Хто б не переміг на президентських виборах у США, він успадкує війну в Україні, яка потребує його невідкладної уваги, щоб не допустити перемоги Росії, яка означатиме занепад Заходу і зміну геополітичного ландшафту, пише Микола Бєлєсков
Російське вторгнення в Україну часто зображується в західних ЗМІ як кривава патова ситуація, в якій жодна зі сторін не може досягти вирішального військового прориву. Хоча так було протягом більшої частини війни, з’являється все більше ознак того, що зараз Росія, можливо, створює умови для перемоги в Україні.
Вже більше року Росія утримує ініціативу на полі бою на півдні та сході України. Хоча територіальні здобутки Москви були відносно незначними, успіхи, досягнуті путінською армією з кінця 2023 року, різко контрастують з практично статичною лінією фронту попереднього року. Дійсно, за даними німецького видання Die Welt, російські територіальні здобутки протягом жовтня 2024 року були найбільшими з березня 2022 року.
Наступальні операції Росії зосереджені на Донбасі на сході України, і цього року путінські війська захопили низку міст, таких як Авдіївка та Вугледар, просуваючись до Покровська. Якщо ця тенденція збережеться протягом наступних місяців, Росія може бути готова завершити завоювання Донбасу під час передвиборчої кампанії 2025 року.
Успіх російської кампанії на Донбасі значною мірою завдячує традиційній перевазі Москви в озброєнні та живій силі, а також очевидній зневазі до втрат. Російському наступу також сприяла низка тактичних адаптацій, включно з надзвичайно ефективним застосуванням планерних бомб проти українських оборонних позицій.
За останній рік російське командування змогло використати все більше вразливих місць на полі бою. Серед цих українських слабкостей – неефективні фортифікаційні споруди на лінії фронту, постійна нестача військ через погане управління мобілізаційними зусиллями України, а також тривалі затримки з наданням військової допомоги з боку США та інших західних партнерів Києва.
Військові невдачі України змусили її повернутися до тактики, якій вона віддавала перевагу під час більшої частини початкових бойових дій на початку 2022 року і яка передбачала торгівлю простором для максимальних втрат противника. Такий підхід дозволяє українським військовим завдавати великих втрат наступаючим росіянам, але він також означає відмову від будь-яких спроб звільнити окуповані українські території, принаймні на цей час.
Хоча нещодавні наступальні операції Росії ще не призвели до вирішальних проривів, психологічний вплив успіхів, досягнутих за останні місяці, не можна виміряти лише кілометрами. Важливо, що локальні успіхи Москви на Донбасі поступово підривають моральний дух українського суспільства. Регулярні повідомлення про нові успіхи Росії також послаблюють рішучість західних партнерів Києва і посилюють аргументи проти продовження військової підтримки України.
Звичайно, російське вторгнення йде не зовсім за планом. Офіційні особи США, Великої Британії та Європи повідомляють, що вересень 2024 року став найсмертоноснішим місяцем за весь час війни для путінських військ, коли Росія втрачала понад тисячу солдатів вбитими або пораненими щодня.
Росія намагається компенсувати ці катастрофічні втрати, заманюючи постійний потік новобранців дедалі більшими грошовими винагородами і завищеними щомісячними зарплатами. Кремль також прочісує інші види російських збройних сил, такі як військово-морський флот і ракетні війська стратегічного призначення, на предмет наявності військовослужбовців, яких можна переформувати в піхоту і відправити в Україну. Зовсім недавно Москва переконала Північну Корею надати тисячі додаткових військових.
Єдине, чого Путін точно не хоче робити, – це оголошувати ще одну політично ризиковану мобілізацію. Поки що, схоже, він знайшов рішення, які дозволять Росії продовжувати свої наступальні операції в Україні без мобілізації сотень тисяч російських цивільних осіб.
У той час як російські військові поступово беруть гору в Україні, Кремль також зміцнює свої позиції на міжнародній арені, граючи на побоюваннях Заходу щодо ескалації конфлікту. В останні місяці Путін відкрито залякував західних лідерів, погрожуючи переглянути ядерну доктрину Росії і значно знизити поріг застосування ядерної зброї. Цей останній приклад ядерного шантажу увінчався успіхом і підірвав зусилля України щодо скасування західних обмежень на нанесення глибоких ударів по території Росії.
Російське вторгнення в Україну зараз перебуває на критичному етапі. Якщо в найближчі кілька місяців не буде вжито заходів, щоб змінити сьогоднішню негативну динаміку, переваги Росії продовжуватимуть зростати, доки військова ситуація не досягне точки неповернення. Потреби України добре відомі і включають значне збільшення військової допомоги разом зі зняттям обмежень на використання західних озброєнь. Перш за все, життєво важливо підтримувати боєздатність України і накладати на Кремль все більші витрати, переконуючи Путіна в тому, що підтримка Києва з боку Заходу не похитнеться.
Багато чого залежатиме від результатів президентських виборів у Сполучених Штатах 5 листопада. Хто б не переміг у перегонах за Білий дім, він успадкує війну в Україні, яка потребує його невідкладної уваги, щоб не допустити перемоги Росії, яка б стала сигналом занепаду Заходу і змінила геополітичний ландшафт на десятиліття вперед.