Альянс БРІКС пропагував Глобальний Південь на своєму саміті в Росії. Обіцянка: подолати гегемонію Заходу
У Казані завершився триденний саміт БРІКС під головуванням Росії. Протягом року в декількох містах Росії в рамках підготовки до саміту було проведено понад 200 заходів. Участь понад 30 делегацій, 22 глав держав та урядів та низки представників міжнародних організацій не міг залишити поза увагою генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, який також приїхав на саміт і вперше з 2022 року зустрівся з Володимиром Путіним. У своєму зверненні він, серед іншого, сказав, що БРІКС може відігравати більшу роль у зміцненні багатосторонності для глобального розвитку та безпеки.
Цьогорічний саміт складався з двох частин: зустрічі дев’яти дійсних членів групи та інформаційно-просвітницької сесії БРІКС+ на тему «БРІКС та Глобальний Південь — будуємо кращий світ разом». Зусилля Росії, очевидно, були зосереджені на демонстрації зростаючого економічного та політичного впливу цієї групи держав та демонстрації того, що вона аж ніяк не є міжнародно ізольованою після агресії проти України.
Претендент на Захід?
У західному світі група БРІКС значною мірою сприймається як антизахідне та антиамериканське об’єднання, а її діяльність піддається критиці практично без винятку. Спочатку, однак, група хотіла, щоб її не сприймали як суперника на Захід. Сама Росія до 2014 року була членом як БРІКС, так і G8. Його мета полягала радше в тому, щоб забезпечити форум для неформальних консультацій між членами, а не у формулюванні та впровадженні альтернативних, структурованих політичних ініціатив. У своїх заявах за підсумками перших самітів у Єкатеринбурзі у 2009 році та у Бразиліа у 2010 році учасники наголосили на центральній ролі G20 у вирішенні глобальних проблем та висловили рішучу підтримку багатосторонній дипломатії, в якій Організація Об’єднаних Націй відіграє центральну роль у вирішенні глобальних викликів. Загалом на порядку денному домінувала тема глобальної стабілізації після світової фінансової кризи 2007-2008 років.
З 2013-2014 років геополітична напруженість між Сходом і Заходом посилилася. Зі зростанням його економіки зростали і геополітичні та зовнішньополітичні амбіції Китаю. Прихід Сі Цзіньпіна до влади як президента та оголошення ініціативи «Один пояс, один шлях» у 2013 році прискорили цю тенденцію, що призвело до геоекономічної конкуренції зі Сполученими Штатами, тоді як конфлікт між Росією та Заходом загострився після анексії Криму першим у 2014 році. Ці події знайшли відображення в порядку денному БРІКС: у декларації БРІКС 2015 року, прийнятій на саміті в Уфі (Росія), наприклад, засуджувалися економічні санкції, які порушували міжнародне право, і стверджувалося, що жодна держава не повинна зміцнювати власну безпеку за рахунок безпеки інших. Росія та Китай почали розглядати БРІКС як геополітичний інструмент у протистоянні із Заходом, тоді як інші три члени продовжували надавати пріоритет економіці, торгівлі та розвитку.
Напередодні саміту в Казані президент Путін пояснив, слідуючи формулюванню прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді, що БРІКС є незахідним угрупованням, але не антизахідним.
Але з моменту прийняття нових членів пріоритети Росії і Китаю, з одного боку, і Бразилії, Індії та Південної Африки, з іншого, зійшлися. Москві та Пекіну довелося дещо пом’якшити свої гегемоністські настрої. На 15-му саміті в Йоганнесбурзі (Південна Африка) у серпні 2023 року Аргентині, Єгипту, Ефіопії, Ірану, Саудівській Аравії та Об’єднаним Арабським Еміратам було запропоновано приєднатися до асоціації з 1 січня 2024 року. Однак новий президент Аргентини Хав’єр Мілей відмовився від членства після вступу на посаду в грудні 2023 року, тоді як Саудівська Аравія вирішила поки що утриматися від офіційного членства, натомість взявши участь у форматі БРІКС+/Інформаційно-просвітницька діяльність.
Більшість нових членів, таких як Об’єднані Арабські Емірати або Єгипет, проводять зовнішню політику, яка врівноважує партнерство із Заходом і культивуванням міцних економічних і політичних зв’язків з Китаєм і Росією. Ефіопія також підтримує тісні відносини з Москвою та Пекіном, які є її найважливішими торговельними партнерами, а також є давнім партнером США. За словами прем’єр-міністра Ефіопії Абія Ахмеда, членство його країни в групі БРІКС має важливе значення для поглиблення співпраці Південь-Південь. Таким чином, для всіх нових членів, крім Ірану, БРІКС є альтернативою Заходу, але не явним вираженням антизахідної політики. Більшість членів БРІКС хочуть мати іншу платформу, яка дає змогу висловлювати їхню політику (розвиток) та економічні інтереси, а також їхню зростаючу вагу у світі. Очевидно, що вони не відчувають себе достатньо почутими в рамках існуючих багатосторонніх інституцій.
Напередодні саміту в Казані президент Путін пояснив, слідуючи формулюванню прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді, що БРІКС є незахідним угрупованням, але не антизахідним. Він, без сумніву, намагався привернути увагу нових і потенційних нових членів. Хоча розширення в кінцевому підсумку не відповідало початковим оголошенням, воно вдалося підвищити важливість групи держав БРІКС і досягти більш широкої популярності серед країн так званого Глобального Півдня: з тих пір понад 30 держав висловили зацікавленість у співпраці з БРІКС в якості членів або партнерів. Цьогорічний девіз «Зміцнення багатосторонності заради справедливого глобального розвитку та безпеки» чітко відображає проблеми так званого Глобального Півдня, такі як глобальна справедливість та розвиток.
Підсумки саміту
У зв’язку з цим іронією долі є той факт, що саміт БРІКС у Казані розпочався майже одночасно з щорічною зустріччю двох Бреттон-вудських інституцій – Міжнародного валютного фонду та Світового банку – у Вашингтоні. Це особливо іронічно, враховуючи, що вимога реформи Бреттон-Вудських інститутів, включаючи більш широке представництво країн з ринками, що розвиваються, і країн з ринками, що формуються, на керівних посадах, є одним із перших 134 пунктів у підсумковому комюніке БРІКС.
Члени БРІКС також привітали ініціативу російської сторони щодо створення платформи для торгівлі зерном у межах БРІКС та подальшого розширення її на інші аграрні сектори. Використання національних валют у фінансових операціях між країнами БРІКС та їх торговельними партнерами було схвалено всіма. Російська державна девелоперська та інвестиційна корпорація VER. РФ вже підписала угоди з Китаєм та Південною Африкою щодо надання кредитних ліній у місцевій валюті. Держави-члени також домовилися вивчити можливість створення незалежної платіжної та резервної платформи (BRICS Clear). Однак найближчим часом не очікується впровадження платіжної системи БРІКС. Країни БРІКС одноголосно закликають до скасування в односторонньому порядку введених економічних санкцій.
З огляду на зростаючий глобальний вплив Індії, не можна виключати, що Делі також хоче відігравати все більш помітну роль в БРІКС як голос Глобального Півдня, впливаючи таким чином на внутрішній баланс сил.
Попри те, що більшість членів БРІКС (за винятком Ірану) не поділяють позицію Росії щодо війни в Україні та хочуть її якнайшвидшого завершення, ця тема не була пріоритетною для більшості гостей саміту. Тим не менш, у підсумковій декларації зазначається: «Ми згадуємо про відповідні національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, які були представлені у відповідних засіданнях, включаючи Раду Безпеки ООН та Генеральну Асамблею ООН. Ми наголошуємо на необхідності того, щоб усі держави діяли відповідно до цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй у всій їх повноті та у своєму взаємозв’язку. Ми із задоволенням констатуємо відповідні пропозиції щодо посередництва для забезпечення мирного врегулювання конфлікту шляхом діалогу та дипломатії». Значно більша увага приділяється ситуаціям на Близькому Сході, в Судані, Гаїті та Афганістані. Дії Ізраїлю піддаються різкій критиці, в той час як ХАМАС (без прямого імені) закликається звільнити решту ізраїльських заручників. Наголошується на нагальній потребі негайного, всеосяжного і тривалого припинення вогню в секторі Газа.
Хоча Глобальний Південь є адресатом більшості ініціатив БРІКС, Схід, разом з Росією, Індією та Китаєм, є оригінальним, сильним ядром групи. Як підкреслив радник президента РФ Юрій Ушаков на брифінгу за підсумками саміту БРІКС, з точки зору Москви, створення формату РІС у 2006 році в Санкт-Петербурзі відкрило шлях для платформи обміну БРІКС. Те, що глави держав Індії та Китаю тепер знову зустрічаються на двосторонній основі в Росії після п’ятирічного заморожування через прикордонну суперечку, можна назвати дипломатичним успіхом Путіна.
З огляду на зростаючий глобальний вплив Індії, не можна виключати, що Делі також хоче відігравати все більш помітну роль в БРІКС як голос Глобального Півдня, впливаючи таким чином на внутрішній баланс сил. Остання індійсько-китайська угода про військове патрулювання обома сторонами вздовж лінії контролю в Гімалаях є кроком до розв’язання прикордонної суперечки, що може сприяти поліпшенню їх двосторонніх відносин і, як наслідок, більш тісній співпраці в БРІКС.
Спільним знаменником після саміту в Казані є те, що, незважаючи на розбіжності між членами і партнерами, БРІКС є коаліцією переважно молодих середніх держав, які хочуть подолати гегемонію Заходу і досягти більшої різноманітності голосів у світовій політиці.
Вага Сходу також очевидна в оприлюдненому списку країн-партнерів групи — новій категорії, яка дозволяє країнам працювати з БРІКС, не стаючи членами. У червні 2024 року було оголошено, що країни БРІКС переважною більшістю голосів вирішили поки що не приймати жодних нових повноправних членів. Серед нових країн-партнерів – Алжир, Білорусь, Болівія, Куба, Індонезія, Казахстан, Малайзія, Нігерія, Таїланд, Туреччина, Уганда, Узбекистан та В’єтнам.
Загалом саміт відображає пріоритети російської зовнішньої політики, закріплені в концепції 2023 року: розбудова Великого євразійського партнерства та зміцнення відносин із Глобальним Півднем. Не випадково Росія приймала зустріч у Казані. Столиця Республіки Татарстан, яка розташована в Європі, з 2009 року є місцем проведення форуму «Російсько-ісламський світ». Вибір місця проведення – це жест у бік азійського континенту та ісламського світу, де Росія може розраховувати на важливих союзників.
«Забудьте про БРІКС» — таким був заголовок The Guardian і журналу Time у 2014 році. Через десять років було сказано, що БРІКС був «геополітичним викликом». Немає сумнівів, що БРІКС динамічно розвивається, як за змістом, так і в інституційному плані. Спільним знаменником після саміту в Казані є те, що, незважаючи на розбіжності між членами і партнерами, БРІКС є коаліцією переважно нових середніх держав, які хочуть подолати гегемонію Заходу, особливо в глобальній торгівлі та фінансовій архітектурі, і досягти більшої різноманітності голосів у світовій політиці.
Автор: Д-р Олександра Сітенко – незалежний політичний радник та дослідник з Казахстану.
Джерело: IPS-Journal, ЄС