У Литві 13 жовтня пройшов перший тур парламентських виборів, другий має відбутися за два тижні. Вже зараз зрозуміло, що нову коаліцію сформують опозиційні сили. Шанси потрапити у владу є, зокрема, у політиків, чиї імена пов’язані з антисемітизмом і куди м’якшою позицією щодо Росії, ніж та, якої дотримувався офіційний Вільнюс досі.

У Литві діє досить складна змішана виборча система. Теоретично партії, які перемогли, відомі вже зараз.

На першому місці — опозиційні соціал-демократи на чолі з Вілією Блінкявічюте, на другому — консерватори на чолі з чинним прем’єром Інгрідою Шимоніте, на третьому — нова правоцентристська партія «Зоря Німану» і Ремігіюс Жемайтайтіс, який потрапив до центру антисемітського скандалу, на четвертому. центристи на чолі з колишнім прем’єром Саулюсом Сквернялісом.

Але серед них буде розподілено лише 70 місць зі 141, бо за партійні списки виборці голосують лише у багатомандатних округах. Тут усе просто: партія проходить, якщо набирає п’ять відсотків голосів, об’єднання партій відбувається, якщо набирає сім відсотків голосів.

Ще 71 мандат розподіляється за мажоритарною системою в одномандатних округах. А тут усе складно. Обраним вважається кандидат, який на виборах отримує хоча б п’яту частину голосів виборців, причому не з числа тих, хто прийшов на вибори, а з числа зареєстрованих у кожному конкретному окрузі.

У першому турі це вдалося зробити сімом політикам. 64 парламентські крісла, що залишилися, будуть розподілені в другому турі виборів через два тижні. Тому остаточний розподіл мандатів поки що невідомий. Зате вже зрозуміле ядро ​​коаліції, яку збираються сформувати Блінкявічюте та Скверняліс, тобто ліві при владі змінять правих. Третім, незважаючи на антисемітський скандал, може стати Жемайтайтіс.

Єврейське питання

«Ніхто не хоче, щоб світ дізнався, що у Литві такі політики, як Жемайтайтіс, рвуться у владу, — каже Бі-бі-сі Томас. — Але я не здивуюсь, якщо він пройде. Антисемітизм у Литві завжди відчувався, євреї постійно комусь тут заважають».

Томас живе у Вільнюсі, перебуває в єврейській громаді, їздить машиною із ізраїльською символікою. До Другої світової війни євреї становили близько 40% населення цього міста, представники громади кажуть, що у деякі періоди історії ця цифра сягала 60%. Сьогодні євреїв 0,1% у країні.

Масштаби Голокосту в Литві виглядають моторошно навіть на тлі Східної Європи. Одні звинувачують у цьому етнічних литовців, які могли виконувати завдання нацистів за банальну плату. Інші кажуть, що масштаби залучення місцевого громадянського населення сильно перебільшені, і звинувачують євреїв у пособництві радянської влади.

Через 80 років травми нікуди не поділися, але розібратися, хто саме винен у кожній конкретній смерті, вже неможливо. З цих причин події Другої світової війни регулярно потрапляють до центру політичних скандалів. Приблизно це минулого року сталося з тепер уже колишнім депутатом парламенту Ремігіюсом Жемайтайтісом.

В одному зі своїх постів у соцмережах він пов’язав місцеву єврейську громаду із розправою над литовським населенням під час війни. Там він обрушився на державу Ізраїль. Потім переписав антисемітський віршик, в якому також можна побачити заклики до фізичної розправи.

Сейм відреагував процедурою імпічменту, Жемайтайтіс склав депутатський мандат, прокуратура завела на нього кримінальну справу про розпалювання ненависті та публічну підтримку міжнародних злочинів. Судові розгляди тривають досі.

Путін – не Росія

На цьому тлі у січні 2024 року Жемайтайтіс заснував партію «Зоря Німану», яка напередодні виборів посідала то третє, то друге місце у партійних рейтингах. У першому турі багатомандатними округами партія Жемайтайтіса набрала майже 15% і прийшла третьою.

«Я ніколи не використовував мову ненависті стосовно будь-яких людей, я не антисеміт. Моя бабуся врятувала трьох євреїв перед війною — маму та двох доньок», — каже Жемайтайтіс Бі-бі-сі.

За його словами, звинувачення в антисемітизмі — робота політичних опонентів, а популярністю нова партія завдячує старанній праці. «Два дні на тиждень я присвячую зустрічам із виборцями, я юрист за освітою», — продовжує політик.

Українська криза, за його словами, має вирішувати такі країни як «США, Великобританія, Франція, Німеччина, Індія та Китай», але вона готова підтримувати Україну, бо «сьогодні Україна, завтра Латвія, післязавтра — Литва».

При цьому він стверджує, що «Росія — не Путін», а російські та білоруські жителі Литви заслуговують на ті ж права, що й литовці. Він критикує чинну владу за скорочення російської мови у школах. Це саме та риторика, за яку в сусідніх Латвії та Естонії політики автоматично отримують тавро «агентів Кремля» та пильну увагу спецслужб. А в Литві, судячи з рейтингів Жемайтайтіса та останніх подій, від нескінченних нападок на все російське багато хто починає втомлюватися.

Розстрілювати за російську мову

Навколо російської в країні розв’язався другий передвиборчий скандал. За місяць до першого голосування популярний місцевий блогер Альгіс Раманаускас в ефірі свого подкасту заявив, що за прослуховування російської музики людей треба розстрілювати, а їхніх дітей забирати з сімей.

На його слова різко відреагували політики та правозахисники, а прокуратура розпочала розслідування. Ймовірно, це перший випадок з початку повномасштабного вторгнення, коли громадськість балтійської країни впала на антиросійську, а не проросійську риторику.

Виявилося, що блогер, хоч активно і не займається політикою, полягає у правлячій партії «Союз батьківщини – Християнські демократи Литви», яка контролює 50 місць у парламенті.

У тій же партії складається, наприклад, чинний прем’єр-міністр Інгріда Шимоніте, яка вирізняється різкими антиросійськими висловлюваннями навіть на тлі країн Балтії. Раманаускас вибачився і вийшов із партії, але виграти вибори консерваторам це не допомогло.

У першому турі вони набрали близько 18% і виявилися другими в багатомандатних округах, результати в одномандатних округах теж виглядають багатообіцяюче. Однак охочих йти до коаліції з партією Інгріди Шимоніте у Литві небагато.

Соціал-демократи, які перемогли багатомандатними округами і набрали близько 20% голосів, неодноразово говорили, що співпрацювати з Шимоніте не будуть. Натомість уже в ніч після виборів лідер партії Вілія Блінкявічюте оголосили про створення ядра майбутньої коаліції із ще однією лівоцентристською партією — «В ім’я Литви».

Дружити з Росією

Її очолює колишній прем’єр Саулюс Скверняліс, який неодноразово потрапляв до центру скандалів, зокрема через бажання дружити з Росією. 2018 року він заявив, що Литва має відновити зв’язки зі «складним сусідом», згідно з опитуваннями, з ним погодилися 52% мешканців Литви.

Потім почалася війна в Україні, ідея дружби з Кремлем виявилася токсичною та зіпсувала імідж самого Скверняліса. А тепер його партія набрала близько 10% та прийшла четвертою на виборах.

Це означає, що Скверняліс, ймовірно, увійде до нового уряду Литви, яка виступає одним із найрізкіших критиків Кремля в ЄС. У його вкороченій передвиборчій програмі питання оборони та безпеки значаться останнім пунктом, акцент зроблено на вирішенні соціальних проблем.

Програму соціал-демократів також сфокусовано на соціальних питаннях, проте пункт про підтримку Україні стоїть вище. Приблизно з тими ж пріоритетами на вибори йшов Жемайтайтіс, якого у Литві називають третім кандидатом на місце у коаліції.

Остаточне рішення залежатиме від результатів другого туру, але ще більше — від президента Гітанаса Науседи, котрий, за правилами, має доручити комусь формування уряду. Вже напередодні виборів він казав, що хоче бачити у цій ролі Блінкявічюті. Але не уточнив, у якій компанії.

Оксана Антоненко