Україна та Росія ведуть попередні переговори щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, пише видання Financial Times із посиланням на поінформовані джерела.
Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до досягнення домовленості в серпні, однак зірвалися через вторгнення України під Курськ, кажуть джерела, зокрема серед високопоставлених українських посадовців.
“Існують дуже ранні розмови про потенційне поновлення чогось, – цитує видання дипломата, поінформованого про переговори. – Зараз ідуть розмови про енергетичні об’єкти”.
Така угода ознаменувала б найзначнішу деескалацію війни від початку повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022 року, пише FT.
Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об’єктів може свідчити про готовність Росії брати участь у ширших мирних переговорах.
За словами українського чиновника, на якого посилається FT, Москва та Київ уже скоротили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного в останні тижні в рамках домовленості, досягнутої їхніми спецслужбами.
Із наближенням зими Україна стикається з серйозними викликами після того, як масштабні російські ракетні удари знищили майже половину її енергетичних потужностей. Зараз вона значною мірою залежить від своїх ядерних енергетичних установок та імпорту енергії від європейських партнерів, пише видання.
І Київ, і Москва раніше визнали, що припинення атак на українську енергомережу та російські нафтопереробні заводи відповідає їхнім обопільним інтересам.
Але Путін навряд чи погодиться на угоду, доки російські війська не витіснять українські з Курської області, де вони досі контролюють близько 600 квадратних кілометрів території, за словами колишнього високопоставленого чиновника Кремля, поінформованого про переговори.
“Поки [українці] топчуть Курську землю, Путін буде бити по енергетичній інфраструктурі Зеленського”, – зазначив співрозмовник FT.
Водночас, за словами високопоставленого українського чиновника, Україна планує продовжувати завдавати ударів по об’єктах, зокрема нафтопереробним заводам, щоб підштовхнути Росію до переговорів.
Крім ударів на великій відстані, які дозволили Україні вражати енергетичні цілі та військові об’єкти в Росії, “у нас немає багато важелів впливу, щоб [примусити росіян] до переговорів”, додав чиновник.
Вторгнення на Курщину змусило Москву вийти з переговорів у серпні саме тоді, коли офіційні особи почали планувати особисту зустріч у Досі. Катар почав виступати посередником у цих переговорах у червні після того, як Зеленський провів мирний саміт у Швейцарії, на який Росію не запросили, пише FT.
Видання зазначає, що ані речник Путіна Дмитро Пєсков, ані офіс президента Зеленського не відповіли на їхні запити про коментарі.
Однак згодом Пєсков прокоментував публікацію Financial Times та назвав інформацію про переговори “вкидом”.
“Зараз дуже багато вкидів, які не мають відношення до реальності. Навіть найсолідніші видання не гребують тим, що ці вкиди здійснюють і такі публікації допускають”, – сказав Пєсков і у відповідь на уточнювальне запитання підтвердив, що має на увазі саме публікацію Financial Times про переговори щодо ударів по енергетиці, пише російська агенція ТАСС.
У рамках української кампанії цього року були вражені щонайменше дев’ять із 32 основних російських НПЗ. За оцінками, атаки скоротили нафтопереробні потужності Росії на 17%.
Водночас через російські удари Україна втратила 9 ГВт потужностей для виробництва електроенергії та наразі повністю не змогла відновити цей потенціал.
У ніч проти 28 жовтня росіяни атакували енергооб’єкти в кількох областях. Через пошкодження в мережі обленерго на Сумщині ввели аварійні відключення в окремих районах Сумської і Полтавської областей.
Попереду “найважча зима”
Тим часом виконувач обов’язків голови “Укренерго” Олексій Брехт в інтерв’ю “Суспільному” заявив, що прийдешня зима буде “найважчою за три попередні роки”.
Він зазначив, що в “Укренерго” готуються до декількох можливих сценаріїв її проходження.
“Три варіанти, які в тому числі враховують найгірший сценарій – продовження масованих обстрілів інфраструктури, передавальної мережі, об’єктів генерації і так далі”, – розповів Брехт.
За його словами, навесні через обстріли РФ Україна втратила 9 ГВт генеруючої потужності – це “значна втрата”, однак Укренерго має план відновити ці потужності.
Очільник “Укренерго” також розповів про те, як планують застосовувати відключення, якщо масовані російські обстріли енергетики не припиняться.
“За умови цього сценарію, за наявності того обсягу імпорту електричної енергії, який ми маємо вже сьогодні, ми можемо мати обмеження потужності електричної енергії в критичні, холодні дні, величиною до двох черг графіків відключень, не більше. Тобто до 8 годин”, – зазначив Брехт.