жодного відношення до економічних програм та команд Харріс та Трампа?

Чому економіка важливіша за політику

Історична виборча кампанія запам’яталася всім політичним галасом, взаємними звинуваченнями у фашизмі та марксизмі, розмовами про кризу американської демократії та майбутню громадянську війну.

Про економіку майже не говорили. Однак саме вона має визначальне значення для цих виборів. З двох причин.

По-перше, у рейтингу першочергових турбот виборців у США економіка стабільно посідає перше місце.

Коли американців запитують , що насамперед вплине на їхнє рішення проголосувати за Трампа чи Харріс, більшість ставить на перше місце саме економіку. Решта всіх проблем: загроза демократії, імміграція, аборти, зброя, Росія, Близький Схід та інша — далеко позаду.

А по-друге, коли Америка чхає, розвинені країни застуджуються, а ті, що розвиваються, валяться з грипом. США – найбільша економіка та фінансовий мотор планети, найважливіший ринок збуту та найбільший виробник нафти та газу. Долар — головна резервна та розрахункова валюта у світі.

Проблеми в США загрожують спадом в Європі (другий після США економіці) і ще болючіше вдарять по Китаю та іншим країнам, що наочно продемонструвала фінансова криза 2008 року, що почалася в США, наслідки якої світ розгрібає досі.

Ламати не будувати

Економічна програма Трампа радикальніша за те, що пропонує Харріс, проте система стримувань і противаг в американській владі виключає різкі рухи. Для радикального зниження податків чи бюджетних видатків потрібна згода Конгресу, і що радикальніше — тим одностайніше.

Про те, що вже наобіцяли кандидати, що вони реально можуть змінити і хто це робитиме (Ілон Маск) трохи нижче. А поки що про те, що вплине на американську та світову економіку набагато більше за будь-які економічні програми. Ось що кажуть вчені, відзначені Нобелівською премією.

«Найважливіші умови для процвітання економіки — верховенство закону та визначеність, економічна та політична. Трамп загрожує і тому, і іншому», — попередили два десятки нобелівських лауреатів у відкритому листі перед голосуванням.

Основа сучасної економіки – споживання та інвестиції. Невизначеність змушує людей менше витрачати, бізнес — відкладати проекти та звільняти людей.

Верховенство закону та демократичні інститути гарантують збереження приватної власності на Заході та забезпечили йому процвітання та перевагу над автократіями, що науково довів один із підписантів листа Дарон Асемоглу — лауреат Нобеля з економіки за 2024 рік.

Трамп для економістів уособлює невизначеність. Він так і не визнав поразки на попередніх виборах і під час нинішньої кампанії неодноразово обіцяв радикальні зміни. Що із упущеного на мітингах стане реальністю, невідомо. Але ця невідомість не додає певності.

Що обіцяє Трамп

Трамп обіцяє масштабно знизити податки, рішуче урізати соціальні витрати, скоротити держрегулювання, скасувати «зелені» закони Байдена та зняти всі обмеження для нафтовиків та газовиків. І ще багато чого, для чого йому буде потрібна така ж кількість прихильників радикальних змін у консервативному двопартійному Сенаті, у чому є сумніви.

А ось у чому сумнівів немає, то це в його здатності задіяти президентські повноваження для виконання двох головних передвиборчих обіцянок, які мають вирішальне значення для американської економіки та світу загалом.

Перше — торговельна війна з Китаєм та Європою . Трамп збирається ескалювати її. У перший прихід до Білого дому він обклав усі китайські товари митом 25% і підвищив ряд мит ​​на європейські товари. Покарати Китай та Євросоюз не вдалося, оскільки за все заплатили американські споживачі.

Тепер Трамп обіцяє піти далі і підвищити мито до 60%, а заразом обмежити ввезення в США машин та інших товарів, вироблених на китайських фабриках у сусідній Мексиці, що поставить хрест на вільній торгівлі ще й у Північній Америці. Більше того, Трамп загрожує імпортними тарифами Європі, а також американським компаніям, які виводять виробництво за кордон, та країнам, які не бажають користуватися доларом у міжнародних розрахунках.

Американські економісти з Bloomberg Economics підрахували, що мита Трампа потенційно завдадуть США економічних збитків у розмірі 0,8-1,3% ВВП до кінця наступного президентського терміну 2028 року. Це гігантські гроші: американський ВВП зараз становить майже 30 трлн доларів, а через 4 роки, за прогнозами МВФ , перевищить 34 трлн.

Друга обіцянка — депортувати мігрантів . Висилання нелегалів позбавить США ще кілька сотень мільярдів, а то й трильйонів доларів, підрахували економісти.

Bloomberg Economics змоделював три сценарії боротьби з мігрантами у разі перемоги Трампа: 1) закрити кордон та більше нікого не пускати; 2) заодно депортувати нелегалів, що недавно прибули, і 3) депортація всіх мігрантів, які колись приїхали без дозволу, навіть якщо вони з того часу вже отримали документи.

«Чим менше працівників, тим менший ВВП, — пишуть вони. — У другому сценарії, за депортації мігрантів, що недавно прибули, до 2028 року загальний розмір економіки, за нашими підрахунками, виявиться приблизно на 3% меншим, ніж був би без депортації. При цьому населення скорочуватиметься не так швидко, тому середній дохід на душу населення зменшиться».

Іншими словами, американці стануть біднішими.

Поки що імміграція йде країні на користь і дозволила США зростати швидше за Європу та інші розвинені країни, незважаючи на інфляцію та зростання вартості кредитів після ковидної пандемії.

Нещодавня рекордна притока мігрантів збільшить ВВП США на 7 трлн доларів з 2023 по 2034 роки і принесе додатково 1 трлн доларів доходів скарбниці, підрахував Бюджетний офіс Конгресу.

Чому Харріс програє Трампу в економіці

Харріс і зараз при владі в ранзі віце-президента, і у разі перемоги на виборах від неї загалом очікують продовження лінії партії у податковій та бюджетній політиці з деякими реверансами на адресу середнього класу та неприємностями для багатих.

У її  передвиборчій програмі згадуються зниження податків на середній клас, підтримка малого бізнесу та стартапів, доступне житло та охорона здоров’я.

За Байдена американська економіка уникла рецесії і  впевнено зростає , перевершуючи прогнози, проте його віце-президенту Харріс доводиться оборонятися на економічному передвиборному фронті, тому що американці вважають, що за Трампа їм жилося краще.

Багато в чому тому, що до ковіда світ звик до низьких ставок та стабільних цін. Для цілих поколінь посткоподібна інфляція 10% і вище стала шоком, випробуваним вперше у житті.

Вони запам’ятали це назавжди і тепер нагадують Байдену та Харріс, що «при Трампі такого не було».

«Чому дивуватися більше: тому, що Америка значно випередила інші розвинені країни в економічному зростанні, уникнувши вищої інфляції, або тому, що Байдена за це не хвалять?» — написав економіст Пол Кругман та доклав графік зростання економік США та єврозони.

Десяток його американських колег з елітного клубу нобелівських лауреатів у відкритому листі підтримали Харріс.

«У кожного з нас свої погляди на ту чи іншу економічну політику, але ми загалом вважаємо, що економічна програма Харріс дозволить покращити здоров’я нації, стійкість економіки, стимулюватиме інвестиції та створення робочих місць, забезпечить соціальну справедливість у нашій країні. Вона набагато краща за контрпродуктивну економічну програму Дональда Трампа», — йдеться у листі.

Життя не за коштами

Які з передвиборних обіцянок зможуть виконати Трамп і Харріс, залежить не лише від їхньої готовності відповідати за свої слова, а й від згоди Сенату, розклад сил у якому може змінитися після листопадових виборів, на яких, крім президента, американці переобирають третину сенаторів.

Але що гарантовано вже зараз, незалежно від результату голосування 5 листопада, так це те, що Америка за будь-якого розкладу продовжить жити не за коштами.

Ні Трамп, ні Харріс не заїкаються про те, щоб скоротити гігантський борг США, що підповзає до позначки 100% ВВП, і зменшити дірку в бюджеті, поточний дефіцит якого більше властивий часом кризовим чи військовим, а не мирним періодам зростання економіки, в які влада традиційно намагаються упорядкувати фінанси і накопичити подушку безпеки.

Про це перед самими виборами нагадала американцям у Вашингтоні голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.

«Коли світить сонце, саме час лагодити дах. Однак завжди є спокуса відкласти проблему дефіциту та боргу на потім», – сказала вона.

Георгієва нагадала, що дефіцит бюджету та борг США були високими й раніше, але за останні роки проблема погіршилася, оскільки Білому дому довелося додатково витратити на боротьбу із двома кризами — пандемією та інфляцією.

“Тепер, коли економіка повернулася до впевненого зростання, настав час зупинитися і розгорнути цей тренд”, – сказала вона , але відразу визнала, що політично це зробити дуже складно, оскільки доведеться скорочувати витрати і підвищувати податки.

У програмах Трампа та Харріс нічого такого не написано.

Щоправда, Трамп обіцяє у разі перемоги призначити свого спонсора Ілона Маска головним з економії держкоштів, а Маск, зі свого боку, погрожує урізати бюджет чи не третину.

Олексій Калмиков